Зовнішній сфінктер уретри

Від | 13.02.2025

Зовнішній сфінктер уретри (m. sphincter urethrae externus)

Анатомічна будова

Зовнішній сфінктер уретри — це поперечно-смугастий м’яз, який оточує сечовипускальний канал. Він є добровільно контрольованим м’язом і розташований нижче внутрішнього сфінктера.

  • У чоловіків:
    • Розташований навколо уретри, починаючи від ділянки, де вона проходить через діафрагму малого тазу, до самого кінця сечовипускального каналу.
    • М’яз складається з декількох частин, зокрема: частина, що йде через перинеум (ділянка між мошонкою і анусом).
  • У жінок:
    • Подібно до чоловіків, він розташований навколо уретри в області перинеума.
    • Відносно невеликий і менш виражений у жінок, але має важливу роль у контролі сечовипускання.

Гістологія

  • Складається з поперечно-смугастих м’язових волокон, що дозволяє свідомо контролювати його скорочення.
  • М’язові волокна мають переважно тип I (повільні скорочення), але також можуть містити тип II (швидкі скорочення) для швидких реакцій.
  • Сфінктер має кілька компонентів:
    1. М’язовий комплекс — основна частина м’яза, яка здійснює основну функцію замикання уретри.
    2. Зв’язки і сполучна тканина — допомагають стабілізувати м’яз у певному положенні.

Функції

  1. Контроль сечовипускання – основна роль полягає в свідомому контролі сечовипускання, забезпечуючи закриття уретри під час утримання сечі.
  2. Підтримка функції внутрішнього сфінктера — забезпечує додаткову підтримку та контроль при збереженні сечі в сечовому міхурі.
  3. Протидія нетриманню сечі – дозволяє мати точний контроль над процесом сечовипускання.

Інервація

  • Іннервований через соматичні нерви:
    • М’язи отримують іннервацію через поперекове сплетення (L2-L4) і попереково-крижове сплетення.
    • В основному нерви включають половинні нерви і pudendal nerve.
  • Ця іннервація дозволяє здійснювати свідоме і добровільне управління функцією сечовипускання.

Патології

  1. Недостатність зовнішнього сфінктера:
    • Призводить до нетримання сечі, що може виникати внаслідок травм або пошкоджень нервових шляхів, пов’язаних із вагітністю, пологами, операціями на органах малого таза.
  2. Спазм сфінктера:
    • Може призвести до обструкції сечовипускання, що супроводжується болем і затримкою сечі.
  3. Пошкодження:
    • Хірургічне втручання в районі малого тазу (наприклад, при операціях на простаті або після травм) може пошкодити цей м’яз, що веде до порушень функції сечовипускання.
  4. Неврологічні розлади:
    • Пошкодження нервів, що іннервують зовнішній сфінктер, може призвести до втрати здатності контролювати сечовипускання.