Тепловий удар (або сонячний удар, як його іноді називають) — це найважча форма гіпертермії, пов’язаної з теплом, коли система терморегуляції організму виходить з ладу, призводячи до небезпечного підвищення температури тіла. Це стан, коли температура тіла перевищує 40°C (104°F), і супроводжується неврологічними порушеннями. Без негайного втручання тепловий удар може призвести до пошкодження органів, коми або навіть смерті.

Визначення та патогенез

Тепловий удар виникає, коли організм не може ефективно охолоджуватися, і тепло накопичується швидше, ніж виводиться. Це відбувається через порушення механізмів потовиділення, кровообігу та метаболізму. Існує два основних типи:

• Класичний тепловий удар: Розвивається поступово в людей, які перебувають у спекотному середовищі без інтенсивної фізичної активності, наприклад, у літніх людей або хворих з хронічними захворюваннями під час хвиль спеки.
• Ексертальний тепловий удар: Пов’язаний з інтенсивними фізичними навантаженнями в гарячому середовищі, часто у спортсменів, військових або робітників.

У патогенезі ключову роль відіграє гіпертермія, яка викликає денатурацію білків, запалення та пошкодження клітин, особливо в мозку, серці, нирках і м’язах. Температура тіла може піднятися до 41-42°C за 10-15 хвилин, що призводить до системної запальної реакції, подібної до сепсису.

Причини та фактори ризику

Основна причина — тривале перебування в спекотному середовищі з високою вологістю, яка перешкоджає випаровуванню поту. Це може статися під час хвиль спеки, роботи на сонці або в закритих приміщеннях без вентиляції. Фізична активність посилює ризик, оскільки м’язи генерують додаткове тепло.

Фактори ризику включають:

• Вікові групи: Літні люди (понад 65 років) через знижену здатність до терморегуляції, та діти, чия система терморегуляції ще не сформована.
• Хронічні захворювання: Серцево-судинні хвороби, діабет, ожиріння, неврологічні розлади, які впливають на потовиділення.
• Медикаменти: Діуретики, антигістамінні, антидепресанти або бета-блокатори, що порушують терморегуляцію.
• Зовнішні фактори: Алкоголь, наркотики, недостатнє споживання води, тісний одяг або відсутність акліматизації до спеки.
• Соціальні аспекти: Безхатченки, робітники на відкритому повітрі або спортсмени без належного нагляду.

Наприклад, під час хвиль спеки в Європі чи США щорічно фіксуються тисячі випадків, і ризик зростає в урбанізованих районах з “тепловими островами”.

Симптоми

Симптоми розвиваються раптово і вимагають негайної уваги. Вони поділяються на системні та неврологічні:

• Загальні: Висока температура тіла (понад 40°C), гаряча суха шкіра (або, рідше, волога у випадку ексертального типу), швидкий пульс (тахікардія), швидке дихання (тахіпное), нудота, блювота.
• Неврологічні: Спутаність свідомості, дезорієнтація, галюцинації, судоми, втрата свідомості або кома. Мова може бути нечіткою, хода — хиткою.
• Інші: Головний біль, запаморочення, м’язова слабкість, відсутність потовиділення (ключовий знак), блідість або почервоніння шкіри.

На відміну від теплового виснаження (де є потовиділення і температура нижча), тепловий удар — це критичний стан, де організм “вимикається”. Якщо пацієнт не потіє в спекотному середовищі — це тривожний сигнал.

Діагностика

Діагностується тепловий удар на основі клінічної картини: висока температура, неврологічні симптоми та відсутність інших причин (наприклад, інфекції). Додаткові тести:

• Вимірювання ректальної температури (найточніше).
• Аналізи крові: Підвищений креатинін (ниркова недостатність), тропоніни (пошкодження серця), печінкові ферменти.
• ЕКГ для виявлення аритмій, УЗД або КТ для виключення інших станів.
• Історія: Запит про недавню активність, медикаменти та симптоми.

Диференціальна діагностика включає сепсис, менінгіт або наркотичну інтоксикацію.

Лікування

Лікування повинно бути негайним, оскільки кожна хвилина затягнення підвищує ризик ускладнень.

• Перша допомога: Перемістити пацієнта в прохолодне місце, зняти одяг, охолоджувати тіло льодом (пахви, шия, пах), вентилятором або холодними компресами. Не давати пити, якщо свідомість порушена.
• Медичне втручання: Внутрішньовенне введення рідин для регідратації, моніторинг життєвих функцій. У важких випадках — інтубація, антиконвульсанти (для судом) або охолодження за допомогою холодних інфузій.
• Госпіталізація: У відділенні інтенсивної терапії для контролю за органами. Мета — знизити температуру до 38-39°C за 30-60 хвилин.

Пам’ятайте, самолікування небезпечне — викликайте швидку!

Профілактика

Профілактика — ключ до уникнення теплового удару.

• Пити багато води (2-3 літри на день у спеку), уникати алкоголю та кофеїну.
• Носити легкий одяг, використовувати сонцезахисний крем, перебувати в тіні з 11:00 до 15:00.
• Акліматизуватися поступово до спеки, уникати інтенсивних навантажень у пікові години.
• Для вразливих груп: Регулярно перевіряти температуру, використовувати кондиціонери.
• Моніторинг: У спорті чи на роботі — перерви, вимірювання вологості (індекс тепла).

У країнах з гарячим кліматом, як Україна влітку, важливо слідкувати за прогнозами погоди.

Прогноз та ускладнення

При швидкому лікуванні виживаність висока (до 90%), але затримка може призвести до смертності 10-80%. Ускладнення: Пошкодження мозку (когнітивні порушення), ниркова недостатність, рабдоміоліз (розпад м’язів), серцеві проблеми. Довгостроково — підвищена чутливість до спеки.

Якщо ви підозрюєте тепловий удар у когось, дійте негайно — це може врятувати життя. Для персональних консультацій звертайтеся до фахівців.