Серцевий м’яз (міокард)

Від | 21.02.2025

Серцевий м’яз, або міокард (лат. myocardium), — це спеціалізований тип поперечно-смугастої м’язової тканини, який зустрічається виключно в серці. Він поєднує риси скелетних і гладких м’язів, але має унікальні особливості, що дозволяють йому працювати автономно, ритмічно і протягом усього життя організму без втоми. Давайте розглянемо його будову, функції, механізм скорочення, розташування та значення детально.


Будова серцевого м’яза

Серцевий м’яз складається з кардіоміоцитів — спеціалізованих клітин, які утворюють функціональну тканину міокарда. Він має поперечну посмугованість, як скелетні м’язи, але скорочується мимовільно, подібно до гладких м’язів.

1. Кардіоміоцити

  • Форма: Циліндричні або злегка розгалужені, коротші за скелетні волокна (довжина 50–150 мкм, діаметр 10–20 мкм).
  • Ядра: Зазвичай одне або два, розташовані в центрі клітини (на відміну від периферії у скелетних м’язах).
  • Цитоплазма: Містить:
  • Міофібрили: Організовані в саркомери з A-, I-смугами, H-зонами і Z-лініями, що забезпечують посмугованість.
  • Мітохондрії: Дуже численні (до 35–40% об’єму клітини), що дає високу здатність до окислювального метаболізму.
  • Саркоплазматична сітка: Менш розвинена, ніж у скелетних м’язах, але регулює кальцій.
  • Т-трубочки: Широкі, менш численні, розташовані на рівні Z-ліній (а не A-I переходу, як у скелетних м’язах).

2. Міжклітинні з’єднання

  • Вставні диски (intercalated discs): Унікальна особливість серцевого м’яза, що з’єднує кардіоміоцити в мережу:
  • Десмосоми: Забезпечують механічну міцність.
  • Щілинні контакти (gap junctions): Дозволяють швидке поширення електричних імпульсів між клітинами.
  • Завдяки вставним дискам серцевий м’яз функціонує як єдиний синцитій (функціональна одиниця).

3. Скоротливі білки

  • Актин і міозин: Організовані в саркомери, подібно до скелетних м’язів.
  • Тропонін і тропоміозин: Регулюють взаємодію актину і міозину за наявності кальцію.

4. Сполучна тканина

  • Міокард оточений ендокардом (всередині) і епікардом (зовні), а між волокнами є пухка сполучна тканина з колагеном і еластином, яка підтримує структуру і містить кровоносні судини (коронарні артерії).

Механізм скорочення

Скорочення серцевого м’яза є мимовільним і регулюється автономною нервовою системою (симпатичною та парасимпатичною), гормонами та внутрішньою провідною системою серця.

Етапи:

1. Автоматизм:

  • Провідна система (синусовий вузол, атріовентрикулярний вузол, пучок Гіса, волокна Пуркіньє) генерує імпульси без зовнішньої стимуляції.
  • Потенціал дії виникає завдяки спонтанній деполяризації клітин вузлів (через іонні канали Na⁺, Ca²⁺).

2. Поширення імпульсу:

  • Через щілинні контакти імпульс швидко передається між кардіоміоцитами.
  • T-трубочки проводять сигнал углиб клітини.

3. Вивільнення кальцію:

  • Деполяризація відкриває кальцієві канали в сарколемі, а невелика кількість Ca²⁺ іззовні запускає масове вивільнення кальцію із саркоплазматичної сітки (“кальцій-індуковане вивільнення кальцію”).

4. Скорочення:

  • Кальцій зв’язується з тропоніном, відкриваючи сайти на актині для міозину.
  • Міозинові головки “гребуть”, скорочуючи саркомер (теорія ковзання ниток).

5. Розслаблення:

  • Кальцій повертається в сітку за допомогою Ca²⁺-насосів і виводиться з клітини через Na⁺/Ca²⁺-обмінники.

Особливості:

  • Тривалість скорочення довша, ніж у скелетних м’язах (200–300 мс), що запобігає тетанусу (постійному скороченню).
  • Залежить від аеробного метаболізму (жири, глюкоза як основне паливо).

Функції серцевого м’яза

1. Насосна функція:

  • Перекачує кров по організму: правий шлуночок — у легені, лівий — у велике коло кровообігу.

2. Ритмічність:

  • Забезпечує безперервні скорочення (близько 70 разів на хвилину в спокої у людини).

3. Транспорт:

  • Доставляє кисень, поживні речовини і видаляє відходи через кров.

Розташування в організмі

  • Серцевий м’яз утворює міокард — середній шар стінки серця між ендокардом (внутрішнім) і епікардом (зовнішнім).
  • Розташований у грудній клітці, між легенями, у середостінні.

Особливості серцевого м’яза

  • Автоматизм: Скорочується автономно завдяки провідній системі, навіть поза організмом (наприклад, у культурі).
  • Мимовільність: Керується вегетативною нервовою системою (симпатична — прискорює, парасимпатична — уповільнює).
  • Висока витривалість: Не втомлюється завдяки багатству мітохондрій і постійному кровопостачанню.
  • Обмежена регенерація: Кардіоміоцити майже не діляться після народження; загоєння відбувається через рубцювання (фіброз).

Значення серцевого м’яза

1. Життєзабезпечення:

  • Безперервна робота міокарда підтримує кровообіг, необхідний для життя.

2. Гомеостаз:

  • Регулює тиск, температуру, обмін речовин через циркуляцію крові.

3. Патологія:

  • Інфаркт міокарда: Некроз через закупорку коронарних артерій.
  • Аритмії: Порушення ритму (тахікардія, фібриляція).
  • Кардіоміопатія: Ослаблення м’яза (гіпертрофічна, дилатаційна).

Цікаві факти

  • Серце скорочується близько 100 000 разів на день, перекачуючи 7 000 літрів крові.
  • Міокард людини важить 250–350 г, але генерує силу, достатню для підняття ваги в кілька кілограмів.
  • У новонароджених серцевий м’яз здатен до часткової регенерації, але ця здатність втрачається з віком.
  • Енергетична потреба міокарда настільки висока, що він споживає до 10% кисню організму в спокої.

Порівняння з іншими м’язами

  • Vs Скелетні: Мимовільний, має вставні диски, повільніший, витриваліший.
  • Vs Гладкі: Поперечно-смугастий, швидший, але також мимовільний.

Серцевий м’яз — це унікальна тканина, адаптована до безперервної, ритмічної роботи, яка підтримує життя. Його складна структура і автономність роблять його одним із найдивовижніших компонентів організму.