Гастродуоденальний рефлюкс (ГДР)

Від | 24.02.2025
0 Коментарів

Гастродуоденальний рефлюкс (ГДР), також відомий як дуоденогастральний рефлюкс (ДГР), — це патологічний стан, при якому вміст дванадцятипалої кишки (жовч, панкреатичні ферменти, лужний секрет) закидається назад у шлунок. На відміну від гастроезофагеального рефлюксу (ГЕРХ), який зачіпає стравохід, ГДР є проблемою шлунково-дуоденального рівня. Це захворювання потребує детального аналізу через його вплив на слизову шлунку та зв’язок із низкою патологій.

Визначення та патогенез

ГДР — це ретроградний рух вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок через пілоричний сфінктер, який у нормі діє як бар’єр, що регулює односпрямований потік їжі.

Механізм розвитку

1. Дисфункція пілоричного сфінктера:

  • Знижений тонус або порушення координації його скорочень.
  • Пілорична недостатність може бути первинною (функціональною) або вторинною (при органічних змінах).

2. Порушення моторики:

  • Зміна нормальної перистальтики шлунку чи дванадцятипалої кишки (гіпо- чи гіпермоторність).
  • Дисрегуляція сплетіння Ауербаха та Мейснера через нервові чи гормональні фактори.

3. Підвищений тиск у дванадцятипалій кишці:

  • Обструкція нижче пілоруса (наприклад, стеноз кишки, пухлина).
  • Надлишок секреції (жовч, панкреатичний сік).

4. Агресивність рефлюксату:

  • Жовчні кислоти (хенодезоксихолева, таурохолева) та панкреатичні ферменти (трипсин, ліпаза) мають лужний pH (7-8) і подразнюють слизову шлунку, руйнуючи захисний слизовий бар’єр.

Наслідки

  • Хронічне подразнення слизової → гастрит (особливо антрального відділу).
  • Руйнування слизового шару → ерозії чи виразки.
  • Потенційна метаплазія → ризик раку шлунку (рідко).

Етіологія

  • Первинний ГДР:
  • Функціональні розлади (стрес, вегетативна дисфункція).
  • Дієтичні фактори (жирна їжа, переїдання).
  • Вторинний ГДР:
  • Хірургічні втручання: ваготомія, резекція шлунку, холецистектомія (порушення регуляції жовчовиділення).
  • Хронічний дуоденіт, виразка дванадцятипалої кишки.
  • Панкреатит, холецистит.
  • Обструкція тонкої кишки (пухлини, спайки).

Клінічна картина

Симптоми ГДР неспецифічні та часто перекриваються з іншими ШКТ-захворюваннями.

Симптоми

  • Біль в епігастрії: Тупий, ниючий, часто після їжі (особливо жирної).
  • Гіркота в роті: Через закидання жовчі.
  • Нудота і блювання: Може містити жовч (жовто-зелений колір).
  • Печія: При комбінації з ГЕРХ (жовч може потрапляти в стравохід).
  • Відчуття переповнення: Затримка евакуації вмісту шлунку.
  • Відрижка: Гірка чи кисла.

Ускладнення

  • Рефлюкс-гастрит: Хімічний гастрит типу C (антральна локалізація).
  • Ерозії та виразки шлунку: Через подразнення жовчю.
  • Рак шлунку: Дуже рідко, при хронічному запаленні та метаплазії.
  • Стравохід Барретта: При поєднанні з ГЕРХ.

Діагностика

Діагноз ГДР вимагає інструментального підтвердження, оскільки симптоми неспецифічні.

1. Анамнез:

  • Хронічні скарги на гіркоту, біль після їжі.
  • Асоціація з операціями чи ШКТ-захворюваннями.

2. Інструментальні методи:

  • Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС):
    • Жовч у шлунку (озеро жовчі).
    • Почервоніння, ерозії антрального відділу (рефлюкс-гастрит).
    • Біопсія для виключення H. pylori чи метаплазії.
  • Рентген з барієм:
    • Ретроградний рух контрасту з дванадцятипалої кишки в шлунок.
  • Інтрагастральна pH-метрія:
    • Лужний pH (>4) у шлунку, особливо після їжі.
  • Імпедансометрія:
    • Виявлення нек酸отного рефлюксу (жовчі).
  • Сцинтиграфія (рідко):
    • Візуалізація рефлюксу міченого жовчного вмісту.

3. Лабораторні тести:

  • Аналіз на H. pylori (часто супутній).
  • Ферменти печінки, білірубін (виключення патології жовчних шляхів).

Диференційна діагностика

  • ГЕРХ (кислий рефлюкс у стравохід).
  • Пілоричний стеноз (органічна обструкція).
  • Хронічний гастрит (без рефлюксу).
  • Панкреатит (біль, підвищення амілази).

Лікування

Мета: зменшення рефлюксу, захист слизової шлунку, усунення причини.

Консервативне

1. Модифікація способу життя:

  • Дробне харчування (4-5 разів на день невеликими порціями).
  • Уникнення жирної їжі, алкоголю, кофеїну.
  • Підняте положення після їжі (30-45°).

2. Медикаменти:

  • Прокінетики: Домперидон (10 мг 3 рази/день), ітоприд (50 мг 3 рази/день) — прискорюють евакуацію вмісту.
  • Жовчогінні: Урсодезоксихолева кислота (250-500 мг/день) — зв’язує жовчні кислоти, зменшує їх токсичність.
  • Інгібітори протонної помпи (ІПП): Омепразол (20 мг/добу) — при супутньому гастриті чи ерозіях.
  • Антациди з альгінатами: Гавіскон — нейтралізують рефлюксат.
  • Спазмолітики: Дротаверин (40 мг при болю) — при спазмах.

3. Тривалість: 4-8 тижнів, підтримуюча терапія при рецидивах.

Хірургічне

  • Показання: Рідко, при вторинному ГДР через обструкцію чи післяопераційні зміни.
  • Методи:
  • Пілоропластика: розширення пілоруса.
  • Реконструкція після резекції шлунку (наприклад, операція Ру).

Прогноз

  • Первинний ГДР: Сприятливий при корекції дієти та медикаментах.
  • Вторинний: Залежить від основного захворювання (виразка, пухлина).
  • Ускладнення: Хронічний гастрит (50-70%), рак (<1%).

Епідеміологія

  • Поширеність: 10-20% у популяції, частіше у дорослих із ШКТ-патологіями.
  • Вік: пік у 40-60 років.
  • Стать: однакова.

ГДР — це часто недооцінений стан, який може ускладнити перебіг гастриту чи виразкової хвороби. Ключ до діагностики — ендоскопічне виявлення жовчі в шлунку та виключення органічних причин. Лікування фокусується на моториці та захисті слизової, але хірургія рідкісна.

Переглядів: 18