Менінгоцеле

Від | 24.02.2025

Менінгоцеле — це вроджена аномалія розвитку, що є однією з форм спинномозкової грижі (spina bifida).


Визначення та патогенез

Менінгоцеле — це дефект закриття нервової трубки, при якому через незрощення дужок хребців (spina bifida) відбувається випинання мозкових оболонок (зазвичай тільки павутинної та твердої), заповнених спинномозковою рідиною (СМР), у вигляді мішка. На відміну від менінгомієлоцеле, при менінгоцеле спинний мозок та нервові корінці зазвичай залишаються в межах хребетного каналу і не входять до грижового мішка, що робить цей стан менш тяжким.

Патогенез пов’язаний із порушенням нейруляції — процесу формування нервової трубки на 3-4 тижні ембріонального розвитку. Основні фактори:

  • Генетичні мутації (наприклад, у генах фолатного обміну).
  • Дефіцит фолієвої кислоти в матері.
  • Тератогенні впливи (цукровий діабет у матері, вальпроати, ожиріння).

Дефект найчастіше локалізується в попереково-крижовій ділянці (~75%), рідше — у шийному чи грудному відділах.


Класифікація

Менінгоцеле є частиною спектру spina bifida:

  1. Spina bifida occulta: Прихований дефект, без випинання.
  2. Менінгоцеле: Випинання оболонок без нервової тканини.
  3. Менінгомієлоцеле: Випинання оболонок разом зі спинним мозком.
  4. Рахішизис: Повне незрощення з оголенням нервової тканини.

Менінгоцеле вважається “закритим” дефектом, якщо шкіра над ним інтактна, і “відкритим”, якщо є дефект шкіри з витіканням СМР.


Клінічна картина

Загальні ознаки

  • М’яке, кістозне утворення над хребтом, вкрите шкірою (тонкою або нормальною).
  • Розмір варіює від кількох сантиметрів до 10-15 см.
  • Прозорість мішка при просвічуванні (транслюмінація) через наявність СМР.
  • Відсутність виражених неврологічних дефіцитів (на відміну від менінгомієлоцеле).

Специфічні прояви

  • Новонароджені:
  • Безсимптомний перебіг у більшості випадків.
  • Можливе локальне витікання СМР при розриві оболонок.
  • Ускладнення (рідко):
  • Інфікування (менінгіт), якщо є відкритий дефект.
  • Компресія нервових структур при великих розмірах грижі.
  • Асоціація з гідроцефалією (10-15% випадків, через аномалію Арнольда-Кіарі II, коли мозочок зміщується вниз).

Супутні аномалії

  • Аномалія Арнольда-Кіарі II (зміщення мозочка).
  • Сирінгомієлія (кісти в спинному мозку).
  • Сколіоз або деформації хребта.

Діагностика

1. Пренатальна:

  • УЗД плода: Виявлення грижового мішка на 18-20 тижні вагітності. Специфічність >95%.
  • Альфа-фетопротеїн (АФП) у сироватці матері: Підвищений рівень при відкритих дефектах (менінгоцеле рідко дає значне підвищення, якщо шкіра інтактна).
  • МРТ плода: Для оцінки спинного мозку та супутніх аномалій.

2. Постнатальна:

  • Фізикальний огляд: Візуалізація та пальпація грижового мішка.
  • Рентген хребта: Підтвердження дефекту дужок хребців.
  • УЗД: Оцінка вмісту мішка (відсутність нервової тканини).
  • МРТ: Золотий стандарт для виключення ураження спинного мозку, гідроцефалії чи аномалії Арнольда-Кіарі.
  • КТ: Для оцінки кісткових структур.

3. Диференційна діагностика:

  • Менінгомієлоцеле (неврологічний дефіцит, спинний мозок у мішку).
  • Ліпоменінгоцеле (жирова тканина в дефекті).
  • Дермоїдна кіста або пухлина.

Лікування

Хірургічне втручання

  • Показання: Усі випадки менінгоцеле потребують корекції через ризик розриву, інфекції чи косметичний дефект.
  • Час операції: Оптимально в перші 24-48 годин після народження для профілактики інфікування, якщо дефект закритий. При інфікуванні — після санації.
  • Техніка:
  1. Видалення грижового мішка.
  2. Закриття дефекту твердої мозкової оболонки (часто з використанням синтетичних матеріалів).
  3. Пластика м’яких тканин і шкіри.
  • Супутнє лікування:
  • При гідроцефалії — вентрикулоперитонеальне шунтування.

Консервативний підхід

  • Лише у виняткових випадках (крихітний розмір, відсутність ускладнень, відмова батьків від операції), але це не рекомендується через ризик ускладнень.

Післяопераційний догляд

  • Моніторинг неврологічного статусу.
  • Профілактика інфекцій (антибіотики коротким курсом).
  • Контроль функції сечового міхура та кишечника (рідко порушені при чистому менінгоцеле).

Прогноз

  • При ізольованому менінгоцеле: Відмінний після хірургічної корекції, неврологічний дефіцит мінімальний або відсутній.
  • При супутніх аномаліях: Залежить від тяжкості гідроцефалії чи ураження спинного мозку.
  • Ускладнення: Інфекція (5-10%), рецидив грижі (<5%), рубцеві зміни.

Профілактика

  • Прийом фолієвої кислоти (0,4-1 мг/добу) за 3 місяці до і під час вагітності знижує ризик дефектів нервової трубки на 70%.
  • Генетичне консультування при сімейному анамнезі.

Менінгоцеле — це відносно “доброякісний” варіант spina bifida, але він потребує ранньої діагностики (бажано пренатальної) і своєчасного хірургічного втручання для уникнення ускладнень. Ключове — відрізнити його від менінгомієлоцеле, бо принципи менеджменту та прогноз кардинально різняться.