Пурпура Шенлейна-Геноха (ПШГ), також відома як IgA-васкуліт, — це системний васкуліт дрібних судин, що характеризується відкладенням імунних комплексів, які містять імуноглобулін А (IgA), у стінках капілярів, венул і артеріол. Це найпоширеніший васкуліт у дітей, хоча може виникати і в дорослих.
1. Визначення
Пурпура Шенлейна-Геноха — це імунокомплексний васкуліт
дрібних судин, що характеризується тріадою симптомів: пальпована пурпура, артралгії/артрит і абдомінальний біль. Часто супроводжується ураженням нирок (IgA-нефропатією). ПШГ класифікується за Chapel Hill Consensus Conference (CHCC, 2012) як IgA-асоційований васкуліт. Захворювання назване на честь німецьких лікарів Йоганна Шенлейна та Едуарда Геноха, які описали його в XIX столітті.
2. Етиологія
Точна причина ПШГ невідома, але вважається, що захворювання є результатом взаємодії генетичних, імунологічних і тригерних факторів.
Тригери:
- Інфекції (найпоширеніший тригер):
- Верхніх дихальних шляхів: Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок), віруси (аденовірус, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус).
- Інші інфекції: гепатит A/B, Mycobacterium tuberculosis.
- Медикаменти: Антибіотики (пеніциліни, макроліди), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
- Вакцинація: Рідко, асоційована з вакцинами проти грипу, гепатиту B.
- Екологічні фактори: Вплив алергенів, холод, фізичні навантаження.
- Аутоімунні захворювання: Асоціація з іншими IgA-асоційованими станами (IgA-нефропатія, хвороба Крона).
Генетична схильність:
- Асоціація з HLA-DRB1*01.
- Поліморфізми генів, що регулюють синтез IgA або запальні цитокіни (IL-6, IL-8).
3. Епідеміологія
- Поширеність: ПШГ є найпоширенішим васкулітом у дітей, із частотою 10–20 випадків на 100 000 дітей на рік. У дорослих рідше (1–2 на 100 000).
- Вік: Найчастіше вражає дітей віком 3–15 років (пік — 4–6 років). У дорослих перебіг тяжчий.
- Стать: Співвідношення хлопчики/дівчата ~1.5–2:1.
- Сезонність: Частіше восени/взимку через асоціацію з інфекціями верхніх дихальних шляхів.
- Географія: Поширена у всьому світі, але частіше в країнах із помірним кліматом.
4. Патогенез
ПШГ є імунокомплексним васкулітом, у якому ключову роль відіграють IgA-місткі імунні комплекси:
- Утворення IgA-імунних комплексів:
- Аномальний синтез IgA1 (зокрема глікозильованих форм) у відповідь на інфекційний або інший тригер.
- Ці комплекси осідають у стінках дрібних судин (капілярів, венул, артеріол), викликаючи активацію комплементу (шлях C3).
2. Запалення судин:
- Активація комплементу та залучення нейтрофілів призводять до запального ураження судинної стінки.
- Вироблення цитокінів (IL-6, TNF-α) і хемокінів посилює запалення.
3. Тканинне ураження:
- У шкірі: пальпована пурпура через крововиливи та периваскулярну інфільтрацію.
- У суглобах: синовіт через запалення.
- У шлунково-кишковому тракті: ішемія слизової, кровотечі.
- У нирках: IgA-нефропатія з відкладенням IgA у гломерулах, що викликає гломерулонефрит.
4. Гістопатологія:
- Лейкоцитокластичний васкуліт: некроз судинної стінки, інфільтрація нейтрофілами, фібринові відкладення.
- Імунофлуоресценція: відкладення IgA1 і C3 у стінках судин і гломерулах.
5. Клінічні прояви
ПШГ характеризується класичною тріадою, хоча повна тріада наявна не у всіх пацієнтів.
Основні прояви:
- Пальпована пурпура (90–100% випадків):
- Еритематозні, підняті, непруригінозні висипання, що не бліднуть при натисканні.
- Локалізація: нижні кінцівки (гомілки, стегна), сідниці; рідше — верхні кінцівки, тулуб.
- З’являється першим симптомом у більшості випадків.
2. Артралгії/артрит (60–80%):
- Біль і набряк великих суглобів (колінних, гомілковостопних).
- Зазвичай транзиторний, недеструктивний.
3. Абдомінальний біль (50–75%):
- Колікоподібний біль через ішемію слизової кишечника.
- Може супроводжуватися нудотою, блюванням, мелена або гематохезією.
- Рідко: інвагінація кишечника, перфорація.
Ниркове ураження (20–50%):
- IgA-нефропатія: гематурія (мікро- або макрогематурія), протеїнурія, рідше нефротичний синдром.
- Зазвичай проявляється через 1–8 тижнів після появи пурпури.
Інші рідкісні прояви:
- Неврологічні: головний біль, судоми (при ураженні судин ЦНС).
- Легеневі: рідко легеневі кровотечі.
- Статеві органи: орхіт, набряк мошонки у хлопчиків.
Лабораторні зміни:
- Підвищення ШОЕ, С-реактивного білка.
- Нормоцитарна анемія (при кровотечах).
- Гематурія, протеїнурія (при нирковому ураженні).
- Підвищення сироваткового IgA (у ~50% випадків).
- Негативні ANCA, анти-GBM, ревматоїдний фактор.
6. Діагностика
Діагноз ПШГ є клінічним, але підкріплюється лабораторними, інструментальними та гістологічними даними.
Клінічна оцінка:
- Анамнез:
- Недавня інфекція верхніх дихальних шляхів (у 30–50% випадків за 1–2 тижні до пурпури).
- Вік, сезонність, сімейний анамнез аутоімунних хвороб.
- Фізикальний огляд:
- Характерна пальпована пурпура.
- Набряк суглобів, біль у животі, гематурія.
Діагностичні критерії (EULAR/PRINTO/PRES, 2010):
Обов’язковий критерій + ≥1 додатковий:
- Обов’язковий: Пальпована пурпура або петехії (без тромбоцитопенії).
- Додаткові:
- Абдомінальний біль.
- Артрит/артралгії.
- Гістологічне підтвердження IgA-відкладень (біопсія шкіри/нирок).
- Ниркове ураження (гематурія, протеїнурія).
Лабораторні дослідження:
- Загальний аналіз крові: Лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, СРБ.
- Аналіз сечі: Гематурія, протеїнурія.
- Сироватковий IgA: Підвищений у ~50% випадків.
- Коагуляція: Нормальний рівень тромбоцитів (для виключення ТТП).
- Серологія: Виключення гепатиту B/C, стрептококової інфекції (ASO, анти-ДНКза B).
Інструментальні методи:
- Біопсія:
- Шкіри: Лейкоцитокластичний васкуліт, відкладення IgA/C3.
- Нирки (при гематурії/протеїнурії): IgA-нефропатія, гломерулярні відкладення IgA.
- УЗД:
- Черевної порожнини: Виключення інвагінації, абсцесів.
- Нирки: Оцінка структури, виключення гідронефрозу.
- КТ/МРТ (рідко): При підозрі на абдомінальні ускладнення.
- Ендоскопія: При шлунково-кишкових кровотечах.
Диференційна діагностика:
- Тромбоцитопенічна пурпура (ТТП, ІТП): Низький рівень тромбоцитів, відсутність IgA-відкладень.
- Менінгококцемія: Швидке прогресування, септичні ознаки, петехії.
- Інші васкуліти: ANCA-асоційовані (ГПА, МПА), кріоглобулінемічний.
- СЧВ: Позитивні антинуклеарні антитіла, системні прояви.
- Гострий постстрептококовий гломерулонефрит: Низький комплемент, ASO-позитивність.
7. Лікування
Лікування ПШГ залежить від тяжкості симптомів і органного ураження. У більшості випадків у дітей захворювання є самообмежувальним.
Підтримуюче лікування:
- Симптоматична терапія:
- НПЗП (ібупрофен) для артралгій.
- Аналгетики при абдомінальному болю.
- Спокій, підняте положення ніг для зменшення пурпури.
- Гідратація: При шлунково-кишкових втратах.
Лікування тяжких проявів:
- Кортикостероїди:
- Показання: Тяжкий абдомінальний біль, набряк мошонки, ниркове ураження.
- Преднізолон (1–2 мг/кг/добу) або метилпреднізолон (пульс-терапія при тяжкому гломерулонефриті).
- Імуносупресанти (при нирковому ураженні):
- Азатіоприн, мікофенолату мофетил або циклофосфамід при прогресуючій IgA-нефропатії.
- Ритуксимаб (експериментально) у рефрактерних випадках.
- Плазмаферез: При тяжкому гломерулонефриті або неврологічних ускладненнях.
Лікування ускладнень:
- Шлунково-кишкові:
- Хірургічне втручання при інвагінації, перфорації.
- Парентеральне харчування при тяжких кровотечах.
- Ниркові:
- Інгібітори АПФ (еналаприл) при протеїнурії.
- Діаліз при хронічній нирковій недостатності.
Лікування тригерів:
- Антибіотики при стрептококовій інфекції (пеніцилін, амоксицилін).
- Усунення медикаментозних тригерів.
8. Ускладнення
- Ниркові:
- Хронічна ниркова недостатність (у 1–5% дітей, до 30% дорослих).
- Нефротичний синдром, гіпертензія.
- Шлунково-кишкові:
- Інвагінація кишечника (у 1–5% дітей).
- Перфорація, кровотеча.
- Неврологічні: Судоми, енцефалопатія (рідко).
- Рецидиви: У 10–20% дітей, частіше протягом 3–6 місяців.
9. Прогноз
- Діти: Зазвичай сприятливий, 90–95% випадків повністю одужують протягом 4–6 тижнів. Рецидиви рідкісні.
- Дорослі: Тяжчий перебіг, вищий ризик хронічної ниркової недостатності (до 30%).
- Фактори поганого прогнозу:
- Стійка гематурія/протеїнурія.
- Тяжкий гломерулонефрит (кресцентний).
- Вік >15 років, супутні захворювання.
10. Профілактика
- Усунення тригерів:
- Своєчасне лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів.
- Обережне використання медикаментів із потенційним ризиком.
- Моніторинг:
- Регулярний аналіз сечі протягом 6–12 місяців після пурпури для раннього виявлення IgA-нефропатії.
- Контроль артеріального тиску.
- Освіта: Інформування батьків/пацієнтів про ризик рецидивів і необхідність звернення при гематурії.
11. Сучасні тенденції та дослідження
- Біомаркери:
- Дослідження глікозильованого IgA1 як маркера активності та прогнозу.
- Роль IL-6, IL-8 у патогенезі.
- Молекулярна діагностика:
- Генетичне профілювання (HLA, цитокінові гени) для прогнозування ниркового ураження.
- Нові терапії:
- Інгібітори комплементу (наприклад, авакопан) для тяжких форм.
- Моноклональні антитіла (ритуксимаб) при рефрактерній IgA-нефропатії.
- Штучний інтелект:
- Аналіз гістологічних зображень біопсій для оцінки тяжкості васкулітів.
- Прогнозування ризику ниркової недостатності на основі клінічних даних.
- Персоналізована медицина:
- Індивідуалізація терапії на основі генетичних та імунологічних профілів.
Пурпура Шенлейна-Геноха: огляд
Визначення
Пурпура Шенлейна-Геноха (IgA-васкуліт) — імунокомплексний васкуліт дрібних судин, що характеризується пальпованою пурпурою, артралгіями, абдомінальним болем і IgA-нефропатією.
Етіологія
- Тригери: Інфекції (S. pyogenes, віруси), медикаменти, вакцинація.
- Генетика: Асоціація з HLA-DRB1*01.
Епідеміологія
- Найпоширеніший васкуліт у дітей (10–20 на 100 000).
- Пік: 4–6 років, співвідношення хлопчики/дівчата ~1.5:1.
Патогенез
- Відкладення IgA1-імунних комплексів у судинах.
- Лейкоцитокластичний васкуліт, активація комплементу.
- Ураження шкіри, суглобів, кишечника, нирок.
Клінічні прояви
- Пурпура: Пальпована, на нижніх кінцівках.
- Артралгії/артрит: Колінні, гомілковостопні суглоби.
- Абдомінальний біль: Коліки, можливі кровотечі.
- Нирки: Гематурія, протеїнурія, IgA-нефропатія.
Діагностика
- Критерії EULAR/PRINTO/PRES: Пальпована пурпура + ≥1 (біль у животі, артрит, IgA-відкладення, гематурія).
- Лабораторно: Підвищення ШОЕ, СРБ, IgA, гематурія.
- Інструментально: Біопсія (шкіра, нирки), УЗД.
Диференційна діагностика
- ТТП, менінгококцемія, ANCA-васкуліти, СЧВ.
Лікування
- Підтримуюче: НПЗП, аналгетики, спокій.
- Тяжкі випадки: Кортикостероїди, імуносупресанти, плазмаферез.
- Ускладнення: Хірургія (інвагінація), інгібітори АПФ.
Ускладнення
- Хронічна ниркова недостатність, інвагінація, кровотечі.
Прогноз
- Сприятливий у дітей (90–95% одужання).
- Гірший у дорослих (ризик ниркової недостатності до 30%).
Профілактика
- Лікування інфекцій, моніторинг сечі, уникнення тригерів.
Висновок
Пурпура Шенлейна-Геноха — це переважно доброякісний васкуліт у дітей, але може мати тяжкий перебіг у дорослих, особливо при нирковому ураженні. Діагностика базується на клінічних критеріях і підтверджується біопсією (IgA-відкладення). Лікування здебільшого підтримуюче, але тяжкі випадки потребують кортикостероїдів або імуносупресантів. Моніторинг ниркової функції є критично важливим для запобігання хронічній нирковій недостатності. Сучасні дослідження зосереджені на біомаркерах і нових терапіях для покращення прогнозу.