Тест Лахмана — це пасивний провокаційний тест для оцінки передньої стабільності колінного суглоба. Він спрямований на виявлення надмірного переднього зсуву гомілки відносно стегна, що свідчить про розрив або недостатність передньої схрещеної зв’язки (lig. cruciatum anterius).
На відміну від тесту «висувної шухляди», тест Лахмана виконується при мінімальному згинанні в суглобі (20–30∘), що мінімізує стабілізуючий ефект задніх рогів менісків та вторинних стабілізаторів.
Техніка виконання
Для отримання достовірних результатів пацієнт повинен бути максимально розслабленим, особливо м’язи задньої групи стегна (гамстрінги).
- Положення пацієнта: Лежачи на спині. Колінний суглоб на стороні обстеження згинається під кутом 20–30∘.
- Положення рук лікаря:
- Однією рукою (зазвичай лівою для лівого коліна) лікар фіксує дистальну частину стегна безпосередньо над надколінком.
- Іншою рукою лікар охоплює проксимальну частину великогомілкової кістки в області її горбистості (tuberositas tibiae).
- Маніпуляція:
- Лікар стабілізує стегно та виконує швидкий, але плавний рух гомілкою вперед (антеріально) відносно стегна, намагаючись змістити великогомілкову кістку вперед.
Інтерпретація результатів
Оцінка проводиться за двома основними критеріями: ступінь зміщення та характер «кінцевої точки» (end-point).
1. Якість кінцевої точки:
- Жорстка (Hard end-point): Відчувається чітка зупинка руху. Це вказує на те, що ПСЗ інтактна (ціла) і зупиняє зміщення.
- М’яка або відсутня (Soft/Mushy end-point): Відчуття «пружинистості» або відсутність чіткого бар’єру при зміщенні. Це патогномонічна ознака повного розриву ПСЗ.
2. Ступінь зміщення (Класифікація за IKDC):
- Ступінь I (1+): Зміщення на 3–5 мм більше порівняно зі здоровою ногою.
- Ступінь II (2+): Зміщення на 6–10 мм.
- Ступінь III (3+): Зміщення понад 10 мм.
Патофізіологічне обґрунтування
ПСЗ є головним обмежувачем передньої трансляції великогомілкової кістки. При куті згинання 20–30∘ ПСЗ знаходиться у стані максимального натягу, тоді як інші структури (колатеральні зв’язки та капсула) дещо розслаблені. Це дозволяє ізольовано оцінити саме схрещену зв’язку.
Важливо: Якщо під час тесту пальпується напруження сухожиль задньої групи стегна, результат може бути хибнонегативним, оскільки м’язи механічно утримують гомілку від зміщення.
Клінічна значущість
- Чутливість: приблизно 85–95% для гострих та хронічних розривів.
- Специфічність: до 94%.
Тест Лахмана є золотим стандартом фізикального обстеження і часто є вирішальним при прийнятті рішення про призначення МРТ або проведення артроскопії.