Сфінктери

В організмі людини існує багато клапанів (сфінктерів), які регулюють потік рідин та їжі між різними відділами органів і систем. Сфінктери є м’язами, здатними скорочуватися та розслаблятися, контролюючи просвіт порожнистих органів.

1. Шлунково-кишкова система (ШКТ) :

1.1 Сфінктери стравоходу та шлунку.

  • Верхній стравохідний сфінктер (глотковий, фарингоезофагеальний) – регулює проходження їжі з глотки в стравохід, запобігає потраплянню повітря в стравохід.
  • Середній сфінктер стравоходу (сфінктер Гаккера, кільце Шацкі). Знаходиться між середньою і нижньою третинами стравоходу, на відстані 31-33 см від рівня різців верхньої щелепи.
  • Нижній стравохідний сфінктер (кардіальний) – відділяє стравохід від шлунка, запобігає закиду кислого вмісту шлунка назад у стравохід (рефлюкс).
  • Пилоричний сфінктер (привратник) – регулює вихід їжі з шлунку в дванадцятипалу кишку.

1.2 Сфінктери дванадцятипалої кишки, біліарної та панкреатичної систем.

  • Бульбодуоденальний сфінктер (або сфінктер бульби дванадцятипалої кишки) — розташований в області бульби дванадцятипалої кишки. Він відмежовує дуоденальну ампулу дванадцятипалої кишки від її дистальних ділянок.
  • Сфінктер Одді (комплекс) — м’язовий механізм, розташований на спільному протоку жовчі та підшлункової залози, який регулює виведення жовчі та панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку. Він відкривається при необхідності для викиду секретів у кишечник і закривається, запобігаючи їх зворотному потоку. Комплекс включає в себе три сфінктери. Дистальний сфінктер загальної жовчної протоки, Сфінктер головної протоки підшлункової залози, Сфінктер печінково підшлункової ампули.
  • Дистальний сфінктер загальної жовчної протоки — Дистальний сфінктер спільної жовчної протоки (сфінктер Бόйдена) є частиною сфінктера Одді, який регулює потік жовчі та панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку.
  • Сфінктер головної протоки підшлункової залози — Сфінктер панкреатичної протоки (сфинктер Вестфаля, або сфінктер головної протоки підшлункової залози) — це м’язова структура, яка контролює потік панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку. Він є частиною сфінктера Одді, який регулює вивільнення як жовчі, так і панкреатичних секретів. Знаходиться в місці злиття протоки підшлункової залози із загальною жовчною протокою в області ампули фатерова соска.
  • Гепатопанкреатичний сфінктер відомий як сфінктер Одді, — це м’язова структура, яка контролює потік жовчі та панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку. Він оточує гепатопанкреатичну ампулу (ампулу Фатера), де спільна жовчна протока (CBD) та головна панкреатична протока (протока Вірсунга) зливаються перед відкриттям у дванадцятипалу кишку.
  • Інфрапапілярний сфінктер — знаходиться нижче (дистальніше) на 3-10 см від великого дуоденального сосочка, що є місцем з’єднання спільного жовчного і панкреатичного протоків. Він відіграє роль у блокуванні або контролюванні потоку секретів від печінки та підшлункової залози.
  • Сфінктер міхурової жовчної протоки (сфінктер Люткенса) — це м’язова структура, розташована на з’єднанні міхурової протоки та спільної жовчної протоки (CBD). Він відіграє важливу роль у регулюванні потоку жовчі між жовчним міхуром та жовчовивідною системою, зокрема контролюючи рух жовчі до та з жовчного міхура.
  • Спіральний клапан Гейстера (клапан Гейстера) — це сукупність кількох розташованих по спіралі складок міхурової протоки (ductus cysticus) розташована в міхуровій протоці, яка є частиною жовчовивідної системи. Він відіграє роль у регулюванні потоку жовчі між жовчним міхуром та спільною жовчною протокою (ductus hepaticus communis).
  • Проксимальний сфінктер спільної жовчної протоки (сфінктер Миріцці)— це м’язова структура, розташована на верхньому (проксимальному) кінці спільної жовчної протоки (ductus hepaticus communis), де вона з’єднується з міхуровою протокою (ductus cysticus). Цей сфінктер відіграє роль у регулюванні потоку жовчі від жовчного міхура та печінки в дванадцятипалу кишку.
  • Супрапапілярний сфінктер (сфінктер верхньої частини Одді, сфінктер Капанджі) — це м’язова структура, розташована безпосередньо вище ампули Фатера в дванадцятипалій кишці, де зливаються спільна жовчна протока та панкреатична протока. Він є частиною сфінктера Одді, комплексу м’язів, які регулюють потік жовчі та панкреатичних соків у дванадцятипалу кишку.
  • Препапілярний сфінктер (сфінктер Окснера) — це м’язова структура, розташована безпосередньо перед ампулою Фатера в дванадцятипалій кишці. Він є частиною системи сфінктера Одді, яка регулює потік жовчі та панкреатичних соків в дванадцятипалу кишку. Цей сфінктер знаходиться поблизу ампули Фатера і відіграє роль у контролі виведення травних рідин з спільної жовчної протоки та панкреатичної протоки.
  • Сфінктер додаткової панкреатичної протоки (сфінктер санторінієвої протоки, сфінктер Хеллі) — є м’язовою структурою, яка контролює потік панкреатичного соку через додаткову панкреатичну протоку (санторинієву протоку) в дванадцятипалу кишку. Цей сфінктер є частиною системи, що регулює виведення травних ферментів і панкреатичних рідин у тонку кишку для перетравлення їжі.
  • Дуоденоєюнальний сфінктер (зв’язка Трейтца) — це фізіологічна м’язова структура, розташована на межі між дванадцятипалою кишкою та худою кишкою (jejunum). Це не окремий анатомічний сфінктер, як інші в травному тракті, а функціональна зона м’язового тону, яка допомагає регулювати прохід частково перевареної їжі з дванадцятипалої кишки в худу кишку.

1.3 Сфінктери товстої кишки.

  • Ілеоцекальний сфінктер (баугінева заслінка) — розташований між тонким і товстим кишечником, цей сфінктер контролює рух вмісту з тонкої кишки (ileum) до сліпої кишки (caecum), запобігаючи зворотному потоку з товстого кишечника в тонкий.
  • Сфінктер основи апендикса (заслінка Герлаха) — це кільце з гладких м’язів, розташоване на з’єднанні апендикса та цекума. Цей сфінктер відіграє роль у регулюванні проходження вмісту з цекума в апендикс і запобігає зворотному потоку матеріалу з апендикса в цекум.
  • Проксимальний сліпокишечно-висхідний сфінктер (сфінктер Бузі) — це структура із гладких м’язів, розташована на з’єднанні між цекумом (caecum) та висхідною ободовою кишкою (colon ascendens). Цей сфінктер відіграє роль у регулюванні переміщення хімусу (частково перевареної їжі) з цекума в висхідну ободову кишку, а також запобігає зворотному потоку вмісту з висхідної ободової кишки в цекум.
  • Дистальний сліпокишечно-висхідний сфінктер (сфінктер Гірша) — (існування сфінктера не є загальновизнаним) це структура із гладких м’язів, розташована на з’єднанні між дистальним цекумом і висхідною ободовою кишкою. Цей сфінктер регулює рух хімусу (частково перевареної їжі) з цекума в висхідну ободову кишку (colon ascendens), забезпечуючи односпрямований потік і запобігаючи зворотному потоку вмісту з ободової кишки назад у цекум.
  • Правий (сфінктер Кеннона— Бьома), середній (сфінктер Хорста), лівий (сфінктер Кеннона) сфінктери поперечної ободової кишки — Щодо існування вказаних структур досі не існує однозначних тверджень. Однак, якщо мова йде про фізіологічне або функціональне звуження в межах поперечної ободової кишки, це може стосуватися наступного:
  • Проксимальный сфинктер низхідної ободової кишки (сфінктер Пайра-Штрауса) —це фізіологічний сфінктер, розташований у ділянці низхідної кишки, трохи вище від селезінкового вигину. Це сегмент гладкої мускулатури, який допомагає регулювати рух фекальних мас із поперечної ободової кишки в низхідну, сприяючи контролю кишкової перистальтики.
  • Дистальний сфінктер низхідної кишки (сфінктер Баллі) — це фізіологічний сфінктер, розташований у нижній частині низхідної кишки, поблизу її переходу в сигмоподібну кишку. Він є частиною складної системи, що регулює моторику товстого кишківника та транспортування фекальних мас.
  • Серединний сфінктер сигмоподібної кишки (сфінктер Россі-Мутьє) — це фізіологічний сфінктер, розташований у сигмоподібній кишці. Він відіграє важливу роль у регуляції руху фекальних мас і модулюванні кишкового транзиту.
  • Сфінктер переходу сигмоподібної кишки в пряму кишку (сфінктер О’Берна-Пирогова-Мутьє) — це функціональний сфінктер, розташований на межі між сигмоподібною кишкою та прямою кишкою. Він відіграє важливу роль у контролі руху фекальних мас із сигмоподібної кишки в пряму кишку, сприяючи регуляції актів дефекації.
  • Проксимальний сфінктер прямої кишки (сфінктер Нелатона) — це функціональний сфінктер, розташований на межі між сигмоподібною кишкою та прямою кишкою. Він відіграє важливу роль у контролі руху фекальних мас із сигмоподібної кишки в пряму кишку, сприяючи регуляції актів дефекації.
  • Внутрішній анальний сфінктер — це кільцеподібний гладкий м’яз, який оточує верхні дві третини анального каналу. Він є мимовільним і контролюється автономною нервовою системою.
  • Зовнішній анальний сфінктер — це довільний поперечносмугастий м’яз, який оточує нижню третину анального каналу. Він перебуває під соматичним контролем і відіграє ключову роль у континенції, підтримуючи закриття анального каналу.

1.4 Сечовидільна система.

1.5 Очна система.

  • Сфінктер зіничного каналу (musculus sphincter pupillae) — м’яз, що контролює розширення і звуження зіниць ока, відповідає за регулювання кількості світла, що потрапляє до ока.

Таким чином, сфінктери виконують життєво важливі функції з контролю потоків рідин, газів та їжі, забезпечуючи правильне функціонування різних систем організму.