Розділ: Анатомічні структури (87 публікацій)

Клітини Пирогова-Лангханса

Гігантські клітини Лангханса (ГКЛ), також відомі як клітини Пирогова-Лангханса, є багатоядерними гігантськими клітинами, які є характерною ознакою гранулематозних . Вони були описані в 1868 році швейцарським патологом Теодором Лангхансом у контексті туберкульозних гранулем, а пізніше російський хірург Микола Пирогов також вніс вклад у їх вивчення. Ці клітини формуються в результаті злиття і відіграють ключову роль у хронічних запальних процесах, ізолюючи патогени та регулюючи імунну відповідь. ГКЛ є маркером для діагностики низки захворювань, таких як , […]

Клітини Лангерганса

Клітини Лангерганса (КЛ) є резидентними шкіри, які функціонують як дендритні клітини, відіграючи ключову роль у шкірному імунітеті. Вони були відкриті в 1868 році Полем Лангергансом, німецьким лікарем, який спочатку вважав їх частиною нервової системи через дендритоподібну форму. КЛ становлять близько 3-5% ядерних клітин епідермісу і є першим бар’єром імунної системи проти патогенів, що проникають через шкіру. Як професійні антигенпрезентуючі клітини (АПК), вони захоплюють, оброблюють і презентують антигени T-, ініціюючи адаптивну імунну відповідь. Походження та диференціація […]

Клітини Купфера

Клітини Купфера (КК) є спеціалізованими резидентними печінки, які відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу органу та імунній відповіді. Вони були відкриті в 1876 році Карлом Вільгельмом фон Купфером і становлять значну частину тканинних макрофагів організму. Як професійні , КК ефективно очищають кров від патогенів, старих еритроцитів та інших частинок, а також регулюють запалення та репаративні процеси. Походження та диференціація клітин Купфера Клітини Купфера походять з ембріональних прекурсорів, зокрема з жовточного мішка та фетальної печінки, з […]

Дендритні клітини

Дендритні клітини (ДК) є спеціалізованими клітинами імунної системи, які відіграють центральну роль у зв’язуванні вродженої та адаптивної імунних відповідей. Вони були відкриті в 1973 році Ральфом Штайнманом, який за це відкриття отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини в 2011 році. Як професійні антигенпрезентуючі клітини (АПК), ДК ефективно захоплюють, оброблюють і презентують антигени T-лімфоцитам, ініціюючи імунну відповідь проти патогенів, пухлинних клітин та інших чужорідних агентів. Походження та диференціація дендритних клітин Дендритні клітини походять з гемопоетичних […]

Тільця Гассаля

Тільця Гассаля (Hassall’s corpuscles) — унікальні структури у тимусі (вилочковій залозі), які відіграють ключову роль у розвитку імунної системи. Ці тільця були відкриті британським анатомом Артуром Гіллом Гассалем у 1849 році і є характерною ознакою медулярної зони тимусу. Вони не тільки є морфологічним маркером дозрівання тимусу, але й беруть участь у регуляції імунної толерантності. 1. Визначення Тільця Гассаля — це концентричні структури в медулярній зоні тимусу, складаються з епітеліальних клітин і є унікальною гістологічною ознакою […]

Вилочкова залоза (thymus)

Вилочкова залоза (thymus gland, або glandula thymica на латині). Цей орган, часто недооцінений у повсякденній клініці, є ключовим елементом імунної системи, особливо в дитячому віці, і демонструє унікальну анатомію, що поєднує ендокринні та лімфоїдні риси. Анатомія вилочкової залози — це приклад адаптації: від активного розвитку в дитинстві до інволюції в дорослому віці. 1. Загальне розташування та зовнішня будова Вилочкова залоза розташована в передньому середостінні (mediastinum anterius), безпосередньо за грудиною (sternum), між рівнями II–IV ребер. Вона […]

Селезінка (spleen)

Селезінка часто називається “цвинтарем еритроцитів” або “фільтром крові”, але з анатомічної точки зору, це орган з унікальною структурою, що поєднує елементи лімфоїдної тканини та судинної мережі. 1. Загальне розташування та зовнішня будова Селезінка — це паренхіматичний орган, розташований у лівій верхній частині черевної порожнини, у гіпоґастральній ділянці (hypogastrium sinistrum), конкретно в лівому підребер’ї (hypochondrium sinistrum). Вона лежить позаду шлунка, прилягаючи до діафрагми зверху, до лівої нирки та надниркової залози ззаду, до підшлункової залози медіально та […]

Підключичні вени (vena subclavia)

Підключичні вени (v v. subclavia) є ключовими структурами венозної системи верхньої частини тіла людини. Ці вени є парними — по одній на кожній стороні тіла — і належать до глибоких вен, які забезпечують повернення венозної крові до серця. Вони мають діаметр приблизно з мізинець і відіграють критичну роль у венозному відтоку, а також у клінічних процедурах, таких як центральний венозний доступ. Походження Підключична вена є безпосереднім продовженням аксилярної (пахвової) вени (vena axillaris), яка змінює свою […]

Антитіла (імуноглобуліни, Ig)

Антитіла (імуноглобуліни, Ig) — це глікопротеїни плазматичних мембран і плазми, синтезовані В-лімфоцитами та плазматичними клітинами, що специфічно зв’язують антигени та нейтралізують їх, беручи участь у гуморальній імунній відповіді. Історія відкриття антитіл охоплює понад 130 років і тісно пов’язана з розвитком імунології та мікробіології. 1. Початок — концепція гуморального імунітету (кінець XIX ст.) 2. Визначення природи антитіл (1900–1930-ті) 3. Доведення білкової природи антитіл (1930–1940-ві) 4. Розкриття структури (1950–1970-ті) 5. Генетична основа різноманіття (1970–1980-ті) 6. Сучасний етап […]

Макрофаги

Макрофаги – одну з найважливіших клітин імунної системи людини. Макрофаги (від грецького “макрос” – великий, “фагос” – пожирач) є ключовими гравцями в innate (вродженому) імунітеті, а також у адаптивній імунній відповіді. Вони належать до мононуклеарної фагоцитарної системи (МФС), раніше відомої як ретикулоендотеліальна система, і виконують роль “санітарів” організму, очищаючи тканини від патогенів, мертвих клітин та чужорідних частинок. Макрофаги не є статичними; вони динамічні, пластичні клітини, здатні адаптуватися до мікросередовища. Їх вивчення є фундаментальним для розуміння […]