Аритмії є однією з провідних причин звернень до кардіологів, а також асоціюються з високим ризиком ускладнень, таких як тромбоемболії, серцева недостатність і раптова серцева смерть (РСС). Використано настанови Європейського товариства кардіологів (ESC 2020/2024), American Heart Association (AHA/ACC 2023) та дані досліджень станом на серпень 2025 року.

1. Визначення та класифікація

Аритмії — це порушення частоти, регулярності або послідовності серцевих скорочень, спричинені змінами в генерації електричних імпульсів або їх провідності в серці. Вони виникають через дисфункцію автоматизму, провідності або комбінацію цих факторів у міокарді.

Класифікація аритмій:

За походженням:
Надшлуночкові (суправентрикулярні): Походять із передсердь або АВ-вузла (фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь, пароксизмальна тахікардія).
Шлуночкові: Походять із шлуночків (шлуночкові екстрасистоли, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків).
За частотою серцевих скорочень (ЧСС):
Тахіаритмії: ЧСС >100 уд/хв (фібриляція передсердь, шлуночкова тахікардія).
Брадіаритмії: ЧСС <60 уд/хв (синусова брадикардія, АВ-блокади).
За механізмом:
Порушення автоматизму: Синусова тахікардія, брадикардія.
Ре-ентрі (повторний вхід): Тріпотіння передсердь, шлуночкова тахікардія.
Тригерна активність: Екстрасистоли, поліморфна шлуночкова тахікардія (torsades de pointes).
За тривалістю:
Пароксизмальні: <7 днів (самостійно припиняються).
Персистуючі: >7 днів (потребують втручання).
Постійні: Неможливо відновити синусовий ритм.

2. Етіологія

Аритмії виникають через структурні, функціональні або зовнішні фактори:

Структурні захворювання серця:
Ішемічна хвороба серця (ІХС): Постінфарктні рубці викликають ре-ентрі.
Кардіоміопатії: Дилатаційна, гіпертрофічна.
Клапанні вади: Мітральний стеноз, аортальна регургітація.
Метаболічні та електролітні порушення:
Гіпо-/гіперкаліємія, гіпомагніємія.
Гіпоксія, ацидоз.
Тиреотоксикоз, гіпотиреоз.
Токсичні фактори:
Ліки: Антиаритміки (аміодарон), дігоксин, антидепресанти.
Алкоголь, кофеїн, наркотики (кокаїн).
Генетичні та вроджені:
Синдром подовженого QT (LQTS), синдром Бругада.
Вроджені вади провідної системи.
Інші: Вегетативна дисфункція, запалення (міокардит), травма.

За даними AHA (2023), фібриляція передсердь (ФП) є найпоширенішою аритмією (2–4% населення в розвинених країнах), тоді як шлуночкові аритмії асоціюються з 50% випадків РСС.

3. Патогенез

Аритмії виникають через порушення електричної активності серця:

Автоматизм: Аномальна активність синоатріального (СА) вузла (наприклад, синусова тахікардія при тиреотоксикозі).
Ре-ентрі: Формування петель повторного входу імпульсу через неоднорідність провідності (наприклад, у рубці після інфаркту).
Тригерна активність: Післядеполяризації (ранні або пізні), що викликають екстрасистоли (наприклад, при гіпокаліємії).
Порушення провідності: Блокади (АВ-блокада, блокада ніжки пучка Гіса).

Молекулярний рівень: Зміни в іонних каналах (Na⁺, K⁺, Ca²⁺), дисфункція мітохондрій, надлишок катехоламінів (адреналін) або запальні цитокіни (IL-6) сприяють аритмогенезу. Наприклад, при ФП хаотична електрична активність у передсердях призводить до втрати ефективного скорочення, застою крові та тромбоутворення.

4. Клінічні прояви

Клініка залежить від типу аритмії, ЧСС та супутньої патології:

Надшлуночкові аритмії:
Фібриляція передсердь (ФП): Нерегулярне серцебиття, запаморочення, задишка, слабкість. У 20–30% — безсимптомна.
Тріпотіння передсердь: Регулярний ритм (ЧСС 120–150), відчуття тремтіння в грудях.
Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія (ПСТ): Раптовий початок/кінець, ЧСС 150–250, серцебиття, тривога.
Шлуночкові аритмії:
Шлуночкові екстрасистоли (ШЕ): Відчуття “перебоїв”, зазвичай доброякісні, але при частоті >30/год — ризик.
Шлуночкова тахікардія (ШТ): Серцебиття, гіпотензія, втрата свідомості.
Фібриляція шлуночків (ФШ): Зупинка кровообігу, потреба в дефібриляції.
Брадіаритмії:
Синусова брадикардія: Слабкість, запаморочення, синкопе.
АВ-блокада II–III ступеня: Синкопе, синдром Морганьї-Адамса-Стокса.

Ускладнення:

Тромбоемболії (інсульт при ФП, ризик 5%/рік без антикоагулянтів).
Серцева недостатність (тахікардіоміопатія).
РСС (ФШ, torsades de pointes).

5. Діагностика

Діагностика аритмій базується на клінічних, електрофізіологічних і лабораторних методах:

Анамнез: Симптоми (серцебиття, синкопе), тригери (стрес, ліки), супутні хвороби (ІХС, тиреотоксикоз).
Фізикальне обстеження:
Пульс: Нерегулярний при ФП, слабкий при ШТ.
Аускультація: Нерівномірний ритм.
Ознаки серцевої недостатності (набряки, хрипи).
Інструментальні методи:
ЕКГ (золотий стандарт):
- ФП: Відсутність зубця P, нерегулярні RR.
- Тріпотіння: “Пилкоподібні” хвилі F (ЧСС 250–350).
- ШТ: Широкі комплекси QRS (>120 мс).
- АВ-блокада: Дисоціація P і QRS.
Холтерівський моніторинг: Виявлення пароксизмальних аритмій (24–72 год).
Ехокардіографія: Оцінка структури серця (розмір вушка, ФВ).
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД): Для локалізації осередків (перед абляцією).
Стрес-тест: Виявлення аритмій, спровокованих навантаженням.
Лабораторія:
Електроліти (K⁺, Mg²⁺, Ca²⁺).
Тропоніни, NT-proBNP (серцева недостатність).
Тиреоїдні гормони (тиреотоксикоз).

6. Лікування

Лікування аритмій спрямоване на контроль ритму/ЧСС, профілактику ускладнень і усунення причини:

Невідкладне:
ФП/Тріпотіння: Кардіоверсія (електрична 100–200 Дж або аміодарон 150 мг в/в) при нестабільності (гіпотензія, стенокардія).
ШТ: Дефібриляція (200 Дж), аміодарон (150–300 мг в/в).
ФШ: Негайна дефібриляція (360 Дж монофазна), СЛР.
Брадіаритмії: Атропін (0.5 мг в/в), тимчасова кардіостимуляція.
Фармакотерапія:
Контроль ЧСС: Бета-блокатори (метопролол 25–100 мг/день), блокатори кальцієвих каналів (верапаміл 120–240 мг/день).
Контроль ритму: Аміодарон (200–400 мг/день), пропафенон (450–600 мг/день).
Антикоагулянти (ФП): Апіксабан (5 мг 2 р/д), ривароксабан (20 мг/день) за CHA₂DS₂-VASc ≥2.
Протисудомні для ШЕ: Леветирацетам у рідкісних випадках.
Інвазивне:
Катетерна абляція: Для ФП (ізоляція легеневих вен), ПСТ, ШТ (успішність 80–95% для ФП).
Імплантація кардіовертера-дефібрилятора (ICD): При ШТ, ризику РСС.
Електрокардіостимулятор (ЕКС): Для АВ-блокади II–III ступеня.
Усунення причини: Корекція електролітів, тиреоїдного статусу, припинення тригерних ліків.

7. Прогноз і ускладнення

ФП: Хороший при контролі ЧСС і антикоагулянтах; ризик інсульту 5%/рік без терапії.
ШТ/ФШ: Висока смертність (до 80% без дефібриляції).
Брадіаритмії: Сприятливий прогноз при ЕКС.
Ускладнення: Тромбоемболії, серцева недостатність, РСС, тахікардіоміопатія.

8. Сучасні дослідження та перспективи (2025)

AI у кардіології: Автоматизований аналіз ЕКГ для раннього виявлення ФП (чутливість >95%).
Біомаркери: NT-proBNP, D-димер для прогнозування тромбоемболій.
Нові антиаритміки: Препарати з меншою токсичністю (дронедорон вдосконалений).
Генна терапія: Модифікація іонних каналів для профілактики LQTS.
Носимі пристрої: Смарт-годинники для моніторингу ФП (Apple Watch, Fitbit).

У висновку, аритмії — це гетерогенна група станів, що вимагають точної діагностики (ЕКГ, холтер) та індивідуалізованого підходу (від медикаментів до абляції). Розуміння їх механізмів і сучасних методів рятує життя.

Аритмії: короткий огляд

Визначення

Аритмії — порушення ритму або провідності серця через дисфункцію автоматизму, ре-ентрі чи тригерної активності. Варіюють від доброякісних (екстрасистоли) до загрозливих (фібриляція шлуночків).

Класифікація

Походження: Надшлуночкові (ФП, тріпотіння), шлуночкові (ШТ, ФШ).
ЧСС: Тахіаритмії (>100 уд/хв), брадіаритмії (<60 уд/хв).
Механізм: Автоматизм, ре-ентрі, тригерна активність.
Тривалість: Пароксизмальні, персистуючі, постійні.

Етіологія

Структурні: ІХС, кардіоміопатії, клапанні вади.
Метаболічні: Гіпо-/гіперкаліємія, гіпоксія.
Токсичні: Ліки, алкоголь, наркотики.
Генетичні: Синдром LQTS, Бругада.
Інші: Запалення, вегетативна дисфункція.

Патогенез

Автоматизм: Аномалії СА-вузла.
Ре-ентрі: Петлі в рубцях (постінфаркт).
Тригерна активність: Післядеполяризації.
Провідність: Блокади (АВ, ніжки Гіса).

Клінічні прояви

ФП: Нерегулярне серцебиття, слабкість, ризик інсульту.
Тріпотіння: Регулярне тремтіння, ЧСС 120–150.
ШТ: Гіпотензія, синкопе.
ФШ: Зупинка кровообігу.
Брадіаритмії: Запаморочення, синкопе.

Діагностика

Анамнез: Симптоми, тригери, супутні хвороби.
Фізикально: Нерегулярний пульс, набряки.
Інструментально:
ЕКГ: ФП (без P), ШТ (широкі QRS).
Холтер: Пароксизмальні аритмії.
ЕхоКГ: ФВ, вушко.
ЕФД: Локалізація осередків.
Лабораторія: Електроліти, тропоніни, NT-proBNP.

Лікування

Невідкладне:
ФП/ШТ: Кардіоверсія, аміодарон.
ФШ: Дефібриляція, СЛР.
Брадіаритмії: Атропін, ЕКС.
Фармакотерапія:
ЧСС: Метопролол, верапаміл.
Ритм: Аміодарон, пропафенон.
Антикоагулянти: Апіксабан (ФП).
Інвазивне: Абляція (ФП, ШТ), ICD, ЕКС.
Причина: Корекція електролітів, тиреоїдного статусу.

Прогноз

ФП: Хороший при контролі, ризик інсульту 5%/рік без терапії.
ШТ/ФШ: Смертність до 80% без дефібриляції.
Брадіаритмії: Сприятливий з ЕКС.

Перспективи

AI: Аналіз ЕКГ.
Біомаркери: NT-proBNP, D-димер.
Нові антиаритміки, генна терапія.
Носимі пристрої (смарт-годинники).