Нижній стравохідний сфінктер (НСС), також відомий як гастроезофагеальний сфінктер, є спеціалізованим круговим м’язом, розташованим на межі між стравоходом і шлунком. Він відіграє критичну роль у запобіганні гастроезофагеальному рефлюксу, тобто зворотному потоку вмісту шлунку в стравохід. Нижче наведено детальний опис його будови, функцій і регуляції.
Анатомія
- Розташування:
- НСС розташований на дистальному кінці стравоходу, приблизно на рівні діафрагми (близько 10-го грудного хребця).
- Він відділяє просвіт стравоходу від шлунку, створюючи зону високого тиску.
- У кардіальній частині шлунку безпосередньо дистальніше місця впадіння стравоходу, приблизно на рівні діафрагми. Протяжність 5–12 мм.
- Будова:
- НСС не є окремим анатомічним сфінктером, а радше фізіологічним, сформованим із кільцевих гладких м’язів стравоходу.
- Кріплення діафрагми, частина діафрагми, також сприяє функції НСС шляхом зовнішнього тиску.
- Довжина: НСС становить приблизно 3-4 см.
Гістологічний склад
- Гладенькі м’язові волокна: Переважно кільцеві м’язи, з деяким внеском подовжніх волокон.
- Внутрішня іннервація:
- Мієнтеричне сплетіння (
): Координує скорочення та розслаблення.сплетіння Ауербаха (plexus myentericus)
- Мієнтеричне сплетіння (
- Зовнішня іннервація:
- Симпатична: Через нутрощеві нерви, регулює тонус.
- Парасимпатична: Через блукаючий нерв, впливає на розслаблення.
Функція
НСС виконує функцію бар’єра, запобігаючи зворотному потоку шлункового вмісту, такого як кислота та травні ферменти, у стравохід.
- Тонічне скорочення:
- У стані спокою НСС підтримує базальний тиск на рівні 10-30 мм рт. ст., який є вищим за тиск у шлунку та стравоході. Це запобігає рефлюксу.
- Розслаблення:
- Під час ковтання НСС тимчасово розслабляється, дозволяючи проходження їжі або рідини в шлунок. Це розслаблення опосередковане інгібіторними нейромедіаторами, такими як оксид азоту (NO) і вазоактивний інтестинальний пептид (VIP).
- Запобігання рефлюксу:
- Після того, як болюс потрапляє у шлунок, НСС швидко відновлює тонічне скорочення, щоб запобігти зворотному потоку шлункового вмісту.
Регуляція
Функція НСС суворо контролюється кількома факторами:
- Нервова:
- Збуджувальні сигнали: Холінергічна стимуляція через блукаючий нерв підсилює скорочення.
- Інгібіторні сигнали: Нехолінергічні, неадренергічні (NANC) шляхи, опосередковані NO та VIP, спричиняють розслаблення.
- Гормональна:
- Гастрин: Підвищує тонус НСС.
- Прогестерон: Знижує тонус НСС, що часто спостерігається під час вагітності.
- Анатомічні фактори:
- Кріплення діафрагми підвищує тиск НСС під час таких дій, як кашель або напруження.
- Гострий
(кут між стравоходом і шлунком) також сприяє запобіганню рефлюксу.кут Гіса (Hiss angle)
Фізіологічні варіації
- Тиск і функція НСС можуть змінюватися залежно від положення тіла, часу доби та гормональних коливань.
- Під час вагітності підвищений рівень прогестерону та внутрішньочеревний тиск часто знижують тонус НСС, що призводить до рефлюксу.
Патофізіологія
Порушення функції НСС можуть призводити до таких станів:
:Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)
- Викликана зниженням тиску НСС або його неадекватними транзиторними розслабленнями.
- Призводить до кислотного рефлюксу та симптомів, таких як печія й регургітація.
:Ахалазія
- Нездатність НСС до розслаблення через втрату інгібіторних нейронів у мієнтеричному сплетінні.
- Спричиняє дисмоторику стравоходу та труднощі з ковтанням.
:Грижа стравохідного отвору діафрагми (ГСОД)
- Зміщення шлунка через стравохідний отвір діафрагми часто порушує функцію НСС.
- Стійкий езофагіт та
:стравохід Барретта (Barrett’s esophagus)
- Хронічний вплив шлункового вмісту призводить до змін у епітелії стравоходу, підвищуючи ризик розвитку раку.
Клінічне значення
- Діагностичні методи:
- Манометрія: Вимірює тиск і розслаблення НСС.
- Моніторинг pH: Оцінює кислотний рефлюкс.
- Терапевтичні підходи:
- Медикаменти (наприклад, інгібітори протонної помпи, H2-блокатори) контролюють рефлюкс.
- Хірургічні втручання (наприклад, фундоплікація за Ніссеном) підвищують функцію НСС у разі тяжкої ГЕРХ.
Таким чином, НСС є критичним елементом у підтриманні цілісності гастроезофагеального бар’єра й запобіганні патологічним станам, пов’язаним із рефлюксом.