Гаустри (лат. haustra, від haurire — черпати) — це анатомічні утворення товстої кишки, що являють собою мішкоподібні випинання її стінки, розділені складками слизової та м’язовими перетяжками. Вони характерні для товстої кишки людини і відіграють важливу роль у її фізіології. Розуміння гаустрацій має значення для діагностики патологій кишечника (наприклад, при колоноскопії чи рентгені).
Анатомія
Гаустри — це сегменти товстої кишки, що формуються завдяки особливостям її м’язового шару та внутрішньої структури.
Будова
1. М’язовий шар (tunica muscularis):
- Поздовжній м’яз товстої кишки зосереджений у трьох стрічках — taeniae coli (вільна, брижова, сальникова).
- Ці стрічки коротші за довжину кишки, що призводить до її “збирання” в складки.
2. Складки слизової:
- Напівмісяцеві складки (plicae semilunares) утворюються між гаустрами через скорочення taeniae coli і циркулярного м’яза.
3. Розташування:
- Починаються від сліпої кишки і закінчуються в сигмовидній кишці. У прямій кишці гаустри відсутні, оскільки там немає taeniae coli.
Розмір і форма
- Діаметр гаустр варіює від 1 до 3 см залежно від наповнення кишки.
- Форма нагадує мішечки чи “кишені”, що чергуються зі звуженнями.
Фізіологія
Гаустри відіграють ключову роль у процесі травлення та транспортування вмісту товстої кишки.
Функції
1. Змішування вмісту:
- Гаустральні скорочення (локальні скорочення циркулярного м’яза) перемішують калові маси, сприяючи всмоктуванню води та електролітів.
2. Уповільнення просування:
- На відміну від перистальтики тонкої кишки, гаустри затримують вміст, дозволяючи товстій кишці ефективно зневоднювати його.
3. Збільшення площі:
- Сегментація підвищує контактну поверхню слизової для абсорбції.
Регуляція
- Контролюється ентеральною нервовою системою (сплетіння Ауербаха та Мейснера).
- Вплив автономної нервової системи:
- Парасимпатична (блукаючий нерв, тазові нерви): підсилює скорочення.
- Симпатична: гальмує моторику.
Клінічне значення
Гаустри видно при візуалізаційних дослідженнях і можуть змінюватися при патологіях.
Нормальна картина
- Рентген з барієм: Гаустри виглядають як регулярні “кишені”, заповнені контрастом.
- Колоноскопія: Складки та сегменти чітко окреслені, слизова гладка.
Патології
1. Втрата гаустрацій:
- Виразковий коліт: Хронічне запалення призводить до фіброзу, кишка стає гладкою (“труба”).
- Рак товстої кишки: Локальна втрата при пухлинах чи стриктурах.
- Хронічна ішемія: Фіброз і згладження.
2. Надмірна гаустрація:
- Дивертикулез: Випинання слизової між гаустрами через слабкість стінки.
- Синдром подразненого кишечника: Гіперсегментація при спазмах.
3. Токсичний мегаколон:
- Розширення кишки (>6 см) із втратою гаустр через параліч м’язів (при тяжкому виразковому коліті).
Діагностика
- Рентген: “Симптом повітря-рідина” в гаустрах при непрохідності.
- КТ: Оцінка товщини стінки, наявності дивертикулів чи запалення.
- Колоноскопія: Безпосередня візуалізація гаустр і їх стану.
Гістологія
- Слизова гаустр містить крипти Ліберкюна з келихоподібними клітинами, що продукують слиз.
- М’язовий шар між гаустрами утворює напівмісяцеві складки, які видно як “полички” при ендоскопії.
Простіше пояснення
Гаустри — це як “кишеньки” в товстій кишці, які допомагають затримувати й перемішувати вміст, щоб забрати з нього воду. Вони утворюються через те, що м’язи кишки “збирають” її в складки, як гармошку. Якщо ці кишеньки зникають (наприклад, при запаленні) або стають занадто вираженими (при спазмах), це може бути ознакою хвороби.
Гаустри — це не просто анатомічна особливість, а маркер здоров’я товстої кишки. Їхній вигляд на рентгені чи колоноскопії дає підказки про запалення, рак чи обструкцію.