Плазма крові

Від | 21.02.2025
0 Коментарів

Плазма крові — це рідка частина крові, яка становить приблизно 55% її загального об’єму. Вона є основним середовищем, у якому переносяться клітини крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) та різноманітні речовини, необхідні для життєдіяльності організму. Плазма відіграє ключову роль у транспорті поживних речовин, гормонів, продуктів обміну, а також у підтримці гомеостазу (балансу рідини, кислотно-лужної рівноваги та температури). Ось докладний опис її складу, функцій і особливостей.

Склад плазми крові

Плазма крові складається з води (близько 90–92%) та розчинених у ній речовин, які поділяються на органічні й неорганічні компоненти. Основні складові:

1. Вода

  • Частка: 90–92%.
  • Функція: основний розчинник, який забезпечує рухливість інших компонентів і транспорт речовин.

2. Білки плазми (6–8% від загального об’єму плазми)

  • Альбуміни (близько 60% білків):
    • Синтезуються в печінці.
    • Функція: підтримують онкотичний тиск (утримують воду в судинах), транспортують жирні кислоти, гормони, ліки.
  • Глобуліни (близько 35%):
    • Поділяються на α, β і γ-глобуліни.
    • Функція: імунна захист (γ-глобуліни — антитіла), транспорт ліпідів, металів (наприклад, заліза).
  • Фібриноген (близько 4–7%):
    • Синтезується в печінці.
    • Функція: бере участь у згортанні крові, перетворюючись на фібрин під дією тромбіну.
  • Загальна концентрація білків: 60–80 г/л.

3. Електроліти (неорганічні солі)

  • Основні: натрій (Na⁺), калій (K⁺), кальцій (Ca²⁺), магній (Mg²⁺), хлориди (Cl⁻), бікарбонати (HCO₃⁻), фосфати (PO₄³⁻).
  • Частка: близько 1%.
  • Функція: регуляція осмотичного тиску, кислотно-лужного балансу (pH), передача нервових імпульсів.

4. Органічні речовини низької молекулярної маси

  • Глюкоза: основне джерело енергії (3,3–5,5 ммоль/л).
  • Сечовина, сечова кислота, креатинін: продукти обміну білків і нуклеїнових кислот.
  • Ліпіди: холестерин, тригліцериди, фосфоліпіди (транспортуються з білками).
  • Амінокислоти: необхідні для синтезу білків.

5. Гормони, вітаміни, ферменти

  • Приклади: кортизол, інсулін, тироксин.
  • Функція: регуляція метаболізму та інших процесів.

6. Гази

  • Кисень (O₂) і вуглекислий газ (CO₂) у розчиненому вигляді (невелика кількість, основна частина переноситься еритроцитами).
  • Азот (N₂): присутній у незначній кількості, фізіологічно неактивний.

7. Інші речовини

  • Білірубін, молочна кислота, ліки, токсини (у разі їхньої наявності в організмі).

Фізичні властивості плазми

  • Колір: солом’яно-жовтий (за рахунок білків і пігментів, таких як білірубін). Може змінюватися при патологіях (наприклад, при гемолізі — рожевий, при гепатиті — темніший).
  • Щільність: 1025–1030 г/л.
  • pH: 7,35–7,45 (слаболужний, підтримується буферними системами, наприклад, бікарбонатною).
  • В’язкість: у 1,5–2 рази вища за воду через білки.

Отримання плазми

Плазму отримують шляхом центрифугування або відстоювання крові, коли клітинні елементи (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) осідають, а надосадова рідина залишається. Якщо з плазми видалити фібриноген (наприклад, додавши кальцій для згортання), вона перетворюється на сироватку крові.

Функції плазми крові

1. Транспортна:

  • Переносить поживні речовини (глюкозу, амінокислоти, ліпіди) до тканин.
  • Доставляє гормони, ферменти, вітаміни до цільових органів.
  • Виводить продукти обміну (сечовину, CO₂) до нирок і легень.

2. Підтримка гомеостазу:

  • Регулює осмотичний і онкотичний тиск (завдяки білкам і електролітам).
  • Стабілізує pH за допомогою буферних систем (бікарбонатної, фосфатної, білкової).
  • Допомагає підтримувати температуру тіла.

3. Імунна:

  • Містить антитіла (імуноглобуліни), які борються з інфекціями.
  • Транспортує компоненти комплементу й інші захисні молекули.

4. Згортання крові:

  • Фібриноген і фактори згортання (протромбін, фактори V, VII тощо) забезпечують гемостаз.

5. Резервна:

  • Служить джерелом води та електролітів у разі крововтрати чи зневоднення.

Відмінність від сироватки

  • Плазма: містить усі компоненти, включно з факторами згортання (фібриноген). Її отримують із крові з антикоагулянтом.
  • Сироватка: плазма без фібриногену та інших факторів згортання, отримана після згортання крові.

Патології, пов’язані з плазмою

1. Зміна об’єму:

  • Гіповолемія (зменшення об’єму плазми) — при крововтраті, зневодненні.
  • Гіперволемія — при надлишку рідини (наприклад, набряки).

2. Порушення складу:

  • Гіпоальбумінемія (низький рівень альбумінів) — при хворобах печінки, нефротичному синдромі, призводить до набряків.
  • Гіперпротеїнемія — при зневодненні чи множинній мієломі.
  • Дисбаланс електролітів — наприклад, гіпонатріємія (низький Na⁺) або гіперкаліємія (високий K⁺).

3. Зміна в’язкості:

  • Підвищення — при згущенні крові (дегідратація, поліцитемія).
  • Зниження — при анемії чи розрідженні.

Цікаві факти

  • Плазма становить близько 5% маси тіла людини (у середньому 2,5–3 л у дорослої людини).
  • Її можна заморожувати (свіжозаморожена плазма) і використовувати в медицині для переливання при кровотечах, опіках чи коагулопатіях.
  • Колір плазми може змінюватися залежно від дієти (наприклад, після їжі, багатої жирами, вона стає каламутною через хіломікрони).
Переглядів: 19