Мітохондрія

Від | 20.02.2025

Мітохондрія — це органела в еукаріотичних клітинах, яка відома як “енергетична станція” завдяки своїй ключовій ролі у виробництві енергії у формі аденозинтрифосфату (АТФ). Ось докладний опис мітохондрії з точки зору її структури, функцій, походження та значення.


Структура мітохондрії

Мітохондрія має складну будову, адаптовану до її функцій. Основні компоненти:

1. Зовнішня мембрана:

  • Складається з ліпідного бішару з вбудованими білками (наприклад, поринами), які роблять її проникною для малих молекул (до 5 кДа).
  • Відокремлює мітохондрію від цитоплазми клітини.

2. Внутрішня мембрана:

  • Значно складніша, має численні складки — кристи, які збільшують площу поверхні для хімічних реакцій.
  • Містить білки електронно-транспортного ланцюга (ЕТЛ) і фермент АТФ-синтазу.
  • Непроникна для більшості молекул, що дозволяє створювати протонний градієнт.

3. Міжмембранний простір:

  • Вузький простір між зовнішньою та внутрішньою мембранами.
  • Містить іони (зокрема протони, H⁺), які беруть участь у хеміосмотичному синтезі АТФ.

4. Матрикс:

  • Внутрішній простір мітохондрії, оточений внутрішньою мембраною.
  • Містить мітохондріальну ДНК (мтДНК), рибосоми (70S, подібні до бактеріальних), ферменти циклу Кребса (цитратного циклу), а також метаболіти (наприклад, піруват, NAD⁺).

5. Мітохондріальна ДНК (мтДНК):

  • Кільцева молекула ДНК, яка кодує 13 білків ЕТЛ, 2 рРНК і 22 тРНК.
  • У людини мтДНК успадковується лише від матері.

Функції мітохондрії

Мітохондрії виконують низку життєво важливих функцій:

1. Виробництво енергії (окисне фосфорилювання):

  • У процесі клітинного дихання мітохондрії перетворюють поживні речовини (зокрема глюкозу) на АТФ.
  • Основні етапи:
    • Гліколіз (у цитоплазмі): Глюкоза перетворюється на піруват.
    • Цикл Кребса (у матриксі): Піруват окислюється, утворюючи NADH і FADH₂.
    • Електронно-транспортний ланцюг (на внутрішній мембрані): Електрони від NADH і FADH₂ передаються через ЕТЛ, створюючи протонний градієнт, який АТФ-синтаза використовує для синтезу АТФ.

2. Регуляція метаболізму:

  • Мітохондрії беруть участь у синтезі жирних кислот, амінокислот і гему.
  • Окислюють жирні кислоти через β-окиснення для отримання енергії.

3. Гомеостаз кальцію:

  • Регулюють концентрацію кальцію (Ca²⁺) у клітині, що впливає на сигнальні шляхи.

4. Апоптоз (програмована клітинна смерть):

  • Вивільняють фактори (наприклад, цитохром c) із міжмембранного простору, запускаючи каскад реакцій апоптозу.

5. Термогенез:

  • У деяких тканинах (наприклад, бурій жировій тканині) мітохондрії беруть участь у виробництві тепла через роз’єднання окисного фосфорилювання.

Походження мітохондрій

  • Ендосимбіотична теорія: Мітохондрії походять від вільноживучих бактерій (ймовірно, альфа-протеобактерій), які були поглинені примітивною еукаріотичною клітиною мільярди років тому. Докази:
  • Наявність власної ДНК і рибосом, подібних до бактеріальних.
  • Подвійна мембрана, що відповідає поглинанню бактерії.
  • Автономне розмноження шляхом бінарного поділу.

Характеристики

  • Розмір: 0,5–1 мкм у діаметрі, до 10 мкм у довжину (залежить від типу клітини).
  • Кількість: Від кількох десятків до тисяч у клітині (наприклад, у м’язових клітинах їх більше через високу потребу в енергії).
  • Форма: Зазвичай овальна, але може бути динамічною (змінюється через злиття чи поділ — мітохондріальний динамізм).

Значення для організму

  • Енергетичний центр: Без мітохондрій аеробне дихання неможливе, що обмежило б енергію клітин лише гліколізом (у 18 разів менш ефективним).
  • Патології: Порушення функцій мітохондрій пов’язані з мітохондріальними захворюваннями (наприклад, синдромом MELAS), нейродегенеративними хворобами (Альцгеймер, Паркінсон) і старінням через накопичення реактивних форм кисню (ROS).

Цікаві факти

  • Мітохондрії становлять до 25% об’єму клітини в тканинах із високою потребою в енергії (серце, м’язи, печінка).
  • У сперматозоїдах мітохондрії зосереджені в середній частині для забезпечення руху джгутика.
  • Реактивні форми кисню, що утворюються як побічний продукт ЕТЛ, можуть пошкоджувати клітини, але також відіграють роль у сигналізації.