Лімфатична система часто недооцінюється, але вона є невід’ємною частиною циркуляторної, імунної та метаболічної систем організму. Вона забезпечує баланс рідин, захищає від інфекцій і сприяє абсорбції поживних речовин. Цей матеріал базується на класичних медичних джерелах, таких як StatPearls, Britannica та інші.
Анатомія лімфатичної системи
Лімфатична система – це мережа судин, вузлів, органів і тканин, яка охоплює майже весь організм, за винятком деяких зон, таких як епідерміс шкіри, кістковий мозок, слизові оболонки та центральна нервова система. Вона складається з лімфи, лімфатичних судин, вузлів, клітин і лімфоїдних органів. Розглянемо кожен компонент докладно.
Лімфа (лімфатична рідина):
Лімфа – це прозора, жовтувата рідина, подібна до плазми крові, яка складається з інтерстиціальної рідини, лімфоцитів, бактерій, клітинного сміття, білків плазми та інших клітин. У шлунково-кишковому тракті лімфа називається хілусом (chyle) і має молочний вигляд через вміст холестерину, гліцерину, жирних кислот та інших жирів. Лімфа формується з надлишкової тканинної рідини, яка витікає з капілярів крові в інтерстиціальний простір. Приблизно 80% лімфи виробляється в печінці та кишечнику.
Лімфатичні судини та сплетіння:
Лімфатичні капіляри – це тонкостінні, сліпо закінчувані судини, більші за діаметром, ніж кровоносні капіляри, без базальної мембрани. Вони починаються в інтерстиціальному просторі тканин і мають перекриваючі ендотеліальні клітини, які відкриваються під тиском інтерстиціальної рідини, дозволяючи входити лімфоцитам, рідині, бактеріям тощо. Спеціальні капіляри в тонкому кишечнику називаються лакталами (lacteals) і абсорбують харчові жири. Капіляри формують мережі – лімфатичні сплетіння – і зливаються в більші лімфатичні судини.
Аферентні судини несуть нефільтровану лімфу до лімфатичних вузлів, а еферентні – фільтровану лімфу далі. Більші судини мають односторонні клапани для запобігання зворотному току, і їхній рух підтримується гладкими м’язами судин, скороченням скелетних м’язів та дихальними рухами. Лімфатичні судини паралельні венозній системі та з’єднуються з нею через анастомози.
Два основні лімфатичні канали:
- Правий лімфатичний проток: Дренажує праву верхню чверть тіла (права верхня частина тулуба, права верхня кінцівка, права частина голови та шиї). Довжина 1-2 см, впадає в місце з’єднання правої внутрішньої яремної та підключичної вен.
- Грудна протока (thoracic duct): Найбільший канал (діаметр 2-6 мм, довжина 36-45 см), дренажує решту тіла. Починається від цистерни хілуса (cisterna chyli) на рівні T12-L2, піднімається через аортальний отвір, переходить ліворуч на рівні T5 і впадає в місце з’єднання лівої підключичної та внутрішньої яремної вен. Цистерна хілуса присутня у 40-60% людей і формується з лумбальних та кишкових стовбурів.
Лімфатичні вузли:
Це маленькі, бобоподібні структури (приблизно 500-600 у тілі), розташовані вздовж лімфатичних судин. Вони фільтрують лімфу, моніторять її склад, поглинають патогени та ініціюють імунну відповідь. Вузли мають медулу, паракортекс і кору: медула – для макрофагів і лімфоцитів, паракортекс – для T-клітин і дендритних клітин, кора – для B-клітин у фолікулах.
Лімфоїдні органи:
- Первинні лімфоїдні органи: Кістковий мозок (виробляє лімфоцити) і тимус (розташований за грудниною, дозріває T-клітини). Тимус зменшується з віком.
- Вторинні лімфоїдні органи: Селезінка (фільтрує кров, зберігає лімфоцити), мигдалики (лінгвальні, піднебінні, глоткові, що становлять
глоткове кільце Вальдеєра– захищають від патогенів), слизові оболонки (в ШКТ, дихальних і сечостатевих шляхах).
Ембріологія: Лімфатична система розвивається з венозних капілярів у плода, з первинними органами, такими як тимус і кістковий мозок, що формуються рано. У птахів є бурса Фабріція, але в людини – ні.
Фізіологія та функції лімфатичної системи
Фізіологія лімфатичної системи базується на пасивних і активних механізмах руху лімфи, взаємодії з іншими системами та трьох основних функціях.
Механізми потоку лімфи:
Лімфа входить у капіляри пасивно через “кнопкоподібні” отвори в ендотелії під впливом гідростатичного та онкотичного тиску. У збиральних судинах – “блискавкоподібні” з’єднання та клапани запобігають зворотному току. Перицити (клітини з альфа-гладкою м’язовою актином) скорочуються перистальтично, забезпечуючи дві третини потоку; решта – від стиснення скелетними м’язами та диханням. Щодня транспортується 8-12 літрів лімфи та білків.
Взаємодії з іншими системами:
Система взаємодіє з кровоносною (повертає рідину в вени), імунною (транспортує антигени та клітини) та метаболічною (абсорбує жири). У шкірі, очах і мозку – спеціальні судини. Під час запалення чи раку – лімфангіогенез може посилювати метастази.
Функції:
- Баланс рідин: Збирає надлишкову інтерстиціальну рідину (10% плазми) і повертає її в кров, запобігаючи набрякам. Порушення веде до
лімфедеми. - Абсорбція: У тонкому кишечнику лактали абсорбують жири та жиророзчинні вітаміни, формуючи хілус, який доставляється в кров.
- Імунна функція: Виробляє лімфоцити (T- і B-клітини), фільтрує патогени в вузлах, транспортує антигени до дендритних клітин для активації імунної відповіді. Вузли моніторять склад лімфи, поглинають патогени та виробляють антитіла.
Захворювання та умови лімфатичної системи
Лімфатична система вразлива до інфекцій, раку та порушень дренажу. Ось основні:
- Набряклі лімфатичні вузли (лімфаденопатія): Виникає від інфекцій (вірусних чи бактеріальних), з набряком через накопичення лімфи та імунних клітин. Триває >2 тижнів – потребує обстеження.
- Інфекції: Гландулярна лихоманка (
мононуклеоз), тонзиліт, фарингіт (стрептококовий). Лікування: антибіотики для бактеріальних. - Лімфедема: Порушення дренажу, набряк кінцівок (шкіра туга, тверда). Причини: хірургія, радіація, травма, філяріоз, вроджені вади. Лікування: компресія, масаж, хірургія.
- Лімфоми: Рак лімфатичної системи. Ходжкінська лімфома (з клітинами Рід-Штернберга, уражає верхню частину тіла). Неходжкінська лімфома (агресивна, у B-клітинах). Симптоми: набряк вузлів, лихоманка, нічне потовиділення.
- Поширення раку: Ракові клітини метастазують через лімфу (наприклад, рак грудей, меланома).
Профілактика та лікування: Уникайте інфекцій, травм; підтримуйте гігієну. Лікування залежить від причини: антибіотики для інфекцій, хіміотерапія/радіація для лімфом, компресійна терапія для лімфедеми. Раннє виявлення через пальпацію вузлів критично.
У висновку, лімфатична система – це “охоронець” організму, який забезпечує гомеостаз і захист.