Гладкий м’яз

Від | 21.02.2025

Гладкий м’яз (гладка м’язова тканина) — це один із трьох типів м’язової тканини в організмі (поряд із скелетною та серцевою), який характеризується відсутністю поперечної посмугованості та мимовільним (автономним) скороченням. Він відіграє ключову роль у функціонуванні внутрішніх органів, регулюючи їхні рухи та тонус. Давайте розглянемо його будову, функції, механізм скорочення, розташування та значення детально.


Будова гладкого м’яза

Гладкий м’яз складається з окремих веретеноподібних клітин (міоцитів), які не мають поперечної посмугованості, характерної для скелетних і серцевих м’язів. Його структура адаптована до повільних, тривалих скорочень.

1. Клітини (міоцити)

  • Форма: Веретеноподібна (звужені кінці, ширша центральна частина), довжиною 20–500 мкм і діаметром 5–10 мкм.
  • Ядро: Одне, видовжене, розташоване в центрі клітини.
  • Цитоплазма: Містить скоротливі білки та органели:
  • Актин і міозин: Основні скоротливі елементи, але не організовані в саркомери, тому немає посмугованості.
  • Щільні тільця: Аналоги Z-ліній скелетних м’язів, слугують точками прикріплення актинових ниток.
  • Мітохондрії: Численні, забезпечують енергію для тривалих скорочень.
  • Гладка ендоплазматична сітка: Регулює рівень кальцію в цитоплазмі.
  • Мембрана: Має кавеоли (вгинання), які беруть участь у транспорті кальцію.

2. Організація тканини

  • Міоцити розташовані паралельно один одному, часто в пучках чи шарах.
  • З’єднані щілинними контактами (gap junctions), які дозволяють швидко передавати електричні сигнали між клітинами, забезпечуючи скоординоване скорочення.
  • Оточені тонким шаром пухкої сполучної тканини з колагеновими та еластичними волокнами, а також кровоносними судинами і нервами.

3. Відмінності від інших м’язів

  • Немає саркомерів, T-трубочок чи вираженої поперечної посмугованості, як у скелетних чи серцевих м’язах.
  • Співвідношення актину до міозину вище (10:1 проти 2:1 у скелетних м’язах), що сприяє плавним рухам.

Механізм скорочення гладкого м’яза

Скорочення гладкого м’яза є мимовільним і регулюється автономною нервовою системою (симпатичною та парасимпатичною), гормонами та місцевими факторами. Процес відбувається повільніше, ніж у скелетних м’язах, але може тривати довше.

Етапи:

1. Стимуляція:

  • Нервові імпульси (ацетилхолін, норадреналін).
  • Гормони (адреналін, окситоцин).
  • Механічне розтягнення чи хімічні фактори (pH, О₂).

2. Вивільнення кальцію:

  • Кальцій надходить із гладкої ендоплазматичної сітки або через канали в плазматичній мембрані (на відміну від скелетних м’язів, де T-трубочки відіграють ключову роль).

3. Активація скорочення:

  • Кальцій зв’язується з кальмодуліном (а не тропоніном, як у скелетних м’язах).
  • Комплекс кальцій-кальмодулін активує фермент міозинкіназу легких ланцюгів (MLCK).
  • MLCK фосфорилює легкі ланцюги міозину, дозволяючи йому взаємодіяти з актином.

4. Скорочення:

  • Актин і міозин ковзають один відносно одного, скорочуючи клітину.

5. Розслаблення:

  • Кальцій видаляється назад у сітку чи поза клітину за допомогою насосів.
  • Міозин дефосфорилюється ферментом фосфатазою, і скорочення припиняється.

Особливості:

  • Енергоефективність: Гладкий м’яз може підтримувати тонус (тривале скорочення) з мінімальними витратами АТФ.
  • Пластичність: Легко адаптується до розтягнення чи стиснення без втрати функції.

Типи гладких м’язів

Гладкі м’язи поділяють на два типи за організацією і функцією:

1. Одноодиничні (unitary):

  • Міоцити працюють як єдине ціле завдяки щілинним контактам.
  • Приклад: Стінки кишечника, матки, сечоводів.
  • Характерні повільні, хвилеподібні скорочення (перистальтика).

2. Багатоодиничні (multiunit):

  • Клітини функціонують незалежно, з меншою кількістю щілинних контактів.
  • Приклад: М’язи судин, війковий м’яз ока, м’язи, що піднімають волоски (arrector pili).
  • Точніші, локалізовані скорочення.

Функції гладкого м’яза

1. Регуляція рухів внутрішніх органів:

  • Перистальтика в травному тракті (шлунок, кишечник).
  • Просування сечі в сечоводах.
  • Скорочення матки під час пологів.

2. Контроль діаметра судин і проток:

  • Регуляція кров’яного тиску (звуження/розширення судин).
  • Контроль потоку в протоках залоз.

3. Тонус:

  • Підтримка сталого тиску в порожнистих органах (сечовий міхур, жовчний міхур).

4. Рефлекторні функції:

  • Регуляція зіниці ока (звуження/розширення).
  • Підняття волосків при холоді чи страху.

Розташування в організмі

Гладкий м’яз присутній у стінках більшості внутрішніх органів:

  • Травна система: Шлунок, кишечник, стравохід.
  • Сечовидільна система: Сечоводи, сечовий міхур, уретра.
  • Репродуктивна система: Матка, сім’явиносні протоки.
  • Дихальна система: Бронхи, бронхіоли.
  • Кровоносна система: Артерії, вени, артеріоли.
  • Око: Війковий м’яз, м’яз зіниці.
  • Шкіра: М’язи, що піднімають волоски.

Особливості гладкого м’яза

  • Мимовільність: Керується автономною нервовою системою, а не соматичною (на відміну від скелетних м’язів).
  • Повільність і тривалість: Скорочення може тривати від секунд до хвилин.
  • Регенерація: Обмежена, але можлива завдяки поділу міоцитів чи активації стовбурових клітин.
  • Еластичність: Добре адаптується до розтягнення (наприклад, у вагітній матці).

Значення гладкого м’яза

  1. Гомеостаз: Регулює кров’яний тиск, травлення, дихання.
  2. Життєві процеси: Без гладких м’язів неможливі пологи, дефекація, сечовипускання.
  3. Патологія:
  • Спазми: Надмірне скорочення (наприклад, бронхоспазм при астмі).
  • Атонія: Втрата тонусу (наприклад, у кишечнику при паралітичній непрохідності).

Цікаві факти

  • Гладкий м’яз матки під час вагітності може збільшуватися в розмірі в 10–12 разів завдяки гіпертрофії міоцитів.
  • У судинах гладкий м’яз займає до 90% товщини стінки артеріол, дозволяючи точно регулювати кровотік.
  • Гладкі м’язи можуть скорочуватися навіть за низького рівня кисню, що робить їх стійкими до гіпоксії.

Гладкий м’яз — це “невидимий двигун” організму, який забезпечує плавну, автономну роботу внутрішніх систем.