Сфінктер основи апендикса (заслінка Герлаха) — це кільце з гладких м’язів, розташоване на з’єднанні апендикса (appendix vermiformis) та сліпої кишки (сaecum). Цей сфінктер відіграє роль у регулюванні проходження вмісту з цекума в апендикс і запобігає зворотному потоку матеріалу з апендикса в цекум.
Анатомія та структура:
- Розташування: Сфінктер знаходиться на основі апендикса, де він з’єднується з цекумом (першою частиною товстої кишки).
- Склад: Сфінктер складається з гладких м’язів, розташованих у вигляді кільця навколо отвору апендикса. Це не окремий анатомічний елемент, а функціональна зона м’язового скорочення та релаксації.
- Розмір та форма: Сфінктер є відносно маленьким, але його активність важлива для забезпечення належного потоку вмісту в апендикс і назад.
Функція:
- Регуляція вмісту апендикса:
- Сфінктер регулює потік харчової маси з цекума в апендикс і запобігає зворотному потоку матеріалу з апендикса в цекум.
- Він підтримує контрольоване середовище в апендиксі, що важливо для його потенційної ролі в імунній відповіді та підтриманні балансу мікрофлори кишечника.
- Запобігання бактеріальному рефлюксу:
- Сфінктер запобігає потраплянню шкідливих бактерій з цекума в апендикс, що може спричинити інфекцію або запалення.
- Він допомагає ізолювати апендикс від решти цекума, мінімізуючи ризик забруднення мікрофлорою товстої кишки.
- Участь у апендициті:
- Дисфункція або аномальні зміни тиску в цьому сфінктері можуть сприяти розвитку апендициту, коли матеріал або бактерії застоюються в апендиксі, викликаючи запалення або інфекцію.
Регуляція:
- Нервова регуляція: Сфінктер контролюється переважно ентеричною нервовою системою, з впливом автономної нервової системи (симпатичної та парасимпатичної).
- Гормональна регуляція: Деякі гормони, що залучені в моторику кишечника, можуть впливати на функцію сфінктера, хоча ця роль вивчена менше, ніж у інших шлунково-кишкових сфінктерів.
Гістологія апендиксального сфінктера:
- Мікроскопічна структура:
- Гладкі м’язи: Сфінктер складається здебільшого з гладких м’язових волокон, які організовані в кільцеву форму навколо отвору апендикса. Ці м’язи можуть скорочуватися і розслаблятися, регулюючи прохідність.
- Мікроваскуляризація: В області сфінктера є добре розвинена мережа дрібних судин, що забезпечує доставку кисню та поживних речовин до тканин і підтримку метаболічних процесів.
- Епітелій: Слизова оболонка апендикса складається з одношарового циліндричного епітелію, який забезпечує всмоктування та захист від бактеріальної інфекції.
- Лімфоїдні елементи: В слизовій оболонці апендикса присутні скупчення лімфоїдної тканини, що має імунну функцію, захищаючи організм від патогенних мікроорганізмів.
- Сенсорні та моторні нейрони:
- Сфінктер містить нервові закінчення, які регулюють скорочення та розслаблення за допомогою ентеричної нервової системи. Ці нерви також чутливі до розтягнення і можуть сигналізувати про необхідність зміни тонусу м’язів.
Патологічні стани апендиксального сфінктера:
- Обструкція:
- Обструкція апендикса може виникати внаслідок запалення або сторонніх предметів, що блокують прохід. Це призводить до збільшення тиску всередині апендикса, що викликає його розтягнення та запалення, часто призводить до апендициту.
- Збільшення тиску може порушити функцію апендиксального сфінктера, сприяючи розвитку інфекцій або фістул.
- Інфекція:
- Затримка вмісту в апендиксі через погану функцію сфінктера може призвести до бактеріального росту, що сприяє розвитку гострого апендициту. Це викликає запалення слизової оболонки та підвищення тиску всередині апендикса.
Апендицит:- При апендициті часто спостерігається набряк і збільшення об’єму тканин навколо апендикса, що може призвести до порушення нормальної роботи сфінктера. Відсутність належного функціонування сфінктера сприяє потраплянню шкідливих мікроорганізмів з товстої кишки до апендикса.
- Імунні порушення:
- Якщо апендикс має роль у підтримці імунної системи (через лімфоїдну тканину), порушення функції сфінктера може погіршити здатність апендикса виконувати свої імунні функції, що може підвищити вразливість організму до інфекцій.
Клінічні аспекти:
- При апендициті діагностика обструкції чи запалення апендиксального сфінктера є важливою, оскільки від цього залежить правильне визначення ступеня ураження апендикса та вибір методу лікування (операція або консервативне лікування).
- Хронічний апендицит може бути пов’язаний з дисфункцією сфінктера, що призводить до повторюваних запальних процесів.