Актин є глобулярним білком із молекулярною масою приблизно 42 кДа, який належить до сімейства консервативних білків, присутніх у всіх еукаріотичних клітинах. Він існує у двох основних формах:
- G-актин (глобулярний актин) — мономерна форма, що складається з одного поліпептидного ланцюга. Кожна молекула G-актину має активний центр для зв’язування АТФ (аденозинтрифосфату) і два основні домени, які формують щілину, де також можуть зв’язуватися іони кальцію або магнію.
- F-актин (філаментозний актин) — полімерна форма, утворена шляхом полімеризації G-актину в довгі, спіральні мікрофіламенти. Ці мікрофіламенти мають полярність: один кінець називається “плюс” (швидкий ріст), а інший — “мінус” (повільніший ріст). Полімеризація регулюється концентрацією іонів (наприклад, Ca²⁺), АТФ і допоміжними білками, такими як профілін і кофілін.
Актин утворює основу тонких фібрил у м’язових волокнах (саркомерах), де він взаємодіє з міозином. У скелетних м’язах актин асоціюється з регуляторними білками — тропоміозином і тропоніном, які контролюють доступність зв’язувальних сайтів для міозину залежно від рівня кальцію.
Висновок
Актин і міозин — це не просто структурні елементи, а висококоординована молекулярна машина, що забезпечує рух на всіх рівнях — від скорочення м’язів до внутрішньоклітинного транспорту. Їхня взаємодія є елегантним прикладом того, як біохімічна енергія перетворюється в механічну роботу, що має величезне значення як для фізіології, так і для медицини.