Анафілактичний шок (професійна допомога)

Від | 06.08.2025

Для медичних працівників

Опис

Анафілактичний шок — це системна алергічна реакція типу I, що характеризується вивільненням гістаміну та інших медіаторів, що призводять до бронхоспазму, набряку слизових, вазодилатації та гіпотензії. Надання допомоги базується на протоколах Європейської ради з реанімації (ERC, 2021) та рекомендаціях Всесвітньої організації алергії (WAO). Мета — швидке усунення симптомів, стабілізація стану та профілактика ускладнень.

Покрокові дії

  1. Оцінка безпеки та стану
    • Переконайтеся, що місце безпечне для проведення медичних заходів.
    • Швидко оцініть клінічні ознаки анафілаксії за критеріями WAO:
      • Гострий початок (хвилини–години) з ураженням шкіри/слизових (кропив’янка, набряк, свербіж) ПЛЮС утруднене дихання або гіпотензія.
      • АБО два чи більше з наступних симптомів: шкірні прояви, респіраторні порушення, гіпотензія, шлунково-кишкові симптоми.
      • АБО ізольована гіпотензія після контакту з відомим алергеном.
    • Виміряйте життєві показники (АТ, ЧСС, SpO2, частота дихання).
  2. Негайне введення адреналіну
    • Пріоритетне лікування: адреналін 0,01 мг/кг (максимум 0,5 мг у дорослих) внутрішньом’язово в передньолатеральну частину стегна (концентрація 1:1000).
    • Повторюйте кожні 5–15 хвилин за потреби, якщо симптоми не зникають.
    • Якщо в/м введення неефективне (рідко), розгляньте повільне в/в введення адреналіну (1:10,000) під моніторингом у реанімаційних умовах.
  3. Виклик реанімаційної бригади та підготовка обладнання
    • У лікарняних умовах активуйте код анафілаксії або викличте реанімаційну бригаду.
    • Підготуйте обладнання для інтубації, кисневий балон, мішок Амбу, медикаменти (адреналін, кортикостероїди, антигістамінні).
  4. Забезпечення дихальних шляхів і оксигенація
    • Дайте кисень через маску з резервуаром (10–15 л/хв) для підтримки SpO2 94–98%.
    • Якщо є набряк гортані або тяжкий бронхоспазм, підготуйтеся до інтубації або крікотиреотомії (у крайніх випадках).
    • При бронхоспазмі введіть сальбутамол через небулайзер (2,5–5 мг) або інгалятор з спейсером.
  5. Лікування гіпотензії
    • Покладіть постраждалого на спину, піднявши ноги на 30 см, якщо це не ускладнює дихання.
    • Встановіть венозний доступ (бажано два периферичних катетери).
    • Введіть кристалоїди (0,9% NaCl або розчин Рінгера) болюсно: 500–1000 мл у дорослих (20 мл/кг у дітей) для стабілізації АТ.
    • Якщо гіпотензія зберігається, розгляньте вазопресори (наприклад, адреналін в/в у низьких дозах).
  6. Додаткові медикаменти
    • Антигістамінні препарати: введіть H1-блокатор (наприклад, дифенгідрамін 25–50 мг в/в або хлоропірамін 20–40 мг в/м) для зменшення шкірних проявів.
    • Кортикостероїди: метилпреднізолон 1–2 мг/кг в/в або гідрокортизон 200 мг в/в для профілактики пізньої фази реакції.
    • Глюкагон: 1–2 мг в/в або в/м, якщо анафілаксія резистентна до адреналіну (особливо у пацієнтів, які приймають бета-блокатори).
  7. Пошук причини та профілактика
    • З’ясуйте можливий тригер (їжа, ліки, укус комахи) для уникнення повторного контакту.
    • Якщо можливо, видаліть алерген (наприклад, жало комахи, не стискаючи його).
  8. Моніторинг і подальший догляд
    • Спостерігайте за постраждалим щонайменше 6–12 годин після стабілізації, оскільки можлива двофазна реакція.
    • Забезпечте моніторинг ЕКГ, АТ, SpO2, частоти дихання.
    • Після стабілізації направте до алерголога для ідентифікації алергену та призначення авт injectorа адреналіну.

Важливі примітки

  • Адреналін є єдиним препаратом, який рятує життя при анафілаксії — не зволікайте з його введенням.
  • У бойових умовах в Україні (з урахуванням обмеженого доступу до обладнання) майте при собі ампули адреналіну та шприци для швидкого введення.
  • Документуйте всі дії, включаючи час введення ліків, дози та реакцію постраждалого.