Турецьке сідло (sella turcica)

Від | 23.02.2025

Турецьке сідло (лат. sella turcica) — це анатомічна структура в основі черепа, розташована в клиноподібній кістці (os sphenoidale). Воно отримало свою назву через схожість із сідлом, яке використовували вершники в Османській імперії. Турецьке сідло є важливим утворенням, оскільки в ньому розміщується гіпофіз (hypophysis), ендокринна залоза, що регулює численні функції організму. Розглянемо його докладно.


Анатомія

Турецьке сідло розташоване в середній черепній ямці й має складну будову:

1. Розташування:

  • У центрі клиноподібної кістки, між її крилами.
  • Вище — мозкові структури (гіпоталамус, зорові нерви, хіазма).
  • Знизу — клиноподібні пазухи (повітряні порожнини).
  • З боків — печеристі синуси (sinus cavernosus), де проходять внутрішня сонна артерія та черепні нерви (III, IV, V, VI).

2. Компоненти:

  • Гіпофізна ямка (fossa hypophysialis):
    • Центральне заглиблення, де лежить гіпофіз.
    • Розмір: Близько 10–13 мм у довжину, 6–9 мм у ширину, 6–8 мм у глибину.
  • Передній горбок (tuberculum sellae):
    • Передній край ямки, розташований ближче до хіазми.
  • Задня спинка (dorsum sellae):
    • Задній вертикальний виступ, що обмежує ямку ззаду.
    • Її відростки (posterior clinoid processes) слугують точками прикріплення твердої мозкової оболонки.
  • Діафрагма сідла (diaphragma sellae):
    • Частина твердої мозкової оболонки, що вкриває ямку зверху, захищаючи гіпофіз.
    • Має отвір для ніжки гіпофіза, яка з’єднує його з гіпоталамусом.

3. Сусідні структури:

  • Зорові нерви та хіазма — прямо над діафрагмою сідла.
  • Артерії мозку (внутрішня сонна, задня мозкова) — поруч у печеристих синусах.
  • Гіпоталамус — через ніжку гіпофіза.

Функції

Турецьке сідло не має активної фізіологічної ролі, але є “контейнером” для гіпофіза:

1. Захист:

  • Оточує гіпофіз кістковими стінками й діафрагмою, захищаючи від механічних ушкоджень.

2. Підтримка:

  • Забезпечує стабільне положення гіпофіза для його зв’язку з гіпоталамусом через ніжку.

3. Межа:

  • Відокремлює ЦНС (мозок) від порожнин черепа (клиноподібні пазухи).

Гіпофіз у турецькому сідлі регулює гормональну систему (щитовидну залозу, наднирники, репродуктивні органи тощо).


Розвиток

  • Формується під час ембріогенезу з хрящової тканини, що окостеніває в клиноподібну кістку.
  • Розмір і форма турецького сідла остаточно встановлюються в дитинстві, але можуть варіювати індивідуально.
  • У новонароджених воно менш виражене, а діафрагма сідла ще не повністю сформована.

Патології

Турецьке сідло може бути залучене до різних патологічних станів, пов’язаних із гіпофізом або сусідніми структурами:

1. Пухлини гіпофіза:

  • Аденоми: Збільшення гіпофіза → розширення ямки, стиснення хіазми (втрата зору).
  • Симптоми: Головний біль, гормональні порушення (акромегалія, синдром Кушинга).
  • Діагностика: МРТ, КТ.

2. Синдром порожнього турецького сідла:

  • Діафрагма сідла слабка або деформована → субарахноїдальний простір і СМР “вдавлюють” гіпофіз.
  • Причини: Вроджена аномалія, після пологів, ожиріння.
  • Симптоми: Головний біль, гормональна недостатність (гіпопітуїтаризм).

3. Крововиливи:

  • Апоплексія гіпофіза (розрив судин у пухлині) → кров у ямці → гострий біль, втрата свідомості.

4. Травми:

  • Перелом клиноподібної кістки → пошкодження сідла, витік СМР у пазухи (ринорея).

5. Кальцифікація:

  • Відкладення кальцію в спинці сідла (виявляється на рентгені) — іноді безсимптомне.

6. Стиснення сусідніх структур:

  • Збільшення ямки → тиск на зорові нерви (бітемпоральна геміанопсія) або черепні нерви в печеристих синусах.

Діагностика

  • Рентген: Бічний знімок черепа показує контури сідла (розширення, ерозія).
  • МРТ: Найкращий метод для оцінки гіпофіза, діафрагми й сусідніх тканин.
  • КТ: Виявляє кісткові зміни чи кальцифікати.

Варіації

  • Розмір і форма турецького сідла варіюють: від плоского до глибокого.
  • У 5–10% людей діафрагма сідла частково відсутня, що підвищує ризик синдрому порожнього сідла.
  • У жінок сідло може бути ширшим через гормональні зміни (вагітність, пологи).

Клінічне значення

  • Нейрохірургія: Турецьке сідло — точка доступу для операцій на гіпофізі (транссфеноїдальний підхід через клиноподібні пазухи).
  • Ендокринологія: Зміни в сідлі сигналізують про патології гіпофіза.
  • Неврологія: Стиснення хіазми чи нервів вказує на проблеми в цій зоні.

Цікаві факти

  • У давнину анатоми вважали, що турецьке сідло “тримає душу”, через його центральне положення.
  • У чоловіків сідло частіше має крутішу задню спинку, ніж у жінок.
  • Розмір гіпофіза (і ямки) може зростати під час вагітності через фізіологічну гіперплазію.

Турецьке сідло — це не просто кісткове заглиблення, а “фортеця” для гіпофіза, що впливає на гормональний баланс і здоров’я людини.