Пурпура Шенлейна-Геноха (ПШГ)

Від | 28.07.2025

Пурпура Шенлейна-Геноха (ПШГ), також відома як IgA-васкуліт, — це системний васкуліт дрібних судин, що характеризується відкладенням імунних комплексів, які містять імуноглобулін А (IgA), у стінках капілярів, венул і артеріол. Це найпоширеніший васкуліт у дітей, хоча може виникати і в дорослих.


1. Визначення

Пурпура Шенлейна-Геноха — це імунокомплексний васкуліт дрібних судин, що характеризується тріадою симптомів: пальпована пурпура, артралгії/артрит і абдомінальний біль. Часто супроводжується ураженням нирок (IgA-нефропатією). ПШГ класифікується за Chapel Hill Consensus Conference (CHCC, 2012) як IgA-асоційований васкуліт. Захворювання назване на честь німецьких лікарів Йоганна Шенлейна та Едуарда Геноха, які описали його в XIX столітті.


2. Етиологія

Точна причина ПШГ невідома, але вважається, що захворювання є результатом взаємодії генетичних, імунологічних і тригерних факторів.

Тригери:

  • Інфекції (найпоширеніший тригер):
  • Верхніх дихальних шляхів: Streptococcus pyogenes (бета-гемолітичний стрептокок), віруси (аденовірус, вірус Епштейна-Барр, цитомегаловірус).
  • Інші інфекції: гепатит A/B, Mycobacterium tuberculosis.
  • Медикаменти: Антибіотики (пеніциліни, макроліди), нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП).
  • Вакцинація: Рідко, асоційована з вакцинами проти грипу, гепатиту B.
  • Екологічні фактори: Вплив алергенів, холод, фізичні навантаження.
  • Аутоімунні захворювання: Асоціація з іншими IgA-асоційованими станами (IgA-нефропатія, хвороба Крона).

Генетична схильність:

  • Асоціація з HLA-DRB1*01.
  • Поліморфізми генів, що регулюють синтез IgA або запальні цитокіни (IL-6, IL-8).

3. Епідеміологія

  • Поширеність: ПШГ є найпоширенішим васкулітом у дітей, із частотою 10–20 випадків на 100 000 дітей на рік. У дорослих рідше (1–2 на 100 000).
  • Вік: Найчастіше вражає дітей віком 3–15 років (пік — 4–6 років). У дорослих перебіг тяжчий.
  • Стать: Співвідношення хлопчики/дівчата ~1.5–2:1.
  • Сезонність: Частіше восени/взимку через асоціацію з інфекціями верхніх дихальних шляхів.
  • Географія: Поширена у всьому світі, але частіше в країнах із помірним кліматом.

4. Патогенез

ПШГ є імунокомплексним васкулітом, у якому ключову роль відіграють IgA-місткі імунні комплекси:

  1. Утворення IgA-імунних комплексів:
  • Аномальний синтез IgA1 (зокрема глікозильованих форм) у відповідь на інфекційний або інший тригер.
  • Ці комплекси осідають у стінках дрібних судин (капілярів, венул, артеріол), викликаючи активацію комплементу (шлях C3).

2. Запалення судин:

    • Активація комплементу та залучення нейтрофілів призводять до запального ураження судинної стінки.
    • Вироблення цитокінів (IL-6, TNF-α) і хемокінів посилює запалення.

    3. Тканинне ураження:

      • У шкірі: пальпована пурпура через крововиливи та периваскулярну інфільтрацію.
      • У суглобах: синовіт через запалення.
      • У шлунково-кишковому тракті: ішемія слизової, кровотечі.
      • У нирках: IgA-нефропатія з відкладенням IgA у гломерулах, що викликає гломерулонефрит.

      4. Гістопатологія:

        • Лейкоцитокластичний васкуліт: некроз судинної стінки, інфільтрація нейтрофілами, фібринові відкладення.
        • Імунофлуоресценція: відкладення IgA1 і C3 у стінках судин і гломерулах.

        5. Клінічні прояви

        ПШГ характеризується класичною тріадою, хоча повна тріада наявна не у всіх пацієнтів.

        Основні прояви:

        1. Пальпована пурпура (90–100% випадків):
        • Еритематозні, підняті, непруригінозні висипання, що не бліднуть при натисканні.
        • Локалізація: нижні кінцівки (гомілки, стегна), сідниці; рідше — верхні кінцівки, тулуб.
        • З’являється першим симптомом у більшості випадків.

        2. Артралгії/артрит (60–80%):

          • Біль і набряк великих суглобів (колінних, гомілковостопних).
          • Зазвичай транзиторний, недеструктивний.

          3. Абдомінальний біль (50–75%):

            • Колікоподібний біль через ішемію слизової кишечника.
            • Може супроводжуватися нудотою, блюванням, мелена або гематохезією.
            • Рідко: інвагінація кишечника, перфорація.

            Ниркове ураження (20–50%):

            • IgA-нефропатія: гематурія (мікро- або макрогематурія), протеїнурія, рідше нефротичний синдром.
            • Зазвичай проявляється через 1–8 тижнів після появи пурпури.

            Інші рідкісні прояви:

            • Неврологічні: головний біль, судоми (при ураженні судин ЦНС).
            • Легеневі: рідко легеневі кровотечі.
            • Статеві органи: орхіт, набряк мошонки у хлопчиків.

            Лабораторні зміни:

            • Підвищення ШОЕ, С-реактивного білка.
            • Нормоцитарна анемія (при кровотечах).
            • Гематурія, протеїнурія (при нирковому ураженні).
            • Підвищення сироваткового IgA (у ~50% випадків).
            • Негативні ANCA, анти-GBM, ревматоїдний фактор.

            6. Діагностика

            Діагноз ПШГ є клінічним, але підкріплюється лабораторними, інструментальними та гістологічними даними.

            Клінічна оцінка:

            • Анамнез:
            • Недавня інфекція верхніх дихальних шляхів (у 30–50% випадків за 1–2 тижні до пурпури).
            • Вік, сезонність, сімейний анамнез аутоімунних хвороб.
            • Фізикальний огляд:
            • Характерна пальпована пурпура.
            • Набряк суглобів, біль у животі, гематурія.

            Діагностичні критерії (EULAR/PRINTO/PRES, 2010):

            Обов’язковий критерій + ≥1 додатковий:

            • Обов’язковий: Пальпована пурпура або петехії (без тромбоцитопенії).
            • Додаткові:
            • Абдомінальний біль.
            • Артрит/артралгії.
            • Гістологічне підтвердження IgA-відкладень (біопсія шкіри/нирок).
            • Ниркове ураження (гематурія, протеїнурія).

            Лабораторні дослідження:

            • Загальний аналіз крові: Лейкоцитоз, підвищення ШОЕ, СРБ.
            • Аналіз сечі: Гематурія, протеїнурія.
            • Сироватковий IgA: Підвищений у ~50% випадків.
            • Коагуляція: Нормальний рівень тромбоцитів (для виключення ТТП).
            • Серологія: Виключення гепатиту B/C, стрептококової інфекції (ASO, анти-ДНКза B).

            Інструментальні методи:

            • Біопсія:
            • Шкіри: Лейкоцитокластичний васкуліт, відкладення IgA/C3.
            • Нирки (при гематурії/протеїнурії): IgA-нефропатія, гломерулярні відкладення IgA.
            • УЗД:
            • Черевної порожнини: Виключення інвагінації, абсцесів.
            • Нирки: Оцінка структури, виключення гідронефрозу.
            • КТ/МРТ (рідко): При підозрі на абдомінальні ускладнення.
            • Ендоскопія: При шлунково-кишкових кровотечах.

            Диференційна діагностика:

            • Тромбоцитопенічна пурпура (ТТП, ІТП): Низький рівень тромбоцитів, відсутність IgA-відкладень.
            • Менінгококцемія: Швидке прогресування, септичні ознаки, петехії.
            • Інші васкуліти: ANCA-асоційовані (ГПА, МПА), кріоглобулінемічний.
            • СЧВ: Позитивні антинуклеарні антитіла, системні прояви.
            • Гострий постстрептококовий гломерулонефрит: Низький комплемент, ASO-позитивність.

            7. Лікування

            Лікування ПШГ залежить від тяжкості симптомів і органного ураження. У більшості випадків у дітей захворювання є самообмежувальним.

            Підтримуюче лікування:

            • Симптоматична терапія:
            • НПЗП (ібупрофен) для артралгій.
            • Аналгетики при абдомінальному болю.
            • Спокій, підняте положення ніг для зменшення пурпури.
            • Гідратація: При шлунково-кишкових втратах.

            Лікування тяжких проявів:

            • Кортикостероїди:
            • Показання: Тяжкий абдомінальний біль, набряк мошонки, ниркове ураження.
            • Преднізолон (1–2 мг/кг/добу) або метилпреднізолон (пульс-терапія при тяжкому гломерулонефриті).
            • Імуносупресанти (при нирковому ураженні):
            • Азатіоприн, мікофенолату мофетил або циклофосфамід при прогресуючій IgA-нефропатії.
            • Ритуксимаб (експериментально) у рефрактерних випадках.
            • Плазмаферез: При тяжкому гломерулонефриті або неврологічних ускладненнях.

            Лікування ускладнень:

            • Шлунково-кишкові:
            • Хірургічне втручання при інвагінації, перфорації.
            • Парентеральне харчування при тяжких кровотечах.
            • Ниркові:
            • Інгібітори АПФ (еналаприл) при протеїнурії.
            • Діаліз при хронічній нирковій недостатності.

            Лікування тригерів:

            • Антибіотики при стрептококовій інфекції (пеніцилін, амоксицилін).
            • Усунення медикаментозних тригерів.

            8. Ускладнення

            • Ниркові:
            • Хронічна ниркова недостатність (у 1–5% дітей, до 30% дорослих).
            • Нефротичний синдром, гіпертензія.
            • Шлунково-кишкові:
            • Інвагінація кишечника (у 1–5% дітей).
            • Перфорація, кровотеча.
            • Неврологічні: Судоми, енцефалопатія (рідко).
            • Рецидиви: У 10–20% дітей, частіше протягом 3–6 місяців.

            9. Прогноз

            • Діти: Зазвичай сприятливий, 90–95% випадків повністю одужують протягом 4–6 тижнів. Рецидиви рідкісні.
            • Дорослі: Тяжчий перебіг, вищий ризик хронічної ниркової недостатності (до 30%).
            • Фактори поганого прогнозу:
            • Стійка гематурія/протеїнурія.
            • Тяжкий гломерулонефрит (кресцентний).
            • Вік >15 років, супутні захворювання.

            10. Профілактика

            • Усунення тригерів:
            • Своєчасне лікування інфекцій верхніх дихальних шляхів.
            • Обережне використання медикаментів із потенційним ризиком.
            • Моніторинг:
            • Регулярний аналіз сечі протягом 6–12 місяців після пурпури для раннього виявлення IgA-нефропатії.
            • Контроль артеріального тиску.
            • Освіта: Інформування батьків/пацієнтів про ризик рецидивів і необхідність звернення при гематурії.

            11. Сучасні тенденції та дослідження

            • Біомаркери:
            • Дослідження глікозильованого IgA1 як маркера активності та прогнозу.
            • Роль IL-6, IL-8 у патогенезі.
            • Молекулярна діагностика:
            • Генетичне профілювання (HLA, цитокінові гени) для прогнозування ниркового ураження.
            • Нові терапії:
            • Інгібітори комплементу (наприклад, авакопан) для тяжких форм.
            • Моноклональні антитіла (ритуксимаб) при рефрактерній IgA-нефропатії.
            • Штучний інтелект:
            • Аналіз гістологічних зображень біопсій для оцінки тяжкості васкулітів.
            • Прогнозування ризику ниркової недостатності на основі клінічних даних.
            • Персоналізована медицина:
            • Індивідуалізація терапії на основі генетичних та імунологічних профілів.

            Пурпура Шенлейна-Геноха: огляд

            Визначення

            Пурпура Шенлейна-Геноха (IgA-васкуліт) — імунокомплексний васкуліт дрібних судин, що характеризується пальпованою пурпурою, артралгіями, абдомінальним болем і IgA-нефропатією.

            Етіологія

            • Тригери: Інфекції (S. pyogenes, віруси), медикаменти, вакцинація.
            • Генетика: Асоціація з HLA-DRB1*01.

            Епідеміологія

            • Найпоширеніший васкуліт у дітей (10–20 на 100 000).
            • Пік: 4–6 років, співвідношення хлопчики/дівчата ~1.5:1.

            Патогенез

            • Відкладення IgA1-імунних комплексів у судинах.
            • Лейкоцитокластичний васкуліт, активація комплементу.
            • Ураження шкіри, суглобів, кишечника, нирок.

            Клінічні прояви

            • Пурпура: Пальпована, на нижніх кінцівках.
            • Артралгії/артрит: Колінні, гомілковостопні суглоби.
            • Абдомінальний біль: Коліки, можливі кровотечі.
            • Нирки: Гематурія, протеїнурія, IgA-нефропатія.

            Діагностика

            • Критерії EULAR/PRINTO/PRES: Пальпована пурпура + ≥1 (біль у животі, артрит, IgA-відкладення, гематурія).
            • Лабораторно: Підвищення ШОЕ, СРБ, IgA, гематурія.
            • Інструментально: Біопсія (шкіра, нирки), УЗД.

            Диференційна діагностика

            • ТТП, менінгококцемія, ANCA-васкуліти, СЧВ.

            Лікування

            • Підтримуюче: НПЗП, аналгетики, спокій.
            • Тяжкі випадки: Кортикостероїди, імуносупресанти, плазмаферез.
            • Ускладнення: Хірургія (інвагінація), інгібітори АПФ.

            Ускладнення

            • Хронічна ниркова недостатність, інвагінація, кровотечі.

            Прогноз

            • Сприятливий у дітей (90–95% одужання).
            • Гірший у дорослих (ризик ниркової недостатності до 30%).

            Профілактика

            • Лікування інфекцій, моніторинг сечі, уникнення тригерів.

            Висновок

            Пурпура Шенлейна-Геноха — це переважно доброякісний васкуліт у дітей, але може мати тяжкий перебіг у дорослих, особливо при нирковому ураженні. Діагностика базується на клінічних критеріях і підтверджується біопсією (IgA-відкладення). Лікування здебільшого підтримуюче, але тяжкі випадки потребують кортикостероїдів або імуносупресантів. Моніторинг ниркової функції є критично важливим для запобігання хронічній нирковій недостатності. Сучасні дослідження зосереджені на біомаркерах і нових терапіях для покращення прогнозу.