Дуоденоєюнальний сфінктер (зв’язка Трейтца)— це фізіологічна м’язова структура, розташована на межі між дванадцятипалою кишкою (duodénum) та худою кишкою (jejunum). Це не окремий анатомічний сфінктер, як інші в травному тракті, а функціональна зона м’язового тону, яка допомагає регулювати прохід частково перевареної їжі з дванадцятипалої кишки в худу кишку.
Анатомія та локалізація
- Дуоденоєюнальний перехрест розташований на межі, де дванадцятипала кишка переходить в худу кишку, позначаючи межу між першою та другою частинами тонкої кишки.
- Дуоденоєюнальний сфінктер знаходиться в повороті (також відомому як Дуоденоєюнальний вигин), що є точкою, де дванадцятипала кишка вигинається і переходить в худу кишку.
Функція
- Контролює прохід хімусу: Дуоденоєюнальний сфінктер регулює потік хімусу (частково перевареної їжі, змішаної з травними ферментами і жовчю) з дванадцятипалої кишки в худу кишку. Це забезпечує, щоб вміст не проходив занадто швидко в худу кишку, даючи час для належного перетравлення та всмоктування в дванадцятипалій кишці перед переміщенням в тонку кишку.
- Запобігає зворотному потоку: Він допомагає запобігти зворотному потоку вмісту з худої кишки в дванадцятипалу кишку, підтримуючи правильний напрямок потоку травного матеріалу через шлунково-кишковий тракт.
Регуляція
- Гормональний контроль: Гормони, такі як холецистокінін (CCK) та секретин, допомагають регулювати моторику та розслаблення дуоденожноєюнального сфінктера, забезпечуючи, щоб хімус передавався в потрібному темпі для травлення.
- Нервова регуляція: Сфінктер також регулюється автономною нервовою системою, зокрема блукаючим нервом, який стимулює моторику тонкої кишки під час травлення і допомагає координувати перехід вмісту між дванадцятипалою кишкою та худою кишкою.
Дуоденоєюнальний сфінктер відіграє важливу роль у контрольованому русі перевареної їжі з дванадцятипалої кишки в худу кишку, оптимізуючи процеси травлення та всмоктування, запобігаючи передчасному проходженню вмісту в худу кишку.