Канали в клітинній мембрані — це спеціалізовані білкові структури, які забезпечують транспорт іонів, молекул або води через плазматичну мембрану. Вони відіграють ключову роль у підтримці гомеостазу клітини, передачі сигналів і регуляції мембранного потенціалу. Ось докладний опис каналів із хімічної, структурної, біологічної та функціональної точок зору.
Хімічна структура
- Склад: Канали — це переважно інтегральні мембранні білки, які вбудовані в ліпідний бішар плазматичної мембрани.
- Амінокислотний склад: Складаються з одного або кількох поліпептидних ланцюгів (субодиниць), що містять гідрофобні домени (для вбудовування в мембрану) і гідрофільні ділянки (формують пору).
- Просторова структура:
- Трансмембранні домени: Зазвичай α-спіралі (наприклад, 6-12 спіралей у іонних каналах), які пронизують мембрану.
- Пора: Гідрофільний канал у центрі, вистелений полярними амінокислотами (серин, треонін, аспарагін тощо).
- Селективний фільтр: Вузька ділянка пори, що визначає специфічність до певних іонів чи молекул.
Класифікація каналів
1. За типом транспорту:
- Іонні канали: Пропускають іони (Na⁺, K⁺, Ca²⁺, Cl⁻).
- Аквапорини: Транспортують воду.
- Порини: Менш селективні, пропускають дрібні молекули (у зовнішній мембрані мітохондрій і бактерій).
2. За механізмом активації:
- Потенціал-залежні: Відкриваються при зміні мембранного потенціалу (наприклад, Na⁺-канали в нейронах).
- Ліганд-залежні: Відкриваються при зв’язуванні з молекулою (наприклад, ацетилхолінові рецептори).
- Механочутливі: Реагують на механічний тиск чи розтягнення (у слухових клітинах).
- Температурно-чутливі: Активуються теплом чи холодом (TRP-канали).
- Нерегульовані (фонові): Постійно відкриті для підтримання базового потоку іонів.
3. За селективністю:
- Селективні (K⁺-канали пропускають лише калій).
- Неселективні (деякі катіонні канали пропускають Na⁺ і K⁺).
Структурні особливості
- Приклад: K⁺-канал (KcsA):
- Тетрамер із 4 субодиниць, кожна з 2 трансмембранними спіралями і “P-петлею” (селективний фільтр).
- Селективність до K⁺ завдяки розміру пори (~2.8 Å) і координації з карбонільними групами амінокислот.
- Аквапорини:
- Годинникова форма з 6 трансмембранними спіралями, вузька пора (~2.8 Å) пропускає воду, але блокує H⁺ завдяки “аргініновому бар’єру”.
- Субодиниці: Багато каналів (наприклад, Na⁺-канали) складаються з кількох субодиниць або доменів, які разом утворюють функціональну пору.
Функціональні властивості
1. Пасивний транспорт:
- Канали працюють за градієнтом концентрації або електрохімічного потенціалу, не потребуючи енергії ATP (на відміну від насосів).
2. Швидкість:
- Іонні канали пропускають 10⁶–10⁸ іонів за секунду, що значно швидше, ніж транспортні білки-носії.
3. Селективність:
- Визначається розміром пори та хімічними взаємодіями (наприклад, Na⁺-канали віддають перевагу натрію через менший розмір гідратованого іона порівняно з K⁺).
4. Регуляція:
- “Ворота” (gating): Канали можуть відкриватися або закриватися:
- Потенціал-залежні: Зміна конформації при деполяризації мембрани.
- Ліганд-залежні: Зв’язування ліганда (наприклад, Ca²⁺ чи нейротрансмітер) змінює структуру.
Біологічна роль
1. Мембранний потенціал:
- K⁺-канали підтримують потенціал спокою (~ -70 мВ у нейронах).
- Na⁺- і Ca²⁺-канали генерують потенціал дії (деполяризація).
2. Сигналізація:
- Ca²⁺-канали регулюють вивільнення нейротрансмітерів, скорочення м’язів.
- Ліганд-залежні канали (наприклад, NMDA-рецептори) беруть участь у синаптичній передачі.
3. Гомеостаз:
- Аквапорини контролюють водний баланс (наприклад, у нирках).
- Cl⁻-канали регулюють об’єм клітини.
4. Сенсорна функція:
- Механочутливі канали в слухових клітинах реагують на звукові хвилі.
- TRP-канали беруть участь у сприйнятті температури.
Приклади каналів
1. Натрієві канали (Na⁺):
- Структура: Один великий білок із 4 гомологічними доменами.
- Функція: Ініціація потенціалу дії.
2. Калієві канали (K⁺):
- Типи: Потенціал-залежні, фонові, Ca²⁺-активовані.
- Функція: Реполяризація мембрани.
3. Кальцієві канали (Ca²⁺):
- Типи: L-, T-, N-типи.
- Функція: Скорочення м’язів, секреція гормонів.
4. Хлоридні канали (Cl⁻):
- Приклад: CFTR (мутація викликає муковісцидоз).
- Функція: Регуляція осмотичного тиску.
5. Аквапорини:
- AQP1, AQP2 тощо.
- Функція: Транспорт води в нирках, мозку.
Механізм роботи
- Відкриття/закриття: Зміна конформації білка (наприклад, рух “ворітного” домену).
- Селективність: Розмір пори та заряджені амінокислоти в селективному фільтрі визначають, які іони проходять.
- Приклад: У K⁺-каналі селективний фільтр має карбонільні кисні, що імітують гідратаційну оболонку K⁺, але не Na⁺.
Патології
- Каналопатії:
- Епілепсія: Мутації в Na⁺- або K⁺-каналах.
- Муковісцидоз: Дефект CFTR (Cl⁻-каналу).
- Синдром подовженого QT: Порушення роботи K⁺-каналів у серці.
- Міотонія: Дисфункція Cl⁻-каналів у м’язах.
Застосування
- Медицина:
- Блокатори каналів (наприклад, лідокаїн для Na⁺-каналів) як анестетики.
- Діуретики впливають на аквапорини в нирках.
- Наука: Вивчення каналів (електрофізіологія, patch-clamp) для розуміння нервової системи.
Цікаві факти
- Структура K⁺-каналу була розшифрована Родеріком МакКінноном (Нобелівська премія з хімії, 2003).
- Аквапорини пропускають ~3 млрд молекул води за секунду.
- У бактерій канали (порини) менш селективні, ніж у еукаріотів.