Хвороба Лайма, також відома як бореліоз Лайма або лайм-бореліоз, є одним з найпоширеніших векторних захворювань у Північній півкулі, спричиненим бактеріями роду Borrelia.
Історія Відкриття та Розвитку
Хвороба Лайма була вперше описана як окрема нозологічна одиниця у 1975 році в місті Лайм, штат Коннектикут, США, де спостерігався кластер випадків артриту в дітей. Однак історичні дані свідчать про її існування тисячоліттями: ДНК Borrelia burgdorferi було виявлено в мумії Отці, яка датується 5300 роками тому, знайденій в Альпах. У Європі перші описи шкірних проявів, таких як еритема мігранс, датуються кінцем XIX — початком XX століття: Альфред Бухвальд у 1883 році описав акродерматит хронічний атрофічний, а Арвід Афцеліус у 1909 році — еритему мігранс. У 1920-х роках французькі лікарі Гарін і Буядокс зв’язали неврологічні симптоми з укусами кліщів, а в 1930-х шведський дерматолог Свен Хеллерстрем запропонував зв’язок між еритемою та неврологічними проявами. Збудник, спірохета Borrelia burgdorferi, був ідентифікований у 1982 році Віллі Бургдорфером, на честь якого і названа бактерія. У США перші випадки зафіксовано в 1970-х, а з 1991 року Центри контролю та профілактики захворювань (CDC) ведуть систематичний нагляд.
Сьогодні хвороба поширюється через кліматичні зміни, урбанізацію та зменшення популяцій хижаків, що сприяє розмноженню кліщів. За даними CDC, у 2023 році зареєстровано понад 89 000 випадків у США, а щорічно діагностується близько 476 000 випадків, з тенденцією до зростання.
Мікробіологія та Причини Захворювання
Хвороба Лайма спричиняється спірохетами роду Borrelia burgdorferi sensu lato — комплексом з понад 20 геновидів, з яких 8 викликають хворобу в людей. У Північній Америці домінує B. burgdorferi sensu stricto та B. mayonii, в Європі — B. afzelii, B. garinii, B. spielmanii та інші. Ці грам-негативні бактерії не виробляють токсинів; симптоми зумовлені імунною відповіддю організму. Спірохети мають механізми антигенної варіації та ховаються в позаклітинному матриксі, уникаючи імунної системи.
Передача відбувається через укуси іксодових кліщів (Ixodes scapularis у США, Ixodes ricinus у Європі). Кліщі набувають бактерії від резервуарних хазяїв (гризунів, оленів, птахів) і передають людині під час укусів. Ризик інфікування низький, якщо кліщ видалений протягом 24-48 годин, оскільки бактерії активуються в кишечнику кліща лише після початку годування. Інші шляхи передачі (статевий, через кров, плаценту) не підтверджені, хоча є поодинокі випадки трансплацентарної передачі.
Епідеміологія
Хвороба Лайма поширена в помірних регіонах Північної півкулі: США (Північний Схід, Середній Захід, Північна Каліфорнія), Європа (Центральна та Східна, зокрема Словенія, Австрія, Україна), Канада, Азія. У США 99% випадків — у 14 штатах, з піком у дітей 10-19 років та дорослих 45-59 років, без гендерної різниці. В Європі щорічно понад 200 000 випадків, з високим ризиком у лісах та луках. В Україні та сусідніх країнах випадки зростають через кліматичні зміни, що розширюють ареал кліщів.
Сезонність: весна-літо (травень-липень), коли німфи кліщів активні, але дорослі кліщі можуть кусати цілий рік за температури вище 4°C. Фактори ризику: проживання в ендемічних зонах, робота в лісі, туризм, наявність домашніх тварин. Кліматичні зміни сприяють поширенню: тепліша зима збільшує виживання кліщів.
Клінічні Прояви
Хвороба розвивається у три стадії, але вони можуть перекриватися або бути асимптоматичними в 20-30% випадків.
- Рання локалізована стадія (3-30 днів після укусу): Характеризується еритемою мігранс (EM) — червоним кільцем або “бичачим оком” на місці укусу, що розширюється до 5-70 см, тепле, але рідко свербить чи болить. З’являється в 70-80% випадків. Супутні симптоми: лихоманка, головний біль, втома, міалгія, артралгія, лімфаденопатія.
- Рання дисемінована стадія (3-10 тижнів): Бактерії поширюються, викликаючи множинні EM, неврологічні проблеми (нейробореліоз у 10-15%:
менінгіт,параліч Белла, радикулопатію), кардит (4-10%: AV-блок, палпітація), офтальміт. Симптоми: головний біль, ригідність шиї, парестезії. - Пізня дисемінована стадія (місяці-роки): Артрит (у 60% нелікованих: коліна, набряк, біль),
енцефалопатія(когнітивні порушення), периферична невропатія. В Європі: акродерматит хронічний атрофічний (шкірне ураження кінцівок), лімфоцитома.
У деяких пацієнтів після лікування розвивається пост-лікувальний синдром Лайма (PTLDS): хронічна втома, біль, когнітивні проблеми, не пов’язані з персистуючою інфекцією.
Діагностика
Діагностика базується на клініці, анамнезі (укус кліща в ендемічній зоні) та лабораторії. EM + експозиція достатньо для діагнозу без тестів. В інших випадках — двоетапне серологічне тестування (CDC): ELISA на антитіла IgM/IgG, потім Western blot. Антитіла з’являються через 2-6 тижнів. Для нейробореліозу — аналіз ліквору (лімфоцитарний плеоцитоз, інтратекальні антитіла). ПЛР — для синовіальної рідини при артриті. Виклики: хибнопозитивні/негативні, схожість з іншими хворобами (грип, фіброміалгія).
Лікування
Раннє лікування антибіотиками ефективне в 90% випадків. Рекомендації:
- Рання стадія: Доксициклін (100 мг 2 р/д, 10-21 днів), амоксицилін (500 мг 3 р/д), цефуроксим (500 мг 2 р/д).
- Дисемінована: В/в цефтріаксон (2 г/д, 14-28 днів) для неврологічних/кардіальних уражень.
Для PTLDS — симптоматична терапія, оскільки тривалі антибіотики не рекомендуються (немає доказів персистенції). Нові розробки: антибіотики з меншою дозою для лікування.
Профілактика
Основна — уникнення укусів: репеленти (DEET 20-30%, перметрин на одяг), захисний одяг, перевірка тіла після прогулянок, видалення кліщів пінцетом. Вакцини: LYMErix знята у 2002 році через побічні ефекти, але VLA15 (Pfizer/Valneva) на фазі 3 випробувань станом на 2025 рік. Для тварин — вакцини доступні.
Ускладнення та Суперечності
Ускладнення: хронічний артрит, кардіоміопатія, енцефалопатія. Суперечності: “хронічний Лайм” — не визнане поняття, часто пов’язане з хибнодіагностикою. Дебати про кліматичний вплив та передіагностику (до 476 000 щорічно в США, але з переоцінкою).
Висновок
Хвороба Лайма — серйозне, але виліковне захворювання за умови ранньої діагностики. Перевіряйте тіло після природи, звертайтеся до лікаря при симптомах. Зростання випадків вимагає посиленого нагляду та досліджень.