Холецистит

Від | 23.08.2025

Холецистит є запаленням жовчного міхура, що є поширеним захворюванням травної системи, яке часто виникає внаслідок обструкції жовчних шляхів. За даними літератури, холецистит вражає приблизно 10-20% населення з жовчнокам’яною хворобою, і лише 20% безсимптомних пацієнтів з жовчними каменями розвивають симптоми протягом 20 років. Це захворювання значно впливає на якість життя, спричиняючи біль, нудоту та потенційні ускладнення, такі як перфорація чи сепсис.

Етіологія та класифікація

Холецистит класифікується на гострий та хронічний, а також на калькульозний (з каменями, ~90-95% випадків) та акалькульозний (без каменів, ~5-10%).

  • Калькульозний холецистит: Основна причина – обструкція міхурової протоки жовчними каменями (холелітіаз), що призводить до застою жовчі. Камені формуються з холестерину, білірубінату чи кальцію; фактори ризику включають ожиріння, швидку втрату ваги, жіночу стать, вагітність, етнічні групи (наприклад, корінні американці) та медикаменти (гормональна терапія). Вторинна інфекція жовчі бактеріями (Escherichia coli, Klebsiella, Enterococcus) спостерігається в 50-75% випадків.
  • Акалькульозний холецистит: Пов’язаний з застоєм жовчі та ішемією, часто в критичних станах: сепсис, гіпотензія, травми, опіки, тривале парентеральне харчування, серцеві захворювання, серпоподібноклітинна анемія, інфекції (Salmonella, цитомегаловірус у пацієнтів з СНІДом). У дітей – інфекції (вірус Епштейна-Барр, гепатит A) чи вроджені вади. Ризик підвищений у імуносупресованих пацієнтів.

Статистика: Холецистит зустрічається в 3-10% пацієнтів з абдомінальним болем у відділеннях невідкладної допомоги; 10% пацієнтів з симптоматичними каменями розвивають гострий холецистит протягом 10 років.

Патофізіологія

Патофізіологічна основа холециститу – обструкція міхурової протоки, що призводить до дистензії жовчного міхура, підвищення внутрішньопорожнинного тиску, ішемії стінки та запалення. У калькульозній формі камені блокують протоку, спричиняючи застій жовчі, бактеріальну колонізацію та вторинну інфекцію. Концентрована жовч пошкоджує слизову, викликаючи некроз та геморагії.

В акалькульозній формі стазіс жовчі (через відсутність стимуляції холецистокініном під час голодування) та ішемія (ендотоксини, гіпотензія) призводять до некрозу стінки. Без лікування прогресує до гангрени (20% випадків), емфізематозного холециститу (газоутворюючі бактерії), перфорації (~10%), абсцесів чи фістул. Класифікують тяжкість: I ступінь (легкий), II (середній, з локальними ускладненнями), III (важкий, з органною недостатністю).

Клінічні прояви

Клінічна картина залежить від форми. Гострий холецистит проявляється болем у правому підребер’ї (>6 годин), що іррадіює в праве плече чи спину, нудотою, блювотою, лихоманкою. Біль посилюється після жирної їжі. Фізикально: позитивний симптом Мерфі (зупинка дихання при пальпації правого підребер’я, специфічність 87-97%), тендерність, можлива жовтяниця (~15%).

Хронічний: Періодичний біль, здуття, непереносимість жирної їжі. У акалькульозній формі: Лихоманка, сепсис без болю, особливо в критичних пацієнтах. Ускладнення: Гангрена, перфорація, біліарний перитоніт, фістули, синдром Міріззі, жовчнокам’яний ілеус. У літніх чи діабетиків симптоми атипові, з ризиком швидкого прогресу.

Діагностичний підхід

Діагностика базується на анамнезі, фізикальному огляді, лабораторних та інструментальних методах.

  • Лабораторні: Лейкоцитоз, підвищення С-реактивного білка, АЛТ/АСТ, білірубіну (при обструкції), амілази/ліпази (виключення панкреатиту).
  • Інструментальні:
  • УЗД: Первинне, виявляє потовщення стінки (>3-4 мм), камені, перихолецистичну рідину, симптом Мерфі.
  • КТ/МРТ: Для ускладнень, виявлення каменів, абсцесів.
  • HIDA-скан: Підтверджує обструкцію (відсутність наповнення міхура), фракція викиду <35% при акалькульозі.

Диференціальна діагностика: Біліарна колька, холедохолітіаз, холецистит, панкреатит, гепатит, гастрит, апендицит.

Терапевтичні стратегії

Лікування залежить від тяжкості (Токійські рекомендації).

  • Консервативне: IV-рідини, антибіотики (проти грам-негативних та анаеробів), знеболення, голодування.
  • Хірургічне: Рання лапароскопічна холецистектомія (впродовж 72 годин) – золотий стандарт, знижує морбідність (6.6%) та смертність (1.1%). Відкрита – при ускладненнях. Роботизована – перспективна.
  • Мініінвазивне: Перкутанний дренаж (для високоризикових), ендоскопічний (EUS-GBD) – альтернатива для важких пацієнтів. ERCP для видалення каменів.

Профілактика: Здорова дієта, контроль ваги. У хронічних – урсодезоксихолева кислота (обмежена ефективність).

Висновок

Холецистит вимагає швидкої діагностики та лікування для запобігання ускладнень. Рання хірургія покращує прогнози. Подальші дослідження фокусуються на ендоскопічних методах (2023-2024 рр.).