Дивертикул Меккеля — це вроджена анатомічна аномалія тонкої кишки, що виникає внаслідок неповного зарощення жовткової протоки (ductus omphaloentericus) під час ембріонального розвитку.
Це найпоширеніша вроджена вада шлунково-кишкового тракту, яка зустрічається приблизно у 2% населення.
Етіологія та ембріологія
У нормі жовткова протока, яка з’єднує середню кишку ембріона з жовтковим мішком, повністю облітерується (заростає) на 7–8 тижні внутрішньоутробного розвитку. Якщо цей процес порушується, формується вип’ячування стінки клубової кишки.
«Правило двійки»
У клінічній практиці для запам’ятовування характеристик дивертикула Меккеля використовують «правило двійки»:
- 2% поширеність у популяції.
- Знаходиться на відстані приблизно 2 футів (60 см) від ілеоцекального кута.
- Має довжину близько 2 дюймів (5 см).
- У 2 рази частіше симптоми проявляються у чоловіків, ніж у жінок.
- Містить 2 типи гетеротопічної тканини (найчастіше слизова шлунка або підшлункової залози).
- Проявляється зазвичай до 2 років життя (хоча може бути знайдений у будь-якому віці).
Морфологія
На відміну від «несправжніх» дивертикулів (наприклад, при дивертикульозі товстої кишки), дивертикул Меккеля є справжнім дивертикулом. Це означає, що його стінка складається з усіх шарів кишкової стінки:
- Слизова оболонка.
- Підслизовий шар.
- М’язова оболонка.
- Серозна оболонка.
Гетеротопія: Приблизно в 50% випадків у дивертикулі виявляють тканини інших органів. Найчастіше це слизова оболонка шлунка, яка здатна продукувати соляну кислоту, що призводить до виразкування сусідньої слизової оболонки клубової кишки.
Клінічна картина
Більшість дивертикулів Меккеля залишаються асимптоматичними протягом усього життя і є випадковою знахідкою під час операцій або досліджень. Однак при розвитку ускладнень спостерігаються:
- Безболісна кишкова кровотеча: Найчастіший симптом у дітей (через виразку під дією кислоти). Кал може мати вигляд «вишневого желе» або бути дьогтьоподібним (мелена).
- Кишкова непрохідність: Може виникнути через інвагінацію (входження дивертикула в просвіт кишки) або завороту кишок навколо фіброзного тяжа.
- Дивертикуліт: Запалення, симптоми якого майже ідентичні гострому апендициту (біль у правій здухвинній ділянці, нудота, лихоманка).
Діагностика
Діагностувати дивертикул Меккеля до операції буває складно через відсутність специфічних симптомів.
- Сцинтиграфія з пертехнетатом технецію-99m («сканування Меккеля»): Радіоізотоп поглинається клітинами слизової оболонки шлунка. Це золотий стандарт діагностики при підозрі на кровотечу у дітей.
- УЗД або КТ черевної порожнини: Допомагають виявити ознаки запалення або непрохідності.
- Ангіографія: Використовується при інтенсивних кровотечах для пошуку джерела.
- Діагностична лапароскопія: Найбільш точний метод візуалізації.
Лікування
- Симптоматичний дивертикул: Обов’язкове хірургічне видалення (дивертикулектомія або резекція ділянки кишки).
- Випадкова знахідка: Питання видалення безсимптомного дивертикула під час інших операцій залишається дискусійним. Більшість хірургів схиляються до видалення, якщо дивертикул має вузьку шийку, велику довжину або ознаки наявності гетеротопічної тканини (потовщення стінки).