Цервікальна мієлопатія — це патологічний стан, що характеризується дисфункцією спинного мозку в шийному відділі хребта через його компресію або ураження. Це серйозне захворювання, яке потребує ретельної діагностики, оскільки воно може призводити до прогресуючої неврологічної дисфункції, але своєчасне втручання здатне зупинити або зменшити симптоми.

Етіологія та патогенез

Цервікальна мієлопатія найчастіше виникає через компресію спинного мозку внаслідок дегенеративних, травматичних або інших патологічних процесів. Основні причини:

• Дегенеративні зміни хребта (найпоширеніша причина):
• Спондильоз (остеофіти, дегенерація міжхребцевих дисків).
• Грижі міжхребцевих дисків.
• Осифікація задньої поздовжньої зв’язки.
• Спондилолістез (зміщення хребців).
• Травми: переломи, вивихи, посттравматична нестабільність шийного відділу.
• Запальні захворювання: ревматоїдний артрит, що викликає нестабільність атланто-аксіального з’єднання.
• Пухлини: первинні (наприклад, менінгіоми) або метастатичні ураження хребта чи спинного мозку.
• Вроджені аномалії: стеноз спинномозкового каналу, синдром Кліппеля-Фейля.
• Інші причини: абсцеси, гематома, ішемія спинного мозку.

Компресія призводить до ішемії, демієлінізації та дегенерації нейронів спинного мозку, що викликає порушення провідності в пірамідних шляхах, задніх канатиках і спіноталамічних шляхах, залежно від локалізації ураження.

Клінічна картина

Симптоми цервікальної мієлопатії розвиваються поступово (при дегенеративних причинах) або гостро (при травмах). Основні ознаки:

• Моторні порушення:
• Слабкість у верхніх і/або нижніх кінцівках (спастична пара- чи тетрапарез).
• Незграбність рук (труднощі з дрібною моторикою, наприклад, застібання ґудзиків).
• Спастичність, особливо в ногах, що проявляється скутістю при ходьбі.
• Чутливі порушення:
• Парестезії, оніміння в руках чи ногах.
• Втрата вібраційної чутливості чи пропріоцепції (порушення задніх канатиків).
• Біль або поколювання, що іррадіюють у кінцівки (при корінцевій компресії).
• Рефлекторні зміни:
• Гіперрефлексія в нижніх кінцівках.
• Патологічні рефлекси (Симптом Бабінського, Симптом Гофмана).
• Зниження рефлексів у верхніх кінцівках при компресії корінців.
• Порушення ходи: спастична, «роботизована» хода через ураження пірамідного шляху.
• Дисфункція тазових органів: нетримання або затримка сечі/калу (на пізніх стадіях).
• Біль у шиї: частіше при дегенеративних змінах чи корінцевій компресії.

Особливості:

• Симптом Лермітта: відчуття «електричного струму» вздовж хребта при згинанні шиї (вказує на ураження задніх канатиків).
• Асиметричність симптомів на ранніх стадіях, що залежить від локалізації компресії.

Діагностичний підхід

Діагноз базується на клінічних даних, підтверджених інструментальними методами. Використовується:

1. Анамнез і неврологічний огляд:

• Уточнення початку симптомів, їх прогресування, травм чи супутніх хвороб.
• Оцінка м’язової сили, рефлексів, чутливості, координації, ходи.
• Виявлення патологічних рефлексів чи симптому Лермітта.

2. Нейровізуалізація:

• МРТ шийного відділу хребта: золотий стандарт, виявляє компресію спинного мозку, грижі дисків, стеноз каналу, пухлини. Т2-зважені зображення можуть показати гіперінтенсивність у спинному мозку (ознака мієлопатії).
• КТ: застосовується для оцінки кісткових структур (остеофіти, переломи), якщо МРТ недоступна.
• Рентгенографія з функціональними пробами: для оцінки нестабільності хребців.

3. Електрофізіологічні тести:

• Електроміографія (ЕМГ): для виключення периферичних нейропатій чи радикулопатії.
• Сомато-сенсорні викликані потенціали (ССВП): оцінюють провідність спинного мозку.

4. Лабораторні тести:

• Виключення запальних чи метаболічних причин (ревматоїдний фактор, вітамін B12, маркери пухлин).
• Аналіз ліквору (при підозрі на запальні чи пухлинні процеси).

Диференційна діагностика

Цервікальну мієлопатію необхідно відрізнити від:

• Бічного аміотрофічного склерозу (БАС): відсутність чутливих порушень, фасцикуляції, ураження верхніх і нижніх моторних нейронів.
• розсіяний склероз (sclerosis multiplex): множинні вогнища демієлінізації на МРТ, молодший вік, ремітуюче протікання.
• Мультифокальної моторної нейропатії: лише моторна слабкість, блокади провідності на ЕМГ, відсутність чутливих порушень.
• Дефіциту вітаміну B12: анемія, ураження задніх канатиків, чутливі порушення.
• Сирингомієлії: дисоційована втрата чутливості, порожнина в спинному мозку на МРТ.

Лікування

Лікування залежить від причини, тяжкості та прогресування. Мета — усунути компресію та запобігти подальшому ушкодженню спинного мозку.

1. Консервативне лікування:

• Показане при легких симптомах без значної компресії чи прогресування.
• Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для зменшення болю.
• Фізіотерапія для зміцнення м’язів шиї, покращення постави.
• Шийний комір для іммобілізації при нестабільності.
• Кортикостероїди (коротким курсом) при гострому набряку спинного мозку.

1. Хірургічне лікування:

• Показане при прогресуючій слабкості, значній компресії, вираженій дисфункції.
• Методи:
  • Декомпресійна ламінектомія: видалення дуги хребця для розширення каналу.
  • Дискектомія з фіксацією: видалення грижі диска з установкою імплантату.
  • Корпектомія: видалення тіла хребця при значних остеофітах.
  • Ламінопластика: для розширення спинномозкового каналу.
• Ризики: інфекція, нестабільність хребта, неврологічне погіршення.

2. Симптоматична терапія:

• Препарати для зменшення спастичності (баклофен, тизанідин).
• Реабілітація: фізіотерапія, ерготерапія для відновлення функцій.
• Психологічна підтримка при хронічному перебігу.

Прогноз

• При ранній діагностиці та лікуванні (особливо хірургічному) можливо зупинити прогресування та частково відновити функції.
• Без лікування мієлопатія прогресує, що призводить до інвалідизації, тетрапарезу чи паралічу.
• Прогноз гірший при тривалій компресії, вираженій атрофії спинного мозку чи супутніх захворюваннях.

Висновок

Цервікальна мієлопатія — це серйозний стан, що вимагає високої настороженості, особливо при прогресуючій слабкості чи чутливих порушеннях. Ключ до діагностики — поєднання неврологічних симптомів і даних МРТ, що підтверджують компресію спинного мозку. Раннє хірургічне втручання у поєднанні з реабілітацією є найефективнішим для зупинки прогресування. Також наголошується на важливості диференційної діагностики, щоб виключити захворювання зі схожими проявами, та мультидисциплінарного підходу для оптимального ведення пацієнта.