Для медичних працівників

Опис

Зупинка серця — це стан, що характеризується припиненням ефективної серцевої діяльності, відсутністю пульсу та дихання. Надання допомоги базується на протоколах Advanced Life Support (ALS) Європейської ради з реанімації (ERC) 2021 року та рекомендаціях ILCOR. Мета — відновлення спонтанного кровообігу (ROSC) шляхом своєчасної реанімації, дефібриляції та медикаментозної терапії.

Покрокові дії

1. Оцінка безпеки та стану
   • Переконайтеся, що місце безпечне для проведення реанімаційних заходів.
   • Швидко оцініть свідомість (реакція на голос, дотик) та дихання (огляд, аускультація, пальпація протягом не більше 10 секунд).
   • Перевірте пульс на сонній артерії одночасно з оцінкою дихання. Якщо пульс і дихання відсутні або є агональні вдихи, діагностуйте зупинку серця.
2. Виклик бригади та підготовка обладнання
   • Негайно викличте реанімаційну бригаду або активуйте код зупинки серця (якщо в лікарні).
   • Забезпечте доступ до дефібрилятора, монітора, медикаментів та обладнання для інтубації.
   • Призначте ролі в команді (компресії, вентиляція, дефібриляція, введення ліків, таймінг).
3. Початок серцево-легеневої реанімації (СЛР)
   • Розташуйте постраждалого на твердій поверхні.
   • Виконуйте компресії грудної клітки:
     • Глибина: 5–6 см (у дорослих).
     • Частота: 100–120 за хвилину.
     • Повне розправлення грудної клітки між компресіями.
     • Уникайте перерв у компресіях (менше 10 секунд).
   • Якщо є можливість, використовуйте механічні пристрої для компресій (наприклад, LUCAS).
4. Дефібриляція
   • Підключіть дефібрилятор (мануальний або АЗД).
   • Оцініть ритм: якщо шоковий ритм (фібриляція шлуночків або шлуночкова тахікардія без пульсу), виконайте дефібриляцію:
     • Енергія: біфазний дефібрилятор — 150–200 Дж (або за рекомендаціями виробника).
     • Монофазний — 360 Дж.
   • Продовжуйте СЛР одразу після розряду протягом 2 хвилин перед наступною оцінкою ритму.
   • Якщо ритм нешоковий (асистолія або електрична активність без пульсу), продовжуйте СЛР без дефібриляції.
5. Забезпечення дихальних шляхів
   • Використовуйте мішок Амбу з маскою для вентиляції (співвідношення компресій до вентиляцій 30:2, якщо немає інтубації).
   • За наявності навичок і обладнання виконайте інтубацію трахеї або встановіть надгортанний пристрій (наприклад, ларингеальну маску).
   • Після забезпечення дихальних шляхів проводьте асинхронну вентиляцію (8–10 вдихів за хвилину).
6. Медикаментозна терапія
   • Встановіть венозний доступ (периферичний або центральний) або, за неможливості, внутрішньокістковий доступ.
   • Адреналін: 1 мг кожні 3–5 хвилин (в/в або в/к).
   • При шоковому ритмі, що не піддається дефібриляції, введіть аміодарон: 300 мг в/в болюсно після третього розряду, додатково 150 мг за потреби.
   • Розгляньте бікарбонат натрію (1 мЕкв/кг) лише при підтвердженому ацидозі або гіперкаліємії.
7. Пошук оборотних причин (H’s and T’s)
   • Оцініть і лікуйте можливі причини зупинки серця:
     • Гіпоксія, гіпокаліємія/гіперкаліємія, гіповолемія, гіпоглікемія, гіпотермія.
     • Тромбоз (коронарний або легеневий), тампонада серця, токсини, напружений пневмоторакс.
   • Використовуйте УЗД (якщо доступно) для оцінки тампонади, пневмотораксу чи активності серця.
8. Моніторинг та оцінка
   • Використовуйте капнографію (етCO2) для оцінки ефективності СЛР (ціль: 10–20 мм рт. ст.).
   • Перевіряйте ритм кожні 2 хвилини після циклу компресій.
   • При відновленні спонтанного кровообігу (ROSC) оцініть життєві показники та забезпечте постреанімаційний догляд.

Постреанімаційний догляд

• Моніторинг АТ, SpO2, ЧСС, ЕКГ.
• Забезпечте оксигенацію (SpO2 94–98%).
• Контролюйте температуру тіла (уникайте гіпертермії, розгляньте цільову температурну терапію).
• Переведіть до відділення інтенсивної терапії для подальшого лікування.

Важливі примітки

• Якість СЛР критично важлива: мінімізуйте перерви в компресіях.
• Координація команди є ключовою для успіху.
• Документуйте всі дії, включаючи час початку СЛР, дефібриляції, введення ліків та відновлення кровообігу.