Анемія це не просто “блідість” чи “втома”, а серйозна медична проблема, яка впливає на мільярди людей глобально і є одним з найбільш поширених порушень у світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) на 2025 рік, анемія вражає близько 2 мільярдів людей. Використано сучасні рекомендації, включаючи оновлений guideline ВООЗ щодо порогів гемоглобіну (2024, з імплементацією у 2025) та KDIGO 2025 для анемії при хронічній хворобі нирок (ХХН). Анемія — це симптом, а не самостійне захворювання, і ключ до успіху — у виявленні причини.

1. Визначення та класифікація анемії

Анемія (від грец. ἀναιμία — безкров’я) — це стан, при якому кількість еритроцитів (червоних кров’яних тілець) або концентрація гемоглобіну в них нижча за норму, що призводить до зниження транспорту кисню до тканин. За ВООЗ, діагноз базується на рівні гемоглобіну (Hb): для дорослих чоловіків <130 г/л, для невагітних жінок <120 г/л, для вагітних <110 г/л (оновлені пороги 2024 року враховують висоту над рівнем моря та етнічні фактори для точності). У дітей норми залежать від віку: наприклад, у 6–59 місяців <110 г/л.

Класифікація анемії є ключовою для діагностики та лікування. Поділяємо її за кількома критеріями:

• За морфологією (розміром еритроцитів, за MCV — середнім об’ємом еритроцита):
• Мікроцитарна (MCV <80 фл): Дефіцит заліза, таласемія, сидеробластна анемія.
• Нормоцитарна (MCV 80–100 фл): Хронічні захворювання, гемоліз, гостра крововтрата.
• Макроцитарна (MCV >100 фл): Дефіцит B12 або фолатів, алкоголь, мієлодисплазія.
• За патогенезом:
• Гіпопроліферативна (знижене виробництво еритроцитів): Дефіцит заліза, вітамінів, ХХН, ендокринні порушення.
• Гемолітична (підвищене руйнування): Спадкові (серповидноклітинна), набуті (аутоімунна, механічна).
• Змішана: Наприклад, при малярії чи раку.
• За тяжкістю:
• Легка (Hb 100–129 г/л у чоловіків, 100–119 г/л у жінок).
• Помірна (Hb 70–99 г/л).
• Тяжка (Hb <70 г/л).

У 2025 році акцент на інтеграцію генетичних тестів для спадкових форм, як таласемія.

2. Етиологія:

Анемія рідко ізольована — це наслідок системних проблем. Основні причини:

• Дефіцитні: Найпоширеніші (близько 50% глобально).
• Залізодефіцитна (IDA): Крововтрати (менструації, виразки), дієта, вагітність. Поширеність — 25% населення світу.
• Вітамін B12/фолатів: Веганська дієта, мальабсорбція (целіакія), алкоголь.
• Хронічні захворювання: ХХН (за KDIGO 2025, анемія розвивається при ШКФ <60 мл/хв), рак, інфекції (ВІЛ, туберкульоз), запалення (ревматоїдний артрит).
• Гемолітичні: Спадкові (гемоглобінопатії), набуті (аутоімунна гемолітична анемія, механічна від протезів серця).
• Гострі: Крововтрата (травма, пологи), отруєння (свинець).

Ризик-фактори: Бідність, вагітність, вік >65 років, етнічність (вища поширеність у Африці та Азії). У США преваленція 9.3% у 2021–2023, вища у жінок (13%).

3. Патогенез:

Патогенез анемії — це порушення балансу між виробництвом, руйнуванням та втратою еритроцитів. Ключові механізми:

• Знижене виробництво: Дефіцит субстратів (залізо, B12) блокує еритропоез у кістковому мозку. У ХХН — дефіцит еритропоетину та запалення (гепцидин блокує залізо).
• Підвищене руйнування (гемоліз): Інтравaскулярно (у судинах) або екстраваскулярно (у селезінці). Викликає жовтяницю, ретикулоцитоз.
• Гіпоксія тканин: Знижений Hb зменшує доставку O2, активуючи компенсаторні механізми (тахікардія, задишка).

На молекулярному рівні: Запалення підвищує IL-6, що стимулює гепцидин, блокуючи абсорбцію заліза. У 2025 KDIGO guideline підкреслює роль запалення в анемії CKD.

4. Клінічні прояви:

Анемія часто асимптоматична на ранніх стадіях. Симптоми залежать від швидкості розвитку та тяжкості:

• Загальні: Втома, слабкість, запаморочення, блідість шкіри/слизових.
• Кардіо-респіраторні: Задишка, тахікардія, серцева недостатність (у тяжких випадках).
• Неврологічні: Головний біль, шум у вухах, когнітивні порушення (особливо при B12-дефіциті — парестезії, атаксія).
• Специфічні: Жовтяниця при гемолізі, глосит при IDA, коїлоніхія (ложкоподібні нігті).

У дітей — затримка розвитку, у вагітних — передчасні пологи. Ускладнення: Серцеві аритмії, інфекції.

5. Діагностика:

Анамнез: дієта, крововтрати, сімейний анамнез. Фізикальне: Блідість, тахікардія.

• Лабораторні: Загальний аналіз крові (Hb, MCV, ретикулоцити), феритин (для IDA <30 мкг/л), B12/фолат, креатинін (для CKD). Тести на гемоліз: LDH, білірубін.
• Інструментальні: Ендоскопія для кровотеч, біопсія кісткового мозку для апластичної анемії, УЗД для селезінки.

Диференціація: З таласемією (електрофорез Hb), ХХН (eGFR).

6. Лікування:

Лікування — етіологічне, симптоматичне. Мета: Підвищити Hb, усунути причину.

• Для IDA: Пероральне залізо (фероз сульфат 200 мг/добу), IV (якщо непереносимість або швидка потреба). AGA 2025 рекомендує ендоскопію для чоловіків та постменопаузальних жінок.
• Для B12/фолатів: Ін’єкції B12 (1 мг/тиждень), фолієва кислота 5 мг/добу.
• Для анемії CKD: Еритропоетин-стимулюючі агенти (ESA), залізо; KDIGO 2025 радить Hb 100–120 г/л.
• Гемолітична: Імуносупресори, спленектомія.
• Гостра тяжка: Трансфузія еритроцитів.

У 2025 році акцент на персоналізоване лікування з генетичними тестами.

7. Профілактика та висновки

Профілактика: Збалансована дієта (залізо з м’яса, вітаміни), скринінг у групах ризику (вагітні, діти), вакцинація проти інфекцій. ВООЗ рекомендує фортифікацію їжі залізом у ендемічних регіонах.