Симптом Брудзинського (Brudzinski’s sign) — це клінічна ознака, що вказує на подразнення менінгеальних оболонок центральної нервової системи (ЦНС), найчастіше асоційована з менінгітом або субарахноїдальним крововиливом. Він був описаний польським лікарем Юзефом Брудзинським на початку XX століття і включає кілька варіантів, кожен із яких відображає рефлекторну реакцію м’язів на подразнення оболонок.
Механізм виникнення
Симптом Брудзинського ґрунтується на рефлекторному спазмі м’язів, викликаному подразненням менінгеальних оболонок (павутинної та м’якої) і спинномозкових корінців у субарахноїдальному просторі. При запальних (менінгіт) чи механічних (крововилив) процесах:
- Запальна реакція: Гній, кров або інші подразники викликають сенсибілізацію оболонок і нервових закінчень.
- Рефлекторний спазм: Розтягнення чи тиск на оболонки активують ноцицептори, що призводить до мимовільного скорочення м’язів шиї, тулуба чи кінцівок як захисної реакції.
- Рухові прояви: Залежно від стимулу (згинання шиї чи ноги), виникають характерні рефлекси, які вказують на ступінь подразнення.
Симптом Брудзинського має кілька форм, найпоширеніші з яких — верхній (шийний) і нижній (ніжний), але є й інші варіанти.
Варіанти симптому та техніка виконання
1. Верхній (шийний) симптом Брудзинського
- Техніка:
- Пацієнт лежить на спині з розслабленими кінцівками.
- Лікар обережно згинає голову пацієнта вперед, наближаючи підборіддя до грудей.
- Спостерігається реакція нижніх кінцівок.
- Позитивний результат: Мимовільне згинання ніг у колінних і кульшових суглобах (рефлекторний спазм m. iliopsoas, m. rectus femoris та групи hamstring).
- Механізм: Згинання шиї розтягує оболонки спинного мозку, викликаючи рефлекторний спазм для захисту від подальшого подразнення.
2. Нижній (ніжний) симптом Брудзинського
- Техніка:
- Пацієнт лежить на спині.
- Лікар пасивно згинає одну ногу пацієнта в кульшовому і колінному суглобах (наприклад, до кута 90°).
- Спостерігається реакція другої ноги.
- Позитивний результат: Мимовільне згинання другої ноги в тих самих суглобах (симетрична рефлекторна реакція).
- Механізм: Механічне подразнення корінців через рух однієї ноги передається через оболонки, викликаючи спазм контралатеральної кінцівки.
3. Лобковий (супрапубічний) симптом Брудзинського
- Техніка:
- Лікар натискає долонею на лобкову ділянку (над симфізом).
- Спостерігається реакція ніг.
- Позитивний результат: Рефлекторне згинання ніг у колінних і кульшових суглобах.
- Механізм: Тиск на нижню частину живота передається через оболонки до спинного мозку, провокуючи захисний спазм.
4. Щічний симптом Брудзинського (рідше застосовуваний)
- Техніка: Натискання на щоку нижче виличної дуги.
- Позитивний результат: Підняття плечей і згинання рук у ліктях (рефлекс через подразнення трійчастого нерва та оболонок).
- Механізм: Аферентний сигнал від n. trigeminus викликає рефлекторну реакцію через зв’язок із ЦНС.
Клінічне значення
Симптом Брудзинського є маркером менінгеального подразнення і використовується для діагностики таких станів:
1. Менінгіт:
- Найчастіша причина. Бактеріальний (Streptococcus pneumoniae, Neisseria meningitidis) чи вірусний менінгіт викликає виражений позитивний симптом поряд із лихоманкою, ригідністю шиї та симптомом Керніга.
2. Субарахноїдальний крововилив (САК):
- Кров у субарахноїдальному просторі (наприклад, через розрив аневризми) подразнює оболонки, викликаючи позитивний симптом разом із різким головним болем і фотофобією.
3. Інші стани:
- Абсцес мозку чи епідуральний абсцес із вторинним подразненням оболонок.
- Пухлини ЦНС, що здавлюють оболонки чи викликають крововилив.
- Післяопераційні ускладнення (інфекція чи кровотеча після нейрохірургії).
Особливості інтерпретації
- Чутливість і специфічність: Симптом Брудзинського має високу специфічність для менінгеального синдрому, але його чутливість варіює. Верхній симптом частіше позитивний при тяжкому менінгіті, тоді як нижній може бути менш вираженим.
- Односторонність: Асиметрична реакція може вказувати на локальне ураження (абсцес, гематома), а не дифузний процес.
- Вікові особливості:
- У немовлят симптом важко оцінити через неспецифічні реакції; замість нього частіше перевіряють випинання тім’ячка.
- У літніх людей може бути ослаблений через зниження рефлексів чи дегенеративні зміни.
- Помилкові позитивні результати:
- Неврологічні захворювання (наприклад, паркінсонізм, церебральний параліч) із м’язовою ригідністю.
- Поперековий радикуліт чи грижа диска, що імітують спазм при згинанні.
- Травми чи контрактури м’язів шиї та ніг.
Диференціальна діагностика
Симптом Брудзинського комбінують із іншими менінгеальними знаками для уточнення діагнозу:
- Ригідність потиличних м’язів: Обмеження згинання шиї вперед.
- Симптом Керніга: Біль і опір при розгинанні ноги в коліні.
- Лабораторні дані: Люмбальна пункція виявляє гній (менінгіт) чи кров (САК) у СМР.
- КТ/МРТ: Виключають пухлини, абсцеси чи крововиливи як причину подразнення.
Історичний контекст
Юзеф Брудзинський, польський педіатр і невролог, описав ці симптоми в 1909 році, працюючи з дітьми, хворими на менінгіт. Його дослідження підкреслили рефлекторний характер менінгеального подразнення, що стало важливим внеском у неврологію.
Практичні застереження
- Тест проводять обережно, уникаючи різких рухів, щоб не погіршити стан (особливо при підозрі на САК чи підвищений внутрішньочерепний тиск).
- У пацієнтів із вираженою ригідністю чи болем тест може бути обмежений; у таких випадках оцінюють лише початкову реакцію.
- Якщо пацієнт не співпрацює (дитина, кома), позитивність симптому важко визначити, і діагностика спирається на інструментальні методи.
Висновок
Симптом Брудзинського — це цінний інструмент для виявлення менінгеального подразнення, що відображає рефлекторну реакцію м’язів на запалення чи механічний вплив на оболонки ЦНС. Його варіанти (верхній, нижній, лобковий) доповнюють один одного, підвищуючи діагностичну точність у комплексі з іншими знаками (Керніга, ригідність шиї). Для остаточного діагнозу потрібні КТ, МРТ чи люмбальна пункція, але простота й швидкість виконання роблять симптом Брудзинського незамінним у первинній оцінці, особливо при підозрі на менінгіт чи САК. Правильна інтерпретація вимагає від лікаря досвіду та врахування клінічного контексту.