Паранефрит — це запалення жирової клітковини, що оточує нирку. Найчастіше воно виникає як ускладнення гнійних захворювань самої нирки (пієлонефрит, карбункул нирки) або внаслідок занесення інфекції з інших вогнищ в організмі.
За локалізацією паранефрит поділяють на:
- Передній: запалення клітковини попереду нирки.
- Задній: (найчастіший) — запалення клітковини між задньою поверхнею нирки та м’язами попереку.
- Верхній: під діафрагмою.
- Нижній: ближче до таза.
Етіологія та патогенез
Основними збудниками є золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus), кишкова паличка (E. coli) та протеї.
- Вторинний (90%): інфекція проривається безпосередньо з нирки при її гнійному розплавленні.
- Первинний: виникає гематогенним шляхом (через кров) при ангіні, фурункульозі або інших інфекціях у пацієнтів із цукровим діабетом або зниженим імунітетом.
Клінічні симптоми та ознаки
Клінічна картина паранефриту зазвичай розвивається гостро і супроводжується важким станом пацієнта.
1. Загальні симптоми:
- Гектична лихоманка (різкі стрибки температури до 39–40∘C).
- Озноб, проливний піт.
- Виражена інтоксикація (слабкість, головний біль).
2. Місцеві симптоми (фізикальні ознаки):
- Біль у попереку: носить постійний характер, посилюється при рухах, кашлі та глибокому вдиху.
- Захисна позиція: пацієнт часто лежить на хворому боці з підтягнутою до живота ногою (це розслаблює поперековий м’яз — m. psoas).
- Симптом Псоаса (Psoas-sign): при спробі розігнути ногу в кульшовому суглобі біль у попереку різко посилюється.
- Сколіоз у здоровий бік: хребет рефлекторно вигинається, щоб зменшити тиск на запалену ділянку.
- Вибухання та набряк: на пізніх стадіях спостерігається згладженість контурів поперекової ділянки або навіть почервоніння шкіри та набряк.
Діагностичні проби
При підозрі на паранефрит обов’язково перевіряють наступні симптоми (багато з яких ви вже описали):
симптом Пастернацького: різко позитивний (гострий біль при поколачуванні).- Симптом Маріна: болючість при натисканні в ділянці XII ребра.
- Зміщення нирки: при рентгенографії (екскреторній урографії) або УЗД спостерігається відсутність рухливості нирки під час дихання через її фіксацію запальним інфільтратом.
Лабораторна та інструментальна діагностика
- Загальний аналіз крові: виражений лейкоцитоз зі зсувом формули вліво, висока ШОЕ.
- Загальний аналіз сечі: може бути в нормі (якщо вогнище не сполучається з мискою нирки) або показувати масивну піурію (гній у сечі).
- УЗД та КТ: золотий стандарт діагностики. Дозволяють візуалізувати скупчення рідини (гною) у навколонирковому просторі.
Диференціальна діагностика
Паранефрит необхідно відрізняти від:
- Гострого пієлонефриту: при ньому немає симптому псоаса та набряку поперекової ділянки.
- Абсцесу черевної порожнини / Поддіафрагмального абсцесу.
- Гострого апендициту: особливо при ретроцекальному розташуванні відростка (тут допоможе КТ та відсутність змін у сечі).