Псоріаз

Від | 07.10.2025

Псоріаз — хронічне автоімунне запальне захворювання шкіри, що характеризується прискореним поділом кератиноцитів, утворенням еритематозно-сквамозних бляшок і системними проявами. Розглянемо псоріаз за патофізіологією, клінічними формами, діагностикою, лікуванням і прогнозом.

Патофізіологія

Псоріаз виникає через взаємодію генетичних, імунологічних та екологічних факторів:

  1. Генетика: асоціація з генами HLA-Cw6 (PSORS1), мутації в генах IL-23R, IL-12B. Сімейний анамнез наявний у 30–50% пацієнтів.
  2. Імунна дисрегуляція: ключову роль відіграють Th17-клітини, які продукують IL-17, IL-22, TNF-α, що стимулюють проліферацію кератиноцитів і запалення. Дендритні клітини активують T-клітини через IL-23.
  3. Порушення епідермального бар’єру: прискорений цикл кератиноцитів (4–7 днів замість 28) призводить до накопичення незрілих клітин і утворення лусочок.
  4. Тригери: стрес, інфекції (стрептокок), травми шкіри (феномен Кебнера), медикаменти (β-блокатори, літій), паління, алкоголь.
  5. Системне запалення: псоріаз асоціюється з метаболічним синдромом, серцево-судинними захворюваннями, псоріатичним артритом (у 20–30% випадків).

Клінічні прояви

Псоріаз має кілька форм:

  1. Бляшковий (вульгарний): найпоширеніший (80–90%), характеризується чітко окресленими еритематозними бляшками з сріблясто-білими лусочками. Локалізація: лікті, коліна, волосиста частина голови, поперек.
  2. Краплеподібний: дрібні папули, часто після стрептококової інфекції, у молодих пацієнтів.
  3. Інверсний: ураження складок (пахви, пах), без вираженого лущення.
  4. Пустульозний: локалізований (долоні, підошви) або генералізований (синдром фон Цумбуша, потенційно небезпечний).
  5. Еритродермічний: генералізована еритема (>90% шкіри), ризик системних ускладнень.
  6. Псоріатичний артрит: асиметричний олігоартрит, дактиліт, ентезити.
  7. Ураження нігтів: точкові вдавлення, оніхолізис, піднігтьовий гіперкератоз.

Симптоми: свербіж (50% випадків), біль при артритах, психосоціальний дистрес.

Діагностика

Діагноз клінічний, базується на:

  • Візуальному огляді: типові бляшки, феномен «стеаринової плями» (лущення при зіскоблюванні), феномен «кров’яної роси» (точкові кровотечі після видалення лусочок).
  • Анамнез: сімейна історія, тригери, супутні захворювання.
  • Шкали оцінки: PASI (Psoriasis Area and Severity Index), BSA (Body Surface Area), DLQI (Dermatology Life Quality Index).

Лабораторні та інструментальні методи (за потреби):

  • Біопсія шкіри: паракератоз, акантоз, подовження епідермальних відростків, інфільтрація нейтрофілами (мікроабсцеси Мунро).
  • Аналізи для виключення супутніх станів: С-реактивний білок, ліпідний профіль, печінкові проби.
  • Рентген/МРТ для діагностики псоріатичного артриту.

Диференційна діагностика

  • Екзема: дифузні межі, сильний свербіж, вологі ураження.
  • Себорейний дерматит: жирні лусочки, локалізація на обличчі.
  • Червоний плоский лишай: багряні папули, сітка Віхама.
  • Грибкові інфекції: підтвердження мікроскопією/KOH-тестом.

Лікування

Лікування залежить від тяжкості (PASI, BSA), локалізації та супутніх станів:

  1. Місцева терапія (легкий/помірний псоріаз):
  • Кортикостероїди: бетаметазон, мометазон для швидкого зняття запалення.
  • Аналоги вітаміну D: кальципотріол, кальцитріол для зменшення проліферації кератиноцитів.
  • Інгібітори кальциневрину: такролімус для обличчя/складок.
  • Ретиноїди: тазаротен.
  • Кератолітики: саліцилова кислота для видалення лусочок.
  1. Фототерапія (помірний/тяжкий псоріаз):
  • Вузькосмуговий UVB (311 нм) або PUVA (псорален + UVA).
  • Ефективність у 70–80% випадків.

2. Системна терапія (тяжкий псоріаз, PASI >10, BSA >10%):

    • Традиційні препарати: метотрексат (7.5–20 мг/тиж), циклоспорин (2.5–5 мг/кг/добу), ацитретин.
    • Біологічна терапія:
      • Анти-TNF-α: адалімумаб, етанерцепт, інфліксімаб.
      • Анти-IL-17: секукінумаб, іксекизумаб.
      • Анти-IL-23: гуселькумаб, рисанкізумаб.
      • Анти-IL-12/23: устекінумаб.
    • Малі молекули: апреміласт (PDE-4 інгібітор).

    3. Лікування супутніх станів:

      • Псоріатичний артрит: НПЗП, DMARDs (метотрексат, лефлуномід), біологічні препарати.
      • Психосоціальний дистрес: психотерапія, антидепресанти.

      4. Профілактика загострень:

        • Уникнення тригерів.
        • Зволоження шкіри.
        • Контроль метаболічного синдрому.

        Прогноз

        Псоріаз — хронічне захворювання з рецидивуючим перебігом. Ремісії можливі, але повне вилікування рідкісне. Біологічна терапія значно покращує контроль симптомів (PASI 75–90 у 70–80% пацієнтів). Ускладнення включають псоріатичний артрит, серцево-судинні захворювання, депресію. Раннє та агресивне лікування знижує ризик системних ускладнень.

        Висновок

        Псоріаз — складне системне захворювання, що потребує комплексного підходу: від місцевих засобів до біологічної терапії. Індивідуалізоване лікування, контроль тригерів та супутніх станів покращують якість життя. Пацієнти потребують довічного моніторингу через ризик рецидивів і коморбідностей.