Аспіраційна пневмонія

Від | 24.02.2025
0 Коментарів

Аспіраційна пневмонія — це запалення легеневої тканини, викликане потраплянням стороннього матеріалу (їжі, рідини, шлункового вмісту, слини) у дихальні шляхи з подальшим інфекційним процесом. Це серйозний стан, який потребує комплексного підходу до діагностики, лікування та профілактики через високу смертність у вразливих групах.

Визначення та патогенез

Аспіраційна пневмонія виникає, коли вміст ротоглотки чи шлунку аспірується в нижні дихальні шляхи, викликаючи хімічне пошкодження (пневмоніт) та/або бактеріальну інфекцію. Її слід відрізняти від аспіраційного пневмоніту (хімічного ураження без інфекції) та простої аспірації без запалення.

Механізм розвитку

1. Аспірація:

  • Порушення захисних рефлексів (кашльового, ковтального) дозволяє вмісту потрапити в трахею замість стравоходу.
  • Найчастіше уражається права нижня доля через анатомію бронхів (більш вертикальний правий головний бронх).

2. Хімічне пошкодження: Кислий шлунковий сік (pH <2,5) викликає опік альвеол, набряк і запалення (аспіраційний пневмоніт).

3. Інфекція: Анаеробні та аеробні бактерії з ротової порожнини чи шлунку колонізують уражену тканину, призводячи до гнійного запалення.

Фактори ризику

  • Неврологічні: інсульт, хвороба Паркінсона, деменція, БАС.
  • Зниження свідомості: кома, седація, алкогольна/наркотична інтоксикація.
  • Порушення ковтання: дисфагія (наприклад, при дивертикулі Ценкера, езофагеальних стриктурах).
  • Гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ).
  • Механічні: ендотрахеальна інтубація, назогастральний зонд.
  • Літній вік: ослаблення рефлексів і м’язів.

Етіологія

Збудники

  • Полімікробна флора: Змішана інфекція типова.
  • Анаероби (з ротової порожнини): Peptostreptococcus, Fusobacterium, Bacteroides, Prevotella.
  • Аероби/факультативні (з ротоглотки або шлунку): Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Klebsiella pneumoniae.
  • Госпітальні патогени (у стаціонарі): Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus (включаючи MRSA).

Джерело бактерій залежить від контексту: ротова порожнина — при дисфагії, шлунок — при рефлюксі чи блюванні.

Типи аспірації

  • Їжа/рідина: при дисфагії.
  • Шлунковий вміст: при блюванні чи ГЕРХ.
  • Слина: у неврологічно хворих.

Клінічна картина

Симптоми

  • Раптовий початок (після аспіраційного епізоду):
  • Кашель, ядуха, хрипи.
  • Лихоманка (зазвичай через 1-2 дні при інфекції).
  • Пізніші ознаки:
  • Продуктивний кашель з гнійним (іноді смердючим) мокротинням — типово для анаеробів.
  • Задишка, біль у грудях.
  • Системні: слабкість, тахікардія, гіпотензія (при сепсисі).

Фізикальні дані

  • Хрипи, крепітація або притуплення перкуторного звуку в ураженій зоні (часто права нижня доля).
  • Ціаноз при тяжкому перебігу.
  • Тахіпное (>20 дихань/хв).

Ускладнення

  • Абсцес легені (особливо при анаеробній інфекції).
  • Емпієма плеври.
  • Сепсис, ГРДС (гострий респіраторний дистрес-синдром).
  • Хронічний фіброз (при повторних епізодах).

Діагностика

1. Анамнез:

  • Епізод аспірації (блювання, ядуха під час їжі).
  • Фактори ризику (дисфагія, неврологічні захворювання).

2. Фізикальний огляд:

  • Локальні легеневі зміни.
  • Ознаки системного запалення (лихоманка, тахікардія).

3. Інструментальні методи:

  • Рентген грудної клітки: Інфільтрати, частіше в нижніх долях (правий нижній сегмент типовий). Може бути “дерево в бутонах” при ендобронхіальній аспірації.
  • КТ грудної клітки: Точніше виявляє абсцеси, емпієму чи ранні інфільтрати.
  • Бронхоскопія: Для видалення стороннього тіла або взяття зразків (рідко).

4. Лабораторні тести:

  • Лейкоцитоз із нейтрофільним зсувом, ↑ СРБ, прокальцитонін.
  • Посів мокротиння: складний через контамінацію, але корисний при абсцесі.
  • Газовий склад крові: Гіпоксемія (PaO2 <60 мм рт. ст.).

Диференційна діагностика

  • Бактеріальна пневмонія (без аспіраційного анамнезу).
  • ТЕЛА (тромбоемболія легеневої артерії).
  • Набряк легень (серцева недостатність).
  • Хімічний пневмоніт (без інфекції, швидкий регрес).

Лікування

Антибактеріальна терапія

  • Емпірична (до ідентифікації збудника):
  • Позагоспітальна: Амоксицилін/клавуланат (1,2 г в/в кожні 8 год) або цефтриаксон (1-2 г в/в) + метронідазол (500 мг в/в кожні 8 год) для анаеробів.
  • Госпітальна: Піперацилін/тазобактам (4,5 г в/в кожні 6-8 год) або меропенем (1 г в/в кожні 8 год) для ширшого покриття.
  • Тривалість: 7-14 днів, до 4-6 тижнів при абсцесі чи емпіємі.

Підтримуюча терапія

  • Кисень: для корекції гіпоксемії (SpO2 >92%).
  • Бронхолітики: при обструкції.
  • Дренування: при емпіємі чи абсцесі (торакоцентез, торакотомія).

Профілактика аспірації

  • Підняте положення голови (30-45°) під час їжі чи сну.
  • Логопедична терапія при дисфагії.
  • Гастростомія при тяжких неврологічних порушеннях.

Хірургічне

  • Бронхоскопія: видалення великих часток їжі.
  • Дренування абсцесу чи плевральної порожнини.

Прогноз

  • Легкі випадки: Повне одужання за 1-2 тижні при адекватній терапії.
  • Тяжкий перебіг: Смертність 20-50% у літніх чи ослаблених (сепсис, ГРДС).
  • Рецидиви: Часті без усунення причини (дисфагії, ГЕРХ).

Епідеміологія

  • Частота: 5-15% усіх пневмоній у стаціонарі, до 20% у будинках престарілих.
  • Вразливі групи: літні, неврологічно хворі, реанімаційні пацієнти.

З точки зору лікаря, аспіраційна пневмонія — це стан, де профілактика (контроль дисфагії, рефлюксу) важливіша за лікування, бо повторні епізоди погіршують прогноз. Ключове — раннє розпізнавання аспіраційного епізоду та агресивна антибактеріальна терапія з покриттям анаеробів.

Переглядів: 17