Сплетення Мейсснера, також відоме як підслизове сплетення (лат. plexus submucosus), є одним із двох основних нервових сплетень ентеральної нервової системи (ЕНС), що регулює функції шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Воно відіграє ключову роль у локальному контролі секреції, кровопостачання та чутливості слизової оболонки.

Анатомічна будова

Сплетення Мейсснера розташоване в підслизовому шарі (submucosa) стінки ШКТ, між слизовою оболонкою та м’язовим шаром. Воно присутнє по всій довжині травного тракту, але найбільш розвинене в тонкій і товстій кишках, де підслизовий шар товщий і функціонально активніший. У стравоході та шлунку його роль менш виражена через тонший підслизовий шар.

Структура

• Ганглії: Сплетення складається з невеликих скупчень тіл нейронів (гангліїв), з’єднаних мережею нервових волокон. Ці ганглії менші, ніж у м’язовому сплетенні Ауербаха.
• Нервові волокна: Включають аксони чутливих, рухових та інтернейронів, що утворюють густу сітку.
• Зв’язок із м’язовим сплетенням: Сплетення Мейсснера пов’язане з м’язовим сплетенням Ауербаха через нервові пучки, що проходять крізь круговий м’язовий шар, забезпечуючи координацію їхньої роботи.

Розташування

• У тонкій кишці: Розташоване між слизовою оболонкою (з ворсинками) і м’язовою пластинкою слизової (muscularis mucosae).
• У товстій кишці: Щільніше представлене через більшу товщину підслизового шару.
• У шлунку: Менш розвинене, але присутнє в підслизовій основі.

Гістологічна будова

На мікроскопічному рівні сплетення Мейсснера складається з:

1. Нейрони:

• Чутливі: Сприймають сигнали від слизової оболонки (розтягнення, хімічний склад, подразнення).
• Рухові: Іннервують залози та гладкі м’язи підслизового шару.
• Інтернейрони: Координують локальні рефлекси.
• Тип: Переважно мультиполярні, на відміну від псевдоуніполярних нейронів спинальних гангліїв.

1. Гліальні клітини: Аналогічні астроцитам, підтримують нейрони, регулюють їхнє середовище.
2. Сполучна тканина: Оточує ганглії та волокна, забезпечуючи структурну цілісність.
3. Кровоносні судини: Проходять поряд, отримуючи іннервацію від сплетення.

Нейротрансмітери

Сплетення Мейсснера використовує різноманітні нейротрансмітери для регуляції:

• Ацетилхолін: Стимулює секрецію залоз і скорочення гладких м’язів.
• Серотонін (5-HT): Виділяється ентерохромафінними клітинами слизової та впливає на чутливі нейрони сплетення.
• Вазоактивний інтестинальний пептид (ВІП): Розслабляє судини, стимулює секрецію води й електролітів.
• Нітроксид (NO): Регулює тонус судин і м’язів.
• Речовина P: Пов’язана з передачею больових сигналів і запаленням.

Функції

Сплетення Мейсснера спеціалізується на регуляції локальних процесів у слизовій і підслизовому шарі:

1. Секреція:

• Контролює виділення слизу, травних ферментів і електролітів залозами слизової оболонки.
• У тонкій кишці: Стимулює секрецію кишкового соку.
• У товстій кишці: Регулює водний баланс і слиз.

2. Кровопостачання:

• Регулює тонус судин підслизового шару, впливаючи на кровотік до слизової оболонки.
• Розширення судин під час травлення для кращого всмоктування поживних речовин.

3. Чутливість:

• Сприймає механічні (розтягнення), хімічні (рН, поживні речовини) та больові стимули.
• Передає сигнали до м’язового сплетення чи ЦНС через блукаючий нерв.

4. Локальні рефлекси:

• Координує секрецію та кровотік у відповідь на подразнення без участі ЦНС.
• Наприклад, рефлекторне виділення слизу при контакті з патогенами.

Взаємодія з м’язовим сплетенням

Сплетення Мейсснера працює в тандемі зі сплетенням Ауербаха:

• Мейсснер: Регулює секрецію й кровотік.
• Ауербах: Контролює моторику (перистальтику, сегментарні скорочення).
• Разом вони забезпечують узгоджену роботу ШКТ.

Регуляція

• Автономність: Сплетення може функціонувати незалежно від ЦНС завдяки внутрішнім рефлексам.
• Парасимпатична система: Блукаючий нерв (X) і крижові нерви (S2–S4) підсилюють секрецію та активність.
• Симпатична система: Гальмує секрецію й звужує судини через волокна від превертебральних гангліїв.
• Гормони: Гастрин, холецистокінін впливають через ендокринні клітини слизової.
• Мікробіота: Бактеріальні метаболіти (наприклад, коротколанцюгові жирні кислоти) модулюють активність.

Клінічне значення

Порушення сплетення Мейсснера призводять до розладів ШКТ:

1. Хвороба Гіршпрунга (morbus Hirschsprung):

• Вроджена відсутність гангліїв у підслизовому та м’язовому сплетеннях у дистальних відділах кишки, що викликає обструкцію.

2. Синдром подразненого кишківника (СПК, irritable bowel syndrome, IBS)):

• Гіперчутливість нейронів Мейсснера може спричиняти біль і порушення секреції.

3. Виразкова хвороба:

• Надмірна секреція кислоти чи недостатність слизу через дисрегуляцію.

4. Запальні захворювання (хвороба Крона (Crohn’s disease), виразковий коліт):

• Запалення підслизового шару впливає на функцію сплетення, викликаючи біль і діарею.

5. Нейродегенерація:

• Ранні зміни в сплетенні Мейсснера спостерігаються при хворобі Паркінсона (накопичення α-синуклеїну).

Діагностика

• Біопсія: Оцінка гангліїв і волокон при підозрі на агангліоз (Гіршпрунг).
• Манометрія/електрофізіологія: Аналіз рефлексів і чутливості.
• Ендоскопія: Непряма оцінка стану слизової та підслизового шару.

Терапія

• Холіноміметики: Стимулюють секрецію (наприклад, при сухості слизової).
• Антихолінергічні засоби: Зменшують надмірну секрецію чи спазми.
• Пробіотики: Нормалізують мікробіоту й опосередковано впливають на сплетення.

Цікаві особливості

• Сплетення названо на честь німецького анатома Георга Мейсснера, який описав його в XIX столітті.
• Воно тісно пов’язане з ентерохромафінними клітинами, які синтезують серотонін — ключовий регулятор ШКТ.
• У тонкій кишці сплетення Мейсснера координує всмоктування через кровотік і секрецію.

Висновок

Сплетення Мейсснера — це “локальний менеджер” підслизового шару ШКТ, який забезпечує секрецію, кровопостачання та чутливість. Його тісна взаємодія з м’язовим сплетенням і зовнішньою регуляцією від ЦНС робить його невід’ємною частиною травлення. Порушення його роботи можуть призводити до значних функціональних і запальних розладів, що підкреслює його значення в медицині.