Проба Ромберга — це класичний неврологічний тест, який використовується для оцінки статичної рівноваги, координації та пропріоцептивної чутливості. Вона широко застосовується в клінічній практиці для виявлення порушень у роботі мозочка, вестибулярного апарату або чутливих шляхів спинного мозку.
Опис проби
Проба Ромберга, названа на честь німецького невролога Моріца Ромберга (Moritz Romberg), полягає в оцінці здатності пацієнта утримувати рівновагу в статичному положенні за різних умов — із відкритими та закритими очима. Основна мета — визначити, як сенсорні системи (зір, пропріоцепція, вестибулярний апарат) компенсують підтримку пози.
Техніка виконання
1. Базове положення:
- Пацієнт стоїть прямо, ноги разом (п’яти та шкарпетки з’єднані), руки опущені вздовж тулуба або витягнуті вперед (залежно від модифікації).
- Голова в нейтральному положенні.
2. Етап 1: Очі відкриті:
- Пацієнт стоїть із відкритими очима протягом 20–30 секунд. Лікар спостерігає за стабільністю пози, наявністю хиткості чи падіння.
3. Етап 2: Очі закриті:
- Пацієнта просять закрити очі, і тест повторюється протягом такого ж часу. Лікар звертає увагу на зміну рівноваги: чи з’являється хиткість, відхилення вбік або падіння.
4. Модифікація (за потреби):
- Для підвищення складності пробу можна провести з ногами в положенні “п’ята до носка” (тандемна позиція) або на одній нозі.
Лікар стоїть поруч, щоб підтримати пацієнта в разі падіння, але не втручається в саму координацію.
Патофізіологія
Підтримка рівноваги в положенні стоячи залежить від інтеграції трьох сенсорних систем:
- Зір: Допомагає орієнтуватися в просторі та коригувати позу за візуальними орієнтирами.
- Пропріоцепція: Чутливі рецептори в м’язах, суглобах і сухожиллях передають інформацію про положення тіла через задні стовпи спинного мозку до центральної нервової системи.
- Вестибулярний апарат: Забезпечує відчуття гравітації та прискорення, передаючи сигнали через вестибулярний нерв до мозочка та стовбура мозку.
Ці дані обробляються мозочком і корою головного мозку, які координують м’язовий тонус і рухи для збереження рівноваги. Проба Ромберга перевіряє, як організм компенсує виключення зорового компонента, покладаючись лише на пропріоцепцію та вестибулярну систему.
- Норма: У здорової людини закриття очей викликає мінімальну хиткість, яка швидко компенсується.
- Патологія: Виражена нестабільність із закритими очима або навіть із відкритими вказує на порушення однієї чи кількох систем.
Інтерпретація результатів
1. Негативна проба (норма):
- Пацієнт стійкий як із відкритими, так і із закритими очима. Хиткість відсутня або мінімальна.
2. Позитивна проба:
- Пацієнт стабільний із відкритими очима, але сильно хитається чи падає із закритими. Це “класичний” позитивний результат, що вказує на порушення пропріоцепції (сенсорна атаксія).
3. Позитивна проба незалежно від очей:
- Хиткість або падіння спостерігається як із відкритими, так і із закритими очима. Це свідчить про мозочкову атаксію або вестибулярну дисфункцію, оскільки зір не компенсує дефект.
4. Одностороннє відхилення:
- Пацієнт постійно відхиляється чи падає в один бік (наприклад, в бік ураження при мозочковій півкулі).
Клінічне значення
Проба Ромберга допомагає локалізувати ураження в нервовій системі:
- Сенсорна атаксія (пропріоцептивний дефіцит):
- Позитивна проба із закритими очима. Поширені причини:
- Ураження задніх стовпів спинного мозку (сухотка спинного мозку при сифілісі, дефіцит вітаміну B12).
- Полінейропатія (діабетична, алкогольна).
- Мозочкова атаксія:
- Нестабільність незалежно від стану очей. Причини:
- Інсульт або пухлина мозочка.
- Спиноцеребелярні дегенерації.
- Алкогольна чи токсична атрофія.
- Вестибулярна дисфункція:
- Хиткість із закритими очима, часто з відхиленням у бік ураження, супроводжується запамороченням. Причини:
- Хвороба Меньєра.
- Лабіринтит.
- Ураження вестибулярного нерва (невринома).
Диференційна діагностика
1. Сенсорна атаксія vs Мозочкова атаксія:
- Сенсорна: Хиткість різко зростає із закритими очима, інші мозочкові проби (пальце-носова) нормальні.
- Мозочкова: Хиткість є завжди, плюс дисметрія, тремор у кінцівках.
2. Вестибулярна дисфункція:
- Супроводжується ністагмом, шумом у вухах чи зміною рівноваги при поворотах голови.
3. Слабкість м’язів:
- При міопатіях чи нейропатіях падіння пов’язане з недостатньою силою, а не з координацією.
4. Психогенна хиткість:
- Нестабільність непослідовна, часто демонстративна, без неврологічних ознак.
Діагностичний підхід
- Додаткові тести: Пальце-носова проба, п’ято-колінна проба, оцінка ністагму.
- Лабораторні дослідження: Вітамін B12, сифілітичні тести (RPR), глюкоза.
- Нейровізуалізація: МРТ мозку чи спинного мозку для виключення структурних уражень.
- Електрофізіологія: Електроністагмографія (при вестибулярних проблемах) або ЕМГ (при нейропатіях).
Висновок
Проба Ромберга — це простий, але інформативний тест, який дозволяє оцінити інтеграцію сенсорних і моторних систем, необхідних для рівноваги. Її позитивний результат вимагає ретельного аналізу, щоб відрізнити пропріоцептивні, мозочкові чи вестибулярні порушення. У поєднанні з іншими неврологічними пробами (наприклад, симптомом поштовху Фуа — Тевенара) вона є незамінним інструментом для локалізації патології та планування подальшої діагностики.