Симптом Форестьє — це клінічний тест, що використовується для об’єктивної оцінки ступеня вираженості шийного кіфозу та загальної деформації хребта. Він дозволяє виміряти відстань від потилиці до вертикальної площини в положенні пацієнта стоячи.
Цей симптом є критично важливим для діагностики пізніх стадій анкілозуючого спондиліту (хвороби Бехтєрєва), коли хребет набуває характерної форми «пози прохача».
Техніка виконання
Тест надзвичайно простий у виконанні, не потребує спеціального обладнання, окрім лінійки чи сантиметрової стрічки.
- Початкове положення: Пацієнт стоїть спиною до рівної вертикальної поверхні (стіни або антропометра).
- Інструкція: Пацієнта просять притиснути до стіни п’яти, сідниці та лопатки. При цьому він повинен намагатися торкнутися стіни потилицею, тримаючи голову прямо (погляд спрямований вперед, лінія очниць паралельна підлозі).
- Вимірювання: Лікар вимірює найкоротшу горизонтальну відстань від потиличної бугристості (protuberantia occipitalis externa) до поверхні стіни.
Інтерпретація результатів
У нормі та при патології результати трактуються так:
- Норма: У здорової людини при збереженій рухливості шийного та грудного відділів потилиця вільно торкається стіни. Відстань дорівнює 0 см.
- Позитивний симптом: Якщо пацієнт не може торкнутися стіни потилицею (при умові, що п’яти та сідниці притиснуті), симптом вважається позитивним. Відстань у сантиметрах вказує на ступінь вираженості деформації.
Важливо: Якщо пацієнт торкається стіни лише шляхом закидання голови назад (підборіддя піднімається вгору), це також вважається ознакою обмеження рухливості.
Патофізіологічне обґрунтування
Розвиток анкілозу (зрощення хребців) при спондилоартритах зазвичай починається з крижово-клубових зчленувань і поширюється вгору. На пізніх етапах формується стійкий грудний кіфоз («горб»), а шийний відділ хребта фіксується в положенні нахилу вперед. Через це пацієнт фізично не може випрямити шию так, щоб потилиця досягла вертикальної лінії п’ят.
Клінічна значущість
- Оцінка прогресування: Регулярне вимірювання відстані «потилиця–стіна» дозволяє лікарю документально фіксувати погіршення стану або стабілізацію процесу під впливом терапії.
- Диференціальна діагностика: Допомагає відрізнити функціональне порушення постави (сутулість), яке пацієнт може скоригувати зусиллям волі, від структурної фіксації хребта.
- Прогноз: Збільшення цієї відстані корелює зі зниженням якості життя та труднощами в повсякденній активності (наприклад, неможливість дивитися прямо перед собою під час ходьби).