Точка Ланца (Lanz point)

Від | 24.02.2025

Точка Ланца (Lanz point) — це анатомічний орієнтир, який використовується в діагностиці гострого апендициту, хоча вона менш відома порівняно з точкою Мак-Бернея. Її клінічне значення полягає в локалізації болючості, що може вказувати на запалення апендикса, особливо при типовому його положенні.

Анатомічне визначення

Точка Ланца розташована між першою і другою третиною (праворуч) умовної лінії, що з’єднує передні верхні клубові ості (spina iliaca anterior superior). Тобто вона лежить приблизно на рівні міжклубової лінії (linea bicristalis), трохи нижче пупка, і часто проектується дещо медіальніше точки Мак-Бернея. Анатомічно ця точка відповідає середній частині правого нижнього квадранта живота і наближена до основи апендикса, якщо він має класичне переднє чи злегка медіальне положення відносно сліпої кишки.

Діагностичне значення при апендициті

Точка Ланца слугує альтернативним маркером болючості при фізикальному обстеженні, коли підозрюється гострий апендицит. Її діагностичні аспекти включають:

1. Локалізація болючості:

    • При гострому апендициті натискання на точку Ланца може викликати виражену локальну болючість через подразнення запаленої парієтальної очеревини в правій клубовій ямці (fossa iliaca dextra). Це пов’язано з тим, що апендикс у типовому положенні лежить ближче до цієї зони, ніж до точки Мак-Бернея в деяких випадках.
    • Біль у точці Ланца часто корелює з ранньою стадією апендициту, коли запалення ще локалізоване.

    2. Порівняння з точкою Мак-Бернея:

      • Точка Ланца розташована дещо медіальніше і вище, ніж точка Мак-Бернея (остання — на 1/3 відстані від правої клубової ості до пупка). Це робить її корисною для виявлення болючості при апендиксі, зміщеному до середньої лінії чи тазового положення.
      • Якщо болючість виражена в обох точках, це посилює ймовірність апендициту.

      3. Симптом Щоткіна-Блюмберга:

        • У точці Ланца можна перевірити цей симптом: повільне натискання з різким зняттям тиску викликає різкий біль при подразненні очеревини, що є сильним аргументом на користь апендициту.
        • Позитивний результат у цій зоні може вказувати на ширше залучення очеревини, ніж при ізольованій болючості в точці Мак-Бернея.

        4. Диференціальна діагностика:

          • Болючість у точці Ланца не є виключно специфічною для апендициту. Вона може виникати при:
            • Мезентеріальному аденіті: Запаленні лімфовузлів брижі, частіше в дітей.
            • Патологіях клубової кишки: Термінальний ілеїт (наприклад, при хворобі Крона).
            • Гінекологічних станах: У жінок — перекрут яєчника чи розрив кісти, що потребує виключення.
            • Коліках сечоводу: Іррадіація болю від правого сечоводу.

          5. Пальпаторна оцінка:

            • У нормі точка Ланца безболісна при пальпації. При апендициті натискання викликає локальний біль, який може супроводжуватися захисним напруженням м’язів (defence musculaire).
            • Якщо біль іррадіює чи слабший, ніж у точці Мак-Бернея, це може свідчити про атипове розташування апендикса (ретроцекальне чи тазове).

            Техніка обстеження

            1. Пацієнт лежить на спині з розслабленими м’язами живота (можна попросити зігнути ноги в колінах).
            2. Лікар визначає передні верхні клубові ості та подумки проводить між ними лінію.
            3. Точка Ланца локалізується в середині цієї лінії, зазвичай на 2–3 см нижче пупка.
            4. Виконується повільна пальпація (II–IV пальцями) із поступовим збільшенням тиску, потім різке зняття для оцінки симптому Щоткіна-Блюмберга.
            5. Реакція пацієнта фіксується: виражений біль, гримаса чи рефлекторне напруження м’язів указують на позитивний результат.

            Особливості інтерпретації

            • Чутливість і специфічність: Точка Ланца менш специфічна, ніж точка Мак-Бернея, але її цінність зростає при атипових випадках апендициту чи в комбінації з іншими ознаками (лихоманка, лейкоцитоз, симптоми Ровзінга, Образцова).
            • Анатомічні варіації: Ефективність залежить від положення апендикса. При ретроцекальному чи субпечінковому розташуванні болючість у точці Ланца може бути слабшою чи відсутньою.
            • Помилкові результати: У пацієнтів із ожирінням, здуттям живота чи слабким м’язовим тонусом пальпація ускладнена, що знижує інформативність.

            Клінічне застосування

            • Первинна діагностика: Точка Ланца використовується як додатковий маркер при фізикальному обстеженні, особливо якщо точка Мак-Бернея дає неоднозначний результат.
            • Хірургічний орієнтир: Хоча рідше, ніж точка Мак-Бернея, вона може слугувати допоміжною точкою для планування розрізу при апендектомії.
            • Підтвердження: Позитивна реакція в точці Ланца, підкріплена УЗД чи КТ (наявність вільної рідини, набряку апендикса), підвищує ймовірність апендициту.

            Історичний контекст

            Точка названа на честь німецького хірурга Отто Ланца (Otto Lanz), який запропонував її як альтернативний орієнтир для діагностики апендициту на початку XX століття. Його підхід ґрунтувався на спостереженні, що апендикс часто проектується ближче до середньої лінії, ніж вважалося раніше.

            Висновок

            Точка Ланца є цінним діагностичним інструментом у комплексній оцінці гострого апендициту, хоча й поступається точці Мак-Бернея за популярністю та специфічністю. Її перевага — у виявленні болючості при медіальному зміщенні апендикса чи ранніх запальних змінах. Для точного діагнозу лікар має комбінувати дані пальпації з іншими симптомами (Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Сітковського) та інструментальними методами, забезпечуючи диференціацію від схожих станів. Розуміння її топографії та реакції на запалення дозволяє ефективніше локалізувати патологію в правій клубовій ямці.