Пілоричний сфінктер

Від | 28.01.2025

Пілоричний сфінктер (гастродуоденальний сфінктер) (musculus sphincter pylori) — це круговий м’язовий шар гладеньких м’язів, розташований на межі між шлунком і дванадцятипалою кишкою, що позначає перехід між пілоричним відділом шлунка та луковицею дванадцятипалої кишки. Він відіграє ключову роль у регуляції потоку частково перетравленої їжі (хімусу) зі шлунка до тонкої кишки та запобігає зворотному руху вмісту кишки в шлунок.


Анатомічні особливості:

  1. Будова:
    • Складається переважно з циркулярних гладких м’язових волокон, які в цьому місці значно товстіші порівняно з іншими м’язовими шарами шлунка.
    • Оточений сполучною тканиною, що сприяє його структурній цілісності та підтримує його функцію.
  2. Розташування:
    • Знаходиться на дистальному кінці шлунка і є частиною виходу зі шлунка.
    • Анатомічно розташований поблизу L1-го хребця у більшості людей, хоча точне розташування може варіювати залежно від положення тіла та індивідуальної анатомії.
  3. Суміжні області:
    • Проксимально: Пілорична частина шлунка (пілоричний антрум), яка звужується перед сфінктером.
    • Дистально: Дванадцятипала кишка (лат. duodénum) , зокрема її верхня частина (луковиця дванадцятипалої кишки).

Гістологічні шари:

  1. Слизова оболонка: Найвнутрішній шар, вистелений шлунковим епітелієм, утворює складки, що сприяють регуляції руху хімусу.
  2. Підслизова оболонка: Містить кровоносні судини та нерви, які відіграють роль у контролі діяльності сфінктера.
  3. М’язова оболонка:
    • Циркулярний м’язовий шар: Потовщений у зоні пілоричного сфінктера, формуючи його основну скорочувальну частину.
    • Поздовжній м’язовий шар: Присутній, але менш виражений у зоні сфінктера.
  4. Серозна оболонка: Зовнішній шар, безперервний із серозною оболонкою шлунка та дванадцятипалої кишки.

Функції:

  1. Регуляція випорожнення шлунка:
    • Пілоричний сфінктер ритмічно відкривається і закривається, дозволяючи невеликим порціям хімусу надходити до дванадцятипалої кишки, забезпечуючи належне змішування та травлення.
    • Запобігає передчасному випорожненню, дозволяючи ферментам у шлунку ефективно перетравлювати їжу.
  2. Запобігання рефлюксу:
    • Сфінктер запобігає зворотному потраплянню жовчі та кишкового вмісту в шлунок, захищаючи слизову оболонку шлунка від подразнення та пошкодження.
  3. Координація з гормонами та нервовими сигналами:
    • Контролюється як автономною нервовою системою, так і місцевими рефлексами ентеральної нервової системи.
    • Гормони, такі як гастрин (сприяє розслабленню) та секретин (підсилює закриття), впливають на його активність.

Клінічне значення:

  1. Пілоричний стеноз:
    • Гіпертрофія м’язів пілоричного сфінктера, що призводить до обструкції випорожнення шлунка. Часто спостерігається у немовлят як вроджений гіпертрофічний пілоричний стеноз.
    • Симптоми включають зригування фонтаном, зневоднення та пальпаторне виявлення “оливоподібного” утворення в епігастральній області.
  2. Пілороспазм:
    • Спазм або підвищений тонус сфінктера, що спричиняє затримку випорожнення шлунка та такі симптоми, як нудота, блювання та дискомфорт у животі.
  3. Гастродуоденальний рефлюкс (ГДР):
    • Дисфункція пілоричного сфінктера може призводити до закидання жовчі в шлунок, спричиняючи гастрит або пошкодження слизової оболонки шлунка.

Пілоричний сфінктер є ключовим елементом у забезпеченні скоординованого руху травного тракту, відіграючи центральну роль у травленні та запобіганні патологічному рефлюксу.