Метаболічний алкалоз (МКХ-10: Код E87.3) — це порушення кислотно-лужного стану, що характеризується первинним підвищенням концентрації бікарбонату (HCO3−) у плазмі крові, що призводить до зростання pH вище 7,45.
На відміну від інших порушень, метаболічний алкалоз часто не проходить самостійно, навіть після усунення першопричини, оскільки нирки «блокуються» у стані, при якому вони змушені підтримувати високий рівень лугів.
Основні механізми виникнення
Метаболічний алкалоз розвивається через два послідовні етапи: ініціація (появу) та підтримка (чому нирки його не виправляють).
1. Втрата кислот (іонів водню H+):
- Шлунково-кишкові втрати: Нестримне блювання або активна назогастральна аспірація. Шлунковий сік містить високу концентрацію соляної кислоти (HCl). Втрата Cl− та H+ змушує організм накопичувати бікарбонат.
- Ниркові втрати: Використання петльових або тіазидних діуретиків (сечогінних), які стимулюють виведення іонів водню з сечею.
2. Надмірне надходження лугів:
- Введення великих доз бікарбонату натрію під час реанімації.
- Синдром молочно-лужної рівноваги: Надмірне вживання антацидів (препаратів від печії) разом із молочними продуктами.
Чому нирки не виводять зайвий луг? (Механізми підтримки)
У нормі нирки мають колосальну здатність виводити надлишок бікарбонату. Якщо алкалоз триває, це означає, що з’явилися фактори, які заважають ниркам працювати:
- Дефіцит хлору (Гіпохлоремія): Коли хлору мало, нирки змушені реабсорбувати (повертати в кров) бікарбонат замість хлору, щоб підтримувати електронейтральність плазми.
- Дефіцит об’єму (Гіповолемія): При зневодненні організм пріоритетно рятує натрій і воду. Разом із натрієм нирки «тягнуть» назад і бікарбонат.
- Дефіцит калію (Гіпокаліємія): Це створює замкнене коло. При нестачі калію клітини забирають його з крові, виштовхуючи натомість іони водню (H+) назовні. Крім того, нирки починають секретувати більше H+ у сечу в обмін на калій, що ще сильніше залужнює кров.
Клінічні прояви
Клініка часто замаскована симптомами основного захворювання або електролітними розладами:
- М’язова слабкість та судоми: Наслідок гіпокаліємії та зниження рівня іонізованого кальцію.
- Пригнічення дихання: Організм намагається компенсувати алкалоз за допомогою гіповентиляції (дихання стає рідшим і поверхневим), щоб накопичити CO2.
- Порушення серцевого ритму: Пов’язані з критичним падінням рівня калію.
Принципи корекції
Лікування метаболічного алкалозу майже завжди вимагає внутрішньовенної інфузії розчинів:
- Розчини хлориду натрію (0,9% NaCl): Це «золотий стандарт» при хлорчутливому алкалозі (наприклад, після блювання). Хлор дозволяє ниркам нарешті почати виводити зайвий бікарбонат.
- Препарати калію: Корекція дефіциту калію є обов’язковою для розриву механізму підтримки алкалозу в нирках.
- Інгібітори карбоангідрази (наприклад, ацетазоламід): У важких випадках ці препарати безпосередньо блокують реабсорбцію бікарбонату в ниркових канальцях.
Додатково
- Помилка щодо компенсації: Багато хто вважає, що дихальна компенсація може повністю виправити метаболічний алкалоз. Насправді: Організм не може безкінечно затримувати дихання, оскільки виникає гіпоксія (нестача кисню), яка змушує дихальний центр знову активуватися. Тому респіраторна компенсація при алкалозі завжди обмежена.
- Уточнення щодо діагнозів: Важливо розрізняти хлорчутливий (блювання, діуретики) та хлоррезистентний (гормональні пухлини, наприклад, гіперальдостеронізм) алкалози. При другому типі просте введення фізрозчину не допоможе.