Глаукома — це хронічне прогресуюче захворювання очей, яке характеризується підвищенням внутрішньоочного тиску (ВОТ), пошкодженням зорового нерва та поступовою втратою зору, якщо не вжити заходів. Це не одна хвороба, а група станів із спільними рисами, що часто призводять до незворотньої сліпоти, якщо їх не лікувати. Глаукома є однією з провідних причин сліпоти у світі, особливо серед людей похилого віку.
Анатомія та фізіологія ока у контексті глаукоми
Око має внутрішню рідину — водянисту вологу (aqueous humor), яка виробляється циліарним тілом у задній камері ока. Ця рідина циркулює через зіницю до передньої камери, а потім відтікає через трабекулярну сітку в куті передньої камери (кут між райдужкою та рогівкою) у канал Шлемма. Баланс між виробленням і відтоком водянистої вологи підтримує нормальний ВОТ (зазвичай 10–21 мм рт. ст.). При глаукомі цей баланс порушується.
Класифікація глаукоми
1. Первинна відкритокутова глаукома (найпоширеніша):
- Трабекулярна сітка частково блокується, але кут камери відкритий.
- Розвивається повільно, безсимптомно, з поступовою втратою периферичного зору (“тунельний зір”).
2. Закритокутова глаукома:
- Кут передньої камери закритий (наприклад, райдужкою), що блокує відтік.
- Може бути гострою (раптовий напад із сильним болем, нудотою, затуманеним зором) або хронічною.
3. Вроджена глаукома:
- Виникає у немовлят через аномалії розвитку дренажної системи ока.
4. Вторинна глаукома:
- Спричинена травмами, запаленнями (увеїт), пухлинами, діабетом (неоваскулярна глаукома) чи застосуванням стероїдів.
5. Нормотензивна глаукома:
- Пошкодження зорового нерва відбувається при нормальному ВОТ через слабкість судин чи інші фактори.
Патогенез
Підвищений ВОТ чинить механічний тиск на зоровий нерв, порушуючи кровопостачання та викликаючи атрофію його волокон. Це призводить до дефектів поля зору, які з часом прогресують. Водночас у нормотензивній глаукомі ключову роль відіграють судинні або нейродегенеративні фактори.
Симптоми
- Відкритокутова: безсимптомна на ранніх стадіях, пізніше — втрата периферичного зору.
- Гострий закритокутовий напад: різкий біль в оці, головний біль, почервоніння ока, райдужні кола навколо світла, нудота.
- Вроджена: сльозотеча, світлобоязнь, збільшення очного яблука (буфтальм).
Діагностика
Офтальмолог проводить:
- Тонометрія: вимірювання ВОТ (наприклад, за допомогою тонометра Гольдмана).
- Гоніоскопія: оцінка кута передньої камери.
- Периметрія: тестування поля зору для виявлення дефектів.
- ОКТ (оптична когерентна томографія): аналіз товщини шару нервових волокон зорового нерва.
- Огляд диска зорового нерва: виявлення його атрофії чи заглиблення (екскавації).
Фактори ризику
- Вік (понад 60 років).
- Сімейна історія глаукоми.
- Висока короткозорість чи далекозорість.
- Африканське чи азійське походження (вищий ризик певних типів).
- Цукровий діабет, гіпертонія, тривале вживання кортикостероїдів.
Лікування
Мета — знизити ВОТ і зупинити прогресування:
1. Медикаментозне:
- Простагландини (латанопрост) — покращують відтік.
- Бета-блокатори (тимолол) — зменшують вироблення вологи.
- Інгібітори карбоангідрази (дorzоламід) — знижують секрецію.
- Альфа-агоністи (бримонідин) — комбінована дія.
2. Лазерне:
- Трабекулопластика (для відкритокутової).
- Іридотомія (для закритокутової) — створення отвору в райдужці.
3. Хірургічне:
- Трабекулектомія — створення нового шляху відтоку.
- Імплантація дренажних пристроїв.
Цікавий факт
Глаукома відома з античних часів (назва походить від грецького “глаукос” — блакитно-зелений, через колір ока під час гострого нападу), але лише сучасна медицина розкрила її механізми. Вона залишається “тихим злодієм зору”, бо часто діагностується запізно.