Канал Шлемма (лат. sinus venosus sclerae) — це анатомічна структура ока, яка відіграє ключову роль у регуляції внутрішньоочного тиску (ВОТ) шляхом відведення водянистої вологи з передньої камери ока в кровоносну систему.
Анатомія
Канал Шлемма — це кільцеподібний венозний синус, розташований у куті передньої камери ока, на межі рогівки та склери, у так званій склеральній борозні (sulcus sclerae). Його діаметр становить приблизно 0,25-0,5 мм, а довжина охоплює всю окружність ока (близько 35-36 мм).
Структура та розташування
- Зовнішня стінка: Прилягає до склери, утворюючи частину склерального кільця.
- Внутрішня стінка: Межує з трабекулярною сіткою (trabecular meshwork), через яку проходить водяниста волога.
- Положення: Лежить у лимбі (перехідна зона між рогівкою та склерою), трохи нижче рівня рогівково-склерального з’єднання.
Канал Шлемма не є суцільною трубкою: його просвіт має неправильну форму, часто переривається перегородками (септами), що нагадують губчасту структуру. Він вистелений ендотелієм, який має фенестрації для полегшення відтоку рідини.
Зв’язки
- Трабекулярна сітка: Система канальців і пор, що фільтрує водянисту вологу з передньої камери до каналу Шлемма.
- Колекторні канали: 25-35 дрібних судин, які відходять від каналу Шлемма і з’єднують його з епісклеральними венами.
- Епісклеральні та кон’юнктивальні вени: Кінцеві судини, що відводять водянисту вологу в системний кровотік.
Фізіологія
Канал Шлемма є основним шляхом відтоку водянистої вологи (близько 75-90% загального об’єму), яка продукується циліарним тілом у задній камері ока. Цей процес регулює ВОТ, що є критично важливим для нормального функціонування ока.
Механізм відтоку
- Водяниста волога проходить через трабекулярну сітку (увеосклеральний шлях становить лише 10-25% відтоку).
- Проникає в канал Шлемма через ендотеліальні пори.
- Відтікає через колекторні канали в епісклеральні вени.
Регуляція
- Тиск у каналі Шлемма (8-12 мм рт. ст.) нижчий, ніж у передній камері (15-20 мм рт. ст.), що створює градієнт для відтоку.
- Скорочення циліарного м’яза впливає на натяг трабекулярної сітки, полегшуючи відтік.
Швидкість відтоку становить приблизно 2-3 мкл/хв, а загальний об’єм водянистої вологи в оці оновлюється кожні 1-2 години.
Клінічне значення
Канал Шлемма відіграє центральну роль у патогенезі глаукоми — захворювання, пов’язаного з підвищенням ВОТ через порушення відтоку водянистої вологи.
Патології
1. Первинна відкритокутова глаукома:
- Збільшення опору в трабекулярній сітці або каналі Шлемма (через дегенеративні зміни, відкладення пігменту чи білків).
- Канал може залишатися анатомічно відкритим, але функціонально недостатнім.
2. Закритокутова глаукома:
- Проблема не в самому каналі, а в блокаді доступу до нього через закриття кута передньої камери.
3. Вроджена глаукома:
- Аномалії розвитку каналу Шлемма або трабекулярної сітки (наприклад, мембрана Баркана).
4. Вторинна глаукома:
- Закупорка каналу пігментом (pigment dispersion syndrome), кров’ю (гіфема) або запальним ексудатом (увеїт).
Діагностика
- Гоніоскопія: Пряма візуалізація кута передньої камери та каналу Шлемма через гоніолінзу. Канал видно як тонку темну смужку, іноді з кров’ю при підвищенні епісклерального тиску (ознака нормальної функції).
- Оптична когерентна томографія (ОКТ): Оцінка структури кута та трабекулярної сітки.
- Тонометрія: Вимірювання ВОТ (норма 10-21 мм рт. ст.).
- Провокаційні тести: Для оцінки функціональності відтоку.
Хірургічне та терапевтичне значення
При глаукомі, коли медикаментозна терапія (простагландини, бета-блокатори, інгібітори карбоангідрази) неефективна, втручання спрямовані на канал Шлемма:
- Трабекулектомія: Створення обхідного шляху відтоку через склеру, минаючи канал.
- Каналопластика: Розширення каналу Шлемма за допомогою мікрокатетера або шва для відновлення природного відтоку.
- Трабекулотомія: Розтин трабекулярної сітки для полегшення доступу до каналу (часто при вродженій глаукомі).
- Мініінвазивна глаукомна хірургія (MIGS): Імпланти (iStent, Hydrus) для підсилення відтоку через канал.
Гістологія
- Канал Шлемма вистелений плоским ендотелієм, який лежить на базальній мембрані.
- Ендотеліальні клітини мають фагоцитарну активність, видаляючи дрібні частинки з водянистої вологи.
- Колагенові волокна в стінках надають структурну підтримку, але можуть склерозуватися з віком, погіршуючи відтік.
Цікаві факти
- Канал названий на честь німецького анатома Фрідріха Шлемма, який описав його в 1830 році.
- У деяких людей канал Шлемма може бути сегментованим або частково атрофованим без клінічних проявів завдяки компенсаторним механізмам (увеосклеральний шлях).
Канал Шлемма — це не просто анатомічна структура, а динамічна система, порушення якої лежить в основі одного з найпоширеніших причин сліпоти — глаукоми. Його вивчення дозволяє зрозуміти як фізіологію ока, так і розробляти нові методи лікування.