Пневмонія є однією з найпоширеніших і потенційно небезпечних інфекційних хвороб дихальної системи, що характеризується запаленням легеневої тканини та значним впливом на здоров’я населення. Описано визначення, історію, етіологію, епідеміологію, клінічні прояви, діагностику, лікування, профілактику та ускладнення пневмонії, спираючись на сучасні дані станом на 1 вересня 2025 року. Мета — надати читачам всебічне розуміння для сприяння ранній діагностиці, ефективному лікуванню та профілактиці.

Визначення та Історія

Пневмонія — це гостре або хронічне запальне захворювання легень, що переважно вражає альвеоли, викликаючи їх заповнення ексудатом або гноєм, що призводить до порушення газообміну. Вона може бути спричинена інфекційними агентами (бактерії, віруси, гриби) або неінфекційними факторами (аспірація, хімічні речовини). Термін походить від грецького “pneumon” (легеня) і використовується з часів Гіппократа, який у V столітті до н.е. описав симптоми “гарячки з кашлем і болем у грудях”. У XIX столітті Вільям Ослер назвав пневмонію “капітаном смерті”, підкреслюючи її летальність до ери антибіотиків. Винахід пеніциліну в 1940-х роках і подальший розвиток вакцин радикально змінили прогноз, але пневмонія залишається значною проблемою через резистентність бактерій і нові патогени.

Етіологія та Причини

Пневмонія має різноманітну етіологію, що залежить від типу (позалікарняна, нозокоміальна, аспіраційна) та імунного статусу:

• Бактеріальна: Найпоширеніший збудник — Streptococcus pneumoniae (пневмокок, до 50% позалікарняних випадків). Інші: Haemophilus influenzae, Mycoplasma pneumoniae (атипова), Legionella pneumophila, Staphylococcus aureus, Klebsiella pneumoniae. Резистентні штами, як MRSA, ускладнюють лікування.
• Вірусна: Грип (A, B), респіраторно-синцитіальний вірус (RSV), SARS-CoV-2, аденовіруси. Вірусна пневмонія частіша в дітей і літніх.
• Грибкова: Pneumocystis jirovecii (у ВІЛ-інфікованих), Aspergillus (у імуносупресованих).
• Інші: Паразити (Toxoplasma), хімічна аспірація, радіація.

Фактори ризику: Похилий вік (>65 років), хронічні хвороби (ХОЗЛ, діабет, серцева недостатність), імуносупресія, куріння, алкоголізм, недоїдання, госпіталізація, механічна вентиляція.

Епідеміологія

Пневмонія залишається провідною причиною смертності від інфекцій: за даними ВООЗ, у 2025 році вона спричиняє близько 2,5 мільйона смертей щорічно, з них 672 000 — діти до 5 років. У США щорічна інцидентність позалікарняної пневмонії — 24,8 випадків на 10 000 дорослих, з піком у осіб старше 65 років (до 164 на 10 000). Нозокоміальна пневмонія становить 0,5-1% госпіталізацій. В Україні та Європі поширеність подібна, з вищим ризиком у зимові місяці через вірусні інфекції. Діти, літні люди та імунокомпрометовані особи мають найвищий ризик. Пандемії, як COVID-19, значно підвищили частоту вірусних пневмоній.

Клінічні Прояви

Симптоми пневмонії залежать від збудника, віку та стану хворого:

• Типові (бактеріальні): Гострий початок, лихоманка (>38°C), продуктивний кашель (гнійне мокротиння), біль у грудях (плевральний), задишка, слабкість, тахікардія.
• Атипові (наприклад, Mycoplasma): Поступовий початок, сухий кашель, субфебрильна температура, головний біль, міалгія.
• Вірусні: Сухий кашель, лихоманка, задишка, системні симптоми (втома, ломота).
• У літніх: Часто атипові — сплутаність свідомості, слабкість, без лихоманки.
• Тяжкі випадки: Респіраторний дистрес, гіпотензія, сепсис.

Класифікація за тяжкістю (CURB-65, PSI): легка, помірна, тяжка (потребує ВІТ).

Діагностика

Діагностика базується на клініці, інструментальних і лабораторних даних:

• Клінічний огляд: Аускультація (хрипи, крепітація), перкусія (притуплення звуку).
• Рентгенографія легень: Основний метод — виявлення інфільтратів, консолідації, плеврального випоту.
• Лабораторні тести: Загальний аналіз крові (лейкоцитоз, зсув формули), С-реактивний білок, прокальцитонін. Культури мокротиння, крові чи бронхоальвеолярного лаважу для ідентифікації збудника.
• Інструментальні: КТ легень (для складних випадків), пульсоксиметрія (SpO2 <92% вказує на тяжкість).
• Біомаркери: ПЛР для вірусів, антиген-тести (S. pneumoniae, Legionella).

Диференціальна діагностика: туберкульоз, ХОЗЛ, серцева недостатність, рак легень, тромбоемболія легеневої артерії.

Лікування

Лікування залежить від типу, тяжкості та етіології:

• Антибіотики (бактеріальна):
• Позалікарняна (легка): Амоксицилін, азитроміцин (7-10 днів).
• Тяжка/нозокоміальна: Цефтриаксон, левофлоксацин, ванкоміцин (для MRSA).
• Атипова: Макроліди, доксициклін.
• Противірусні (вірусна): Осельтамівір (грип), ремдесивір (SARS-CoV-2).
• Протигрибкові: Флуконазол, амфотерицин B для грибкових форм.
• Підтримуюча терапія: Кисень (SpO2 <90%), гідратація, бронхолітики, глюкокортикоїди (обережно, при COVID-19).
• Інтенсивна терапія: Механічна вентиляція при респіраторному дистресі.

Тривалість: 5-7 днів для легких випадків, 10-14 — для тяжких. Нові рекомендації (ATS/IDSA, 2025): скорочення курсів антибіотиків за клінічної стабільності.

Профілактика

Профілактика є ключовою для зниження захворюваності:

• Вакцинація: Пневмококові вакцини (PCV13, PPSV23), проти грипу, COVID-19.
• Гігієна: Регулярне миття рук, уникнення контакту з хворими.
• Контроль факторів ризику: Відмова від куріння, лікування ХОЗЛ, діабету.
• Нозокоміальна профілактика: Дотримання протоколів вентиляції, стерильності.

Вакцини знижують ризик пневмококової пневмонії на 50-70% у літніх.

Ускладнення

Пневмонія може призвести до: плеврального випоту, емпієми, абсцесу легень, сепсису, гострого респіраторного дистрес-синдрому (ARDS), серцево-судинних подій. Летальність: 1-5% для позалікарняної, до 30% для нозокоміальної у ВІТ. У літніх і дітей ризик вищий.

Висновок

Пневмонія залишається серйозною проблемою громадського здоров’я, але своєчасна діагностика та адекватне лікування значно покращують результати. Наголошується на важливості вакцинації, раннього звернення до лікаря при симптомах (кашель, лихоманка, задишка) та здорового способу життя. Нові розробки, як мРНК-вакцини та швидкі тести, обіцяють покращити контроль над хворобою. Якщо ви помітили симптоми — негайно зверніться до фахівця.