М’яка оболонка (лат. pia mater) — це найглибша і найтонша з трьох менінгеальних оболонок центральної нервової системи (ЦНС), яка безпосередньо прилягає до поверхні головного та спинного мозку. Її назва походить від латинського “pia” (ніжна, м’яка), що відображає її делікатну структуру та тісний зв’язок із нервовою тканиною. Ось докладний опис із точки зору висококваліфікованого лікаря:
Анатомічне визначення
М’яка оболонка є внутрішньою менінгеальною оболонкою, що оточує головний і спинний мозок, проникаючи в усі їхні борозни (sulci) та щілини. Вона розташована під павутинною оболонкою (arachnoidea mater), від якої відокремлена субарахноїдальним простором, заповненим спинномозковою рідиною (СМР). На відміну від твердої та павутинної оболонок, pia mater щільно прилягає до поверхні нервової тканини, слідуючи за її контурами.
Структура
- Склад: М’яка оболонка утворена тонким шаром сполучної тканини, що складається з колагенових і еластичних волокон, вкритих плоскими мезотеліальними клітинами. Вона пронизана густою мережею кровоносних судин, які забезпечують живлення мозку.
- Особливості: На поверхні мозку pia mater утворює тонкий шар, а в деяких зонах (наприклад, навколо шлуночків) формує судинні сплетення (plexus choroideus), відповідальні за продукцію СМР.
Анатомічні особливості
У черепній порожнині
- М’яка оболонка покриває весь головний мозок, занурюючись у борозни (sulci) і щілини (fissurae), наприклад, між півкулями мозку чи мозочком. Вона щільно прилягає до кори (cortex cerebri) і мозочка, утворюючи бар’єр між нервовою тканиною та субарахноїдальним простором.
- Судинні сплетення: У шлуночках мозку (бічні, ІІІ і IV шлуночки) м’яка оболонка разом із епендимою утворює plexus choroideus — складки, багаті капілярами, що продукують СМР шляхом фільтрації плазми крові.
- Судини: М’яка оболонка пронизана дрібними артеріями та венами, які проникають у мозкову тканину (так звані проникаючі судини), забезпечуючи кровопостачання нейронів.
У спинномозковому каналі
- М’яка оболонка огортає спинний мозок, прилягаючи до його поверхні та корінців спинномозкових нервів. Вона простягається до рівня S2, де разом із павутинною оболонкою закінчується дуральним мішком.
- Зубчасті зв’язки (ligamenta denticulata): М’яка оболонка з’єднується з павутинною оболонкою через ці бічні відростки, які фіксують спинний мозок у хребетному каналі.
- Кінцева нитка (filum terminale): Тонкий відросток м’якої оболонки, що спускається від конуса спинного мозку (conus medullaris) і прикріплюється до куприка, стабілізуючи спинний мозок.
Гістологія
- Склад: М’яка оболонка складається з одного шару плоских мезотеліальних клітин, під яким лежить тонка мережа колагенових волокон і фібробластів. Вона містить численні капіляри та дрібні судини, що переходять у мозкову тканину.
- Судинна мережа: На відміну від павутинної оболонки, pia mater є васкуляризованою, що дозволяє їй брати участь у кровопостачанні ЦНС.
- Трабекули: М’яка оболонка з’єднана з павутинною тонкими сполучнотканинними перетинками, які перетинають субарахноїдальний простір.
Функції
- Живлення: Через мережу судин м’яка оболонка доставляє кисень і поживні речовини до поверхневих шарів мозку та спинного мозку.
- Продукція СМР: Судинні сплетення в шлуночках синтезують спинномозкову рідину (близько 500 мл/добу), яка підтримує гомеостаз ЦНС.
- Захист: Хоча сама по собі тонка, pia mater разом із СМР у субарахноїдальному просторі забезпечує амортизацію мозку при рухах і травмах.
- Бар’єр: Регулює обмін між кров’ю, СМР і нервовою тканиною, частково беручи участь у гематоенцефалічному бар’єрі (хоча основну роль відіграють ендотеліальні клітини судин).
Клінічне значення
М’яка оболонка залучена до низки патологічних станів через її зв’язок із кровообігом і СМР:
1. Крововиливи:
- Субарахноїдальний крововилив (САК): Кров із розірваних судин м’якої оболонки потрапляє в субарахноїдальний простір, викликаючи головний біль, ригідність шиї та неврологічні порушення.
- Інтрапаренхіматозний крововилив: Пошкодження проникаючих судин pia mater може призвести до кровотечі в мозкову тканину.
2. Інфекції:
- Менінгіт: Запалення м’якої та павутинної оболонок через бактеріальну (Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis) чи вірусну інфекцію, що супроводжується лихоманкою, менінгеальними знаками та гнійними змінами в СМР.
3. Порушення циркуляції СМР:
- Закупорка судинних сплетень (наприклад, після крововиливу чи інфекції) може спричинити гідроцефалію через надлишкову продукцію чи порушення відтоку СМР.
4. Пухлини:
- Менінгіоми можуть частково походити з клітин м’якої оболонки, хоча частіше асоціюються з павутинною.
- Метастази через судини pia mater можуть поширюватися в мозкову тканину.
5. Травми:
- Контузія мозку часто супроводжується розривами дрібних судин м’якої оболонки, що призводить до локальних крововиливів.
Діагностика
- КТ/МРТ: Виявляють крововиливи (САК видно як гіперденсний сигнал у субарахноїдальному просторі), гідроцефалію чи пухлини, що впливають на м’яку оболонку.
- Люмбальна пункція: Забір СМР із субарахноїдального простору дозволяє виявити кров (САК), гній (менінгіт) чи підвищений тиск.
- Ангіографія: Для оцінки судин м’якої оболонки при підозрі на аневризму чи мальформацію.
Хірургічні аспекти
- Доступ: При операціях на мозку м’яка оболонка є останнім шаром перед нервовою тканиною; її судини часто коагулюють для контролю кровотечі.
- Шунтування: При гідроцефалії шунт відводить СМР від шлуночків, де pia mater утворює судинні сплетення.
- Спинальна анестезія: Прокол через м’яку оболонку вводить анестетик у субарахноїдальний простір.
Висновок
М’яка оболонка — це тонка, але функціонально незамінна структура, що забезпечує живлення ЦНС, продукцію СМР і захист мозку через тісний контакт із нервовою тканиною. Її судинна мережа та роль у гідродинаміці роблять її вразливою до крововиливів, інфекцій і метаболічних порушень. Для клініциста розуміння її анатомії та фізіології критично важливе для діагностики (КТ, пункція) і лікування станів, пов’язаних із ЦНС, від менінгіту до гідроцефалії. Її делікатність і зв’язок із мозком підкреслюють необхідність обережного поводження під час хірургічних втручань.