Атеросклероз — це хронічне захворювання, яке характеризується ураженням артерій через накопичення атеросклеротичних бляшок у їхніх стінках, що призводить до звуження просвіту судин, порушення кровотоку та потенційних ускладнень, таких як ішемічна хвороба серця, інсульт чи ураження периферичних артерій.

1. Патогенез атеросклерозу

Атеросклероз є складним багатофакторним процесом, який розвивається десятиліттями. Основні етапи його розвитку:

• Пошкодження ендотелію: Процес починається з ушкодження внутрішнього шару артерій (ендотелію) через механічні (високий артеріальний тиск), біохімічні (гіперліпідемія, гіперглікемія) або запальні фактори (наприклад, куріння, інфекції). Пошкоджений ендотелій стає проникним для ліпідів і запальних клітин.
• Накопичення ліпідів: Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ, або “поганий холестерин”) проникають у субендотеліальний простір, де окислюються. Окислений ЛПНЩ викликає запальну реакцію.
• Формування бляшки: Моноцити (імунні клітини) мігрують у місце ураження, перетворюючись на макрофаги, які поглинають окислений ЛПНЩ, утворюючи пінисті клітини. Ці клітини, разом із гладком’язовими клітинами та колагеном, формують атеросклеротичну бляшку з ліпідним ядром і фіброзною “шапкою”.
• Прогресування та ускладнення: З часом бляшка може рости, звужуючи просвіт судини. Вона може стати нестабільною, якщо фіброзна шапка стоншується, що підвищує ризик її розриву. Розрив бляшки призводить до тромбоутворення, яке може повністю блокувати артерію або спричинити емболію.

Основні фактори ризику включають: гіперліпідемію (високий рівень ЛПНЩ), артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, куріння, ожиріння, малорухливий спосіб життя, генетичну схильність та хронічний стрес.

2. Клінічні прояви

Атеросклероз часто протікає безсимптомно на ранніх стадіях, що робить його “тихим убивцею”. Симптоми з’являються, коли просвіт судини значно звужується (зазвичай >70%) або при ускладненнях. Клінічна картина залежить від ураженої судини:

• Коронарні артерії: Ішемічна хвороба серця (стенокардія, інфаркт міокарда). Пацієнти скаржаться на біль у грудях, задишку, слабкість.
• Мозкові артерії: Транзиторні ішемічні атаки (ТІА) або інсульт. Симптоми включають порушення мови, слабкість у кінцівках, втрату зору.
• Периферичні артерії: Переміжна кульгавість (біль у ногах при ходьбі), холодність кінцівок, трофічні виразки.
• Ниркові артерії: Артеріальна гіпертензія, порушення функції нирок.
• Мезентеріальні артерії: Біль у животі після їжі, порушення травлення.

3. Діагностика

Діагностика атеросклерозу спрямована на виявлення уражень судин, оцінку ступзвуження та визначення факторів ризику. Основні методи:

• Лабораторні дослідження:
• Ліпідний профіль (загальний холестерин, ЛПНЩ, ЛПВЩ, тригліцериди).
• Глюкоза крові, глікований гемоглобін (для виключення діабету).
• Маркери запалення (С-реактивний білок).
• Інструментальні методи:
• УЗД судин (дуплексне сканування): Виявляє звуження сонних, периферичних або ниркових артерій.
• Коронарографія: Золотий стандарт для оцінки коронарних артерій.
• КТ-ангіографія: Візуалізація судин із контрастом.
• МРТ: Для оцінки м’яких тканин і судин мозку.
• ЕКГ, ехокардіографія: Для оцінки серцевих ускладнень.
• Тест із фізичним навантаженням: Виявляє ішемію міокарда.
• Оцінка факторів ризику: Збір анамнезу (куріння, сімейна історія, спосіб життя), вимірювання артеріального тиску, індексу маси тіла.

4. Лікування

Лікування атеросклерозу спрямоване на уповільнення прогресування, профілактику ускладнень і покращення якості життя. Воно включає:

• Немедикаментозне лікування:
• Модифікація способу життя: Відмова від куріння, фізична активність (30 хвилин помірного навантаження 5 разів на тиждень), зниження ваги.
• Дієта: Середземноморська дієта з низьким вмістом насичених жирів, багата на овочі, фрукти, рибу, оливкову олію. Обмеження трансжирів і простих вуглеводів.
• Медикаментозна терапія:
• Статини (аторвастатин, розувастатин): Знижують рівень ЛПНЩ, стабілізують бляшки.
• Антиагреганти (аспірин, клопідогрель): Профілактика тромбоутворення.
• Антигіпертензивні препарати (інгібітори АПФ, бета-блокатори): Контроль тиску.
• Гіпоглікемічні засоби: Для контролю цукрового діабету.
• PCSK9-інгібітори (алірокумаб): Для резистентної гіперхолестеринемії.
• Хірургічне лікування:
• Ангіопластика та стентування: Відновлення просвіту судини.
• Шунтування: Створення обхідного шляху кровотоку (наприклад, аортокоронарне шунтування).
• Ендартеректомія: Видалення бляшки (зазвичай із сонних артерій).

5. Профілактика

Первинна профілактика спрямована на осіб із факторами ризику, але без клінічних проявів. Вторинна профілактика — на пацієнтів із уже діагностованим атеросклерозом. Основні заходи:

• Контроль рівня холестерину та артеріального тиску.
• Регулярні медичні огляди, особливо після 40 років.
• Здоровий спосіб життя: відмова від куріння, помірне вживання алкоголю, активність.
• Контроль хронічних захворювань (діабет, гіпертензія).

6. Прогноз

Прогноз залежить від ступеня ураження судин, своєчасності діагностики та дотримання рекомендацій. Без лікування атеросклероз прогресує, підвищуючи ризик інфаркту, інсульту чи гангрени. При адекватній терапії та зміні способу життя прогресування можна уповільнити, а якість життя — покращити.

Висновок

Атеросклероз — це системне захворювання, яке вимагає комплексного підходу: від модифікації способу життя до високотехнологічних втручань.