Проба Шобера — це клінічний функціональний тест, призначений для об’єктивного вимірювання ступеня згинання поперекового відділу хребта (flexio). Цей тест є золотим стандартом у діагностиці та моніторингу захворювань, що супроводжуються обмеженням рухливості хребта, зокрема анкілозуючого спондиліту (хвороби Бехтєрєва).
На відміну від простого нахилу вперед (тест «пальці–підлога»), проба Шобера виключає вплив рухливості кульшових суглобів, оцінюючи виключно розтяжність поперекових сегментів.
Техніка виконання
Для виконання проби знадобиться лише сантиметрова стрічка та маркер для шкіри.
- Початкове положення: Пацієнт стоїть рівно, спина оголена, п’яти разом.
- Маркування:
- Лікар знаходить рівень крижових ямок (ямок Венери), що відповідає рівню остистого відростка S1 (перший крижовий хребець). Це перша точка.
- Від цієї точки лікар відміряє рівно 10 см вгору по лінії хребта і ставить другу точку.
- Маніпуляція:
- Пацієнта просять максимально нахилитися вперед, не згинаючи ноги в колінах (як при намаганні торкнутися пальцями підлоги).
- У положенні максимального згинання лікар знову вимірює відстань між двома точками.
Інтерпретація результатів
Результат оцінюється за різницею між початковою відстанню (10 см) та відстанню при нахилі.
- Норма: При повноцінному згинанні відстань між точками має збільшитися щонайменше на 5 см і більше (тобто підсумкова відстань становить 15 см і більше).
- Патологія (Позитивна проба): Якщо відстань збільшилася менш ніж на 4 см (підсумкова відстань менше 14 см), це свідчить про обмеження рухливості (ригідність) поперекового відділу хребта.
Модифікована проба Шобера
Оскільки початковий тест іноді важко локалізувати через анатомічні особливості, часто використовують модифіковану версію:
- Ставиться відмітка на рівні L5–S1.
- Від неї відкладається 10 см вгору і 5 см вниз.
- При нахилі вимірюється сумарна відстань між крайніми точками (початкова сума — 15 см).
- Нормальним вважається збільшення загальної відстані на 6 см і більше (разом понад 21 см).
Клінічна значущість
Проба Шобера має критичне значення для:
- Ранньої діагностики: Виявлення симптомів анкілозуючого спондиліту до появи виражених рентгенологічних змін.
- Моніторингу: Оцінки ефективності фізіотерапії та протизапального лікування.
- Диференціальної діагностики: Допомагає відрізнити біль у спині, викликаний м’язовим спазмом (де рухливість може зберігатися), від структурних змін у хребцях та зв’язках.