Фібринолізин (плазмін) — протеолітичний фермент серинової групи, кінцевий ефектор фібринолітичної системи, що гідролізує фібрин згустку та інші білки плазми, головним чином фібриноген.
1. Хімічна природа
- Глікопротеїн, молекулярна маса ≈ 90 кДа.
- Синтезується в печінці у вигляді плазміногену (неактивний зимоген, М.м. ≈ 92 кДа).
- Активується до плазміну тканинним активатором плазміногену (tPA), урокіназою, каллікреїном або стрептокіназою.
2. Механізм дії
- Субстрат: фібрин згустку, фібриноген, фактори згортання V, VIII, XII, протромбін, деякі білки комплементу.
- Гідроліз пептидних зв’язків в α- та β-ланцюгах фібрину → утворення розчинних продуктів деградації фібрину (FDP), зокрема D- та E-домени.
- Активність оптимальна при pH 7,4 та температурі 37 °C.
- Інгібується α₂-антиплазміном, α₂-макроглобуліном, антиплазміном плазми.
3. Фізіологічна роль
- Завершення гемостазу: видалення фібринового згустку після відновлення цілісності судини.
- Підтримка судинної прохідності.
- Контроль над патологічною тромбоутворюваністю.
4. Регуляція
- Активація:
- tPA (виділяється ендотелієм у відповідь на стрес, фізичне навантаження, гіпоксію).
- Урокіназа (присутня в сечі, тканинних культурах).
- Каллікреїн, фактор ХІІа.
- Стрептокіназа (бактеріальний білок, утворює активний комплекс з плазміногеном).
- Інактивація:
- α₂-антиплазмін (основний інгібітор плазміну в плазмі).
- PAI-1, PAI-2 (інгібітори активаторів плазміногену).
- Антитромбін III (опосередкована дія).
5. Лабораторна діагностика
- Пряме визначення плазміну не проводять через його швидку інактивацію.
- Оцінюють за:
- Рівнем FDP або D-димерів (підвищення — активація фібринолізу).
- Часом лізису еуглобулінового згустку.
- Активністю плазміногену.
- Норма плазміногену в плазмі: 2–2,5 мкмоль/л.
6. Клінічне значення
- Підвищена активність:
ДВЗ-синдром(друга стадія).- Тромболітична терапія (tPA, стрептокіназа).
- Гострі лейкози,
сепсис, печінкова недостатність.
- Знижена активність:
- Вроджений дефіцит плазміногену (рідко).
- Надлишок інгібіторів фібринолізу (PAI-1).
- Гіпофібриноліз як фактор тромбозу.
7. Застосування в медицині
- Препарат «Фібринолізин» — ліофілізований плазмін, отриманий з донорської плазми.
- Вводиться внутрішньовенно, часто з гепарином, для лікування тромбозів, емболій, оклюзій судин сітківки.
- Дозування: підбирається індивідуально, зазвичай 20–40 тис. МО на добу.
- Швидко інактивується в крові (період напівжиття ≈ 0,1–0,2 год).