Павутинна оболонка (лат. arachnoidea mater) — це одна з трьох менінгеальних оболонок центральної нервової системи (ЦНС), розташована між твердою оболонкою (dura mater) і м’якою оболонкою (pia mater). Вона отримала назву через свою тонку, ніжну структуру, що нагадує павутину, і відіграє ключову роль у циркуляції спинномозкової рідини (СМР). Ось докладний опис із точки зору висококваліфікованого лікаря:
Анатомічне визначення
Павутинна оболонка є середньою менінгеальною оболонкою, що оточує головний і спинний мозок. Вона складається з тонкого шару сполучної тканини, який не прилягає щільно ні до твердої оболонки, ні до поверхні мозку, утворюючи субарахноїдальний простір (spatium subarachnoideum). Цей простір заповнений спинномозковою рідиною, що забезпечує амортизацію та обмін речовин для ЦНС.
Структура
- Склад: Павутинна оболонка утворена тонкими колагеновими та еластичними волокнами, вкритими плоскими мезотеліальними клітинами. Вона не має власних кровоносних судин, але пронизана дрібними трабекулами (перетинками), що з’єднують її з м’якою оболонкою.
- Шари:
- Зовнішній шар: Прилягає до внутрішньої поверхні твердої оболонки, хоч і не прикріплюється до неї щільно (між ними є субдуральний простір із мінімальною кількістю рідини).
- Внутрішній шар: Формує тонкі трабекули, які перетинають субарахноїдальний простір і фіксують м’яку оболонку до поверхні мозку.
Анатомічні особливості
У черепній порожнині
- Павутинна оболонка покриває весь головний мозок, слідуючи за його контурами, але не заглиблюється в борозни (sulci), на відміну від м’якої оболонки. Вона обходить великі судини та нерви, що проходять через субарахноїдальний простір.
- Субарахноїдальні цистерни: У зонах між мозком і черепом, де відстань між оболонками більша, утворюються розширені простори (cisternae), заповнені СМР:
- Мозочково-мозкова цистерна (cisterna magna): Між мозочком і потиличною кісткою, місце забору СМР при пункції.
- Мостова цистерна (cisterna pontis): Попереду мосту.
- Міжніжкова цистерна (cisterna interpeduncularis): Між ніжками мозку.
- Цистерна бічної ямки (cisterna fossae lateralis): Уздовж бічної борозни.
- Арахноїдальні грануляції (granulationes arachnoideae): Виступи павутинної оболонки, що проникають у венозні синуси твердої оболонки (наприклад, sinus sagittalis superior), через які СМР всмоктується в кров.
У спинномозковому каналі
- Павутинна оболонка утворює трубчастий рукав навколо спинного мозку, лежачи між твердою оболонкою та м’якою оболонкою. Субарахноїдальний простір тут ширший, ніж у черепі, і заповнений СМР, що оточує спинний мозок і корінці нервів.
- Зубчасті зв’язки (ligamenta denticulata): Тонкі сполучнотканинні відростки, що проходять від павутинної оболонки до м’якої, фіксуючи спинний мозок у хребетному каналі.
Гістологія
- Склад: Павутинна оболонка складається з багатошарового плоского епітелію (мезотелію), під яким лежить тонка мережа колагенових і еластичних волокон. Трабекули — це пучки сполучної тканини, вкриті такими ж клітинами.
- Відсутність судин: Живлення оболонки відбувається дифузією через СМР, що пояснює її блідий вигляд і вразливість до ішемії при порушенні циркуляції рідини.
Функції
- Амортизація: Субарахноїдальний простір із СМР поглинає удари, захищаючи мозок і спинний мозок від травм.
- Циркуляція СМР: Павутинна оболонка є частиною системи, що забезпечує рух спинномозкової рідини від шлуночків мозку до місця її всмоктування (арахноїдальні грануляції).
- Обмін речовин: Через СМР оболонка сприяє доставці поживних речовин до нейронів і видаленню метаболітів.
- Фіксація: Трабекули та зв’язки стабілізують положення мозку і спинного мозку в їхніх порожнинах.
Клінічне значення
Павутинна оболонка відіграє важливу роль у патологіях ЦНС:
1. Крововиливи:
- Субарахноїдальний крововилив (САК): Розрив аневризми чи травма призводять до накопичення крові в субарахноїдальному просторі, викликаючи сильний головний біль (“громовий удар”), нудоту, ригідність потиличних м’язів.
2. Інфекції:
- Менінгіт: Бактеріальна чи вірусна інфекція (наприклад, Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis) поширюється в субарахноїдальний простір, викликаючи гнійне запалення павутинної оболонки, лихоманку, менінгеальні знаки (Керніга, Брудзинського).
3. Гідроцефалія:
- Порушення всмоктування СМР через арахноїдальні грануляції (наприклад, після САК чи менінгіту) призводить до накопичення рідини та підвищення внутрішньочерепного тиску.
4. Кісти:
- Арахноїдальні кісти — вроджені чи набуті порожнини в павутинній оболонці, що можуть тиснути на мозок, викликаючи головний біль чи судоми.
5. Травми:
- Розрив павутинної оболонки при ЧМТ чи спинальній травмі може призвести до ліквореї (витікання СМР через ніс, вуха чи рану).
Діагностика
- КТ/МРТ: Виявляють САК (гіперденсний сигнал у субарахноїдальному просторі на КТ), кісти, гідроцефалію чи запальні зміни.
- Люмбальна пункція: Забір СМР із субарахноїдального простору (між L3–L4 або L4–L5) дозволяє виявити кров (САК), гній (менінгіт) чи підвищений тиск.
- Церебральна ангіографія: Для виявлення джерела САК (аневризми).
Хірургічні аспекти
- Доступ: При нейрохірургічних операціях павутинна оболонка розкривається після твердої для доступу до мозку чи видалення гематоми.
- Шунтування: При гідроцефалії встановлюють вентрикуло-перитонеальний шунт для відведення СМР із субарахноїдального простору.
- Анестезія: Спинальна чи епідуральна анестезія включає введення препаратів у субарахноїдальний простір через прокол павутинної оболонки.
Висновок
Павутинна оболонка — це делікатна, але функціонально важлива структура, що забезпечує захист і гомеостаз ЦНС через субарахноїдальний простір і циркуляцію СМР. Її унікальна будова (трабекули, цистерни, грануляції) робить її ключовим елементом у фізіології мозку, але водночас уразливою до крововиливів, інфекцій і гідродинамічних порушень. Для клініциста розуміння її анатомії та патології критично важливе для діагностики (КТ, пункція) і лікування станів, пов’язаних із ЦНС, від менінгіту до субарахноїдального крововиливу.