Гастропарез (лат. gastroparesis), або затримка спорожнення шлунка, — це хронічний стан, при якому порушена моторна функція шлунка, що призводить до уповільненого проходження їжі в тонкий кишківник за відсутності механічної обструкції (наприклад, стенозу чи пухлини).
Етіологія
Гастропарез виникає через порушення роботи гладких м’язів шлунка, ентеральної нервової системи (ЕНС) або зовнішньої нервової регуляції. Основні причини:
1. Цукровий діабет (30–50% випадків):
- Діабетична нейропатія вражає блукаючий нерв (X) і ЕНС.
- Хронічна гіперглікемія пошкоджує нейрони й інтерстиціальні клітини Кахаля (пейсмейкери шлунка).
2. Ідіопатичний гастропарез (35–40%):
- Причина невідома, часто пов’язаний із вірусними інфекціями (наприклад, Епштейна-Барр, цитомегаловірус) чи автоімунними процесами.
3. Післяопераційний:
- Ураження блукаючого нерва після ваготомії, резекції шлунка чи трансплантації.
4. Неврологічні захворювання:
- Хвороба Паркінсона, розсіяний склероз, травми спинного мозку.
5. Системні хвороби:
- Склеродермія (фіброз гладких м’язів), амілоїдоз, гіпотиреоз.
6. Медикаментозний:
- Опіоїди, антихолінергічні засоби, агоністи GLP-1 (для діабету).
7. Інфекційний:
- Поствірусний гастропарез (наприклад, після гастроентериту).
Патогенез
Гастропарез виникає через порушення скоординованої роботи шлунка:
1. Дисфункція ЕНС:
- Пошкодження сплетення Ауербаха (регуляція моторики) і Мейсснера (секреція).
- Втрата інтерстиціальних клітин Кахаля, які генерують електричні хвилі для перистальтики.
2. Порушення зовнішньої іннервації:
- Ураження блукаючого нерва (парасимпатична регуляція) знижує тонус і скоротливість шлунка.
3. Запалення низького ступеня:
- Інфільтрація макрофагами, вивільнення цитокінів у стінці шлунка.
4. Гормональні зміни:
- Зниження секреції мотиліну й гастрину, які стимулюють моторику.
5. Механічні фактори:
- Затримка твердої їжі через слабкість антрального насоса (дистальний відділ шлунка).
Результат: Їжа залишається в шлунку довше норми (2–4 години для твердої їжі), викликаючи застій і симптоми.
Клінічні прояви
Симптоми гастропаразу варіюють за інтенсивністю:
1. Основні:
- Нудота (90% випадків): Часто ранкова або після їжі.
- Блювота: Неперетравленою їжею, іноді через кілька годин після прийому.
- Раннє насичення: Відчуття переповнення після невеликої порції.
- Біль у верхній частині живота: Тупий, періодичний.
- Здуття: Через затримку газів і їжі.
2. Супутні:
- Зниження апетиту, втрата ваги (особливо при тривалому перебігу).
- Печія або рефлюкс (через застій вмісту).
- Коливання рівня глюкози (у діабетиків).
3. Ускладнення:
- Безоари (щільні грудки їжі в шлунку).
- Дефіцит поживних речовин (вітамін B12, залізо).
- Езофагіт від рефлюксу.
Періодичність
Симптоми можуть загострюватися при стресі, інфекціях, вживанні жирної їжі чи гіперглікемії.
Діагностика
Гастропарез діагностується шляхом виключення органічних причин і підтвердження затримки спорожнення.
1. Клінічна оцінка:
- Анамнез: Діабет, операції, хронічні симптоми.
- Фізикальний огляд: Здуття, чутливість епігастрію.
2. Інструментальні методи:
- Сцинтиграфія шлунка (золотий стандарт):
- Вживання радіоміченої їжі (яйця з технецієм-99).
- Норма: <10% залишків через 4 години; гастропарез: >10%.
- Дихальний тест:
- Вимірювання 13C у видихуваному повітрі після вживання маркованої їжі.
- Ендоскопія:
- Виключення стенозу, виразок, пухлин; виявлення залишків їжі в шлунку.
- Манометрія:
- Оцінка тиску в антральному відділі (знижена амплітуда скорочень).
- Електрогастрографія:
- Виявлення аномальних електричних ритмів (<3 цикли/хв).
3. Лабораторні тести:
- Глюкоза, HbA1c (контроль діабету).
- Тиреоїдні гормони, антитіла при автоімунних станах.
Диференціальна діагностика
- Механічна обструкція (рак, стеноз воротаря).
- Функціональна диспепсія.
- Циклічний блювотний синдром.
Лікування
Лікування гастропаразу спрямоване на полегшення симптомів, покращення моторики й усунення причини.
1. Дієта:
- Дрібне харчування (5–6 разів на день, малі порції).
- Рідка їжа (супи, пюре) — легше евакуюється.
- Низький вміст жирів і клітковини (уповільнюють спорожнення).
- Уникнення алкоголю, газованих напоїв.
2. Медикаментозна терапія:
- Прокінетики:
- Метоклопрамід (10 мг перед їжею): Стимулює моторику, але ризик побічних ефектів (паркінсонізм).
- Домперидон (10–20 мг): Аналог метоклопраміду, без проникнення в ЦНС.
- Еритроміцин (50–100 мг): Імітує мотилін, але ефект тимчасовий.
- Протиблювотні:
- Ондансетрон (8 мг) для нудоти.
- Знеболювальні:
- Спазмолітики (дротаверин) при болю.
- Контроль глюкози (у діабетиків):
- Інсулін, моніторинг HbA1c.
3. Хірургічні методи (при рефрактерному перебігу):
- Стимуляція шлунка: Імплантація електростимулятора для нормалізації ритму.
- Пілоропластика: Розширення воротаря для полегшення відтоку.
- Гастростомія: Виведення зонда для годування.
- Резекція шлунка: Рідко, у крайніх випадках.
4. Альтернативні підходи:
- Акупунктура, ботулотоксин у воротар (спірна ефективність).
Прогноз
- При контрольованій причині (діабет): Симптоми можуть слабшати.
- Ідіопатичний: Хронічний перебіг із рецидивами.
- Ускладнення: Безоари, дефіцит харчування.
Клінічне значення
- Поширеність: 1–4% населення, частіше у жінок.
- Асоціація: 20–40% діабетиків із тривалим перебігом мають гастропарез.
- Вплив: Погіршення якості життя, труднощі з глікемічним контролем.
Цікаві особливості
- Термін “гастропарез” походить від грецьких слів gaster (шлунок) і paresis (параліч).
- Інтерстиціальні клітини Кахаля — ключовий патогенетичний фактор, їхня втрата необоротна.
- У жінок симптоми часто загострюються під час менструації через гормональні зміни.
Висновок
Гастропарез — це складний стан, що виникає через дисфункцію нервово-м’язового апарату шлунка, найчастіше пов’язаний із діабетом чи ідіопатичними причинами. Діагностика спирається на сцинтиграфію, а лікування — на дієту, прокінетики й корекцію причини. Хронічний перебіг вимагає комплексного підходу для полегшення симптомів і запобігання ускладнень.