Нижній стравохідний сфінктер

Від | 28.01.2025

Нижній стравохідний сфінктер (НСС), також відомий як гастроезофагеальний сфінктер, є спеціалізованим круговим м’язом, розташованим на межі між стравоходом і шлунком. Він відіграє критичну роль у запобіганні гастроезофагеальному рефлюксу, тобто зворотному потоку вмісту шлунку в стравохід. Нижче наведено детальний опис його будови, функцій і регуляції.


Анатомія

  1. Розташування:
    • НСС розташований на дистальному кінці стравоходу, приблизно на рівні діафрагми (близько 10-го грудного хребця).
    • Він відділяє просвіт стравоходу від шлунку, створюючи зону високого тиску.
    • У кардіальній частині шлунку безпосередньо дистальніше місця впадіння стравоходу, приблизно на рівні діафрагми. Протяжність 5–12 мм.
  2. Будова:
    • НСС не є окремим анатомічним сфінктером, а радше фізіологічним, сформованим із кільцевих гладких м’язів стравоходу.
    • Кріплення діафрагми, частина діафрагми, також сприяє функції НСС шляхом зовнішнього тиску.
    • Довжина: НСС становить приблизно 3-4 см.

Гістологічний склад

  • Гладенькі м’язові волокна: Переважно кільцеві м’язи, з деяким внеском подовжніх волокон.
  • Внутрішня іннервація:
    • Мієнтеричне сплетіння (сплетіння Ауербаха (plexus myentericus)): Координує скорочення та розслаблення.
  • Зовнішня іннервація:
    • Симпатична: Через нутрощеві нерви, регулює тонус.
    • Парасимпатична: Через блукаючий нерв, впливає на розслаблення.

Функція

НСС виконує функцію бар’єра, запобігаючи зворотному потоку шлункового вмісту, такого як кислота та травні ферменти, у стравохід.

  1. Тонічне скорочення:
    • У стані спокою НСС підтримує базальний тиск на рівні 10-30 мм рт. ст., який є вищим за тиск у шлунку та стравоході. Це запобігає рефлюксу.
  2. Розслаблення:
    • Під час ковтання НСС тимчасово розслабляється, дозволяючи проходження їжі або рідини в шлунок. Це розслаблення опосередковане інгібіторними нейромедіаторами, такими як оксид азоту (NO) і вазоактивний інтестинальний пептид (VIP).
  3. Запобігання рефлюксу:
    • Після того, як болюс потрапляє у шлунок, НСС швидко відновлює тонічне скорочення, щоб запобігти зворотному потоку шлункового вмісту.

Регуляція

Функція НСС суворо контролюється кількома факторами:

  1. Нервова:
    • Збуджувальні сигнали: Холінергічна стимуляція через блукаючий нерв підсилює скорочення.
    • Інгібіторні сигнали: Нехолінергічні, неадренергічні (NANC) шляхи, опосередковані NO та VIP, спричиняють розслаблення.
  2. Гормональна:
    • Гастрин: Підвищує тонус НСС.
    • Прогестерон: Знижує тонус НСС, що часто спостерігається під час вагітності.
  3. Анатомічні фактори:
    • Кріплення діафрагми підвищує тиск НСС під час таких дій, як кашель або напруження.
    • Гострий кут Гіса (Hiss angle) (кут між стравоходом і шлунком) також сприяє запобіганню рефлюксу.

Фізіологічні варіації

  • Тиск і функція НСС можуть змінюватися залежно від положення тіла, часу доби та гормональних коливань.
  • Під час вагітності підвищений рівень прогестерону та внутрішньочеревний тиск часто знижують тонус НСС, що призводить до рефлюксу.

Патофізіологія

Порушення функції НСС можуть призводити до таких станів:

  1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ):
    • Викликана зниженням тиску НСС або його неадекватними транзиторними розслабленнями.
    • Призводить до кислотного рефлюксу та симптомів, таких як печія й регургітація.
  2. Ахалазія:
    • Нездатність НСС до розслаблення через втрату інгібіторних нейронів у мієнтеричному сплетінні.
    • Спричиняє дисмоторику стравоходу та труднощі з ковтанням.
  3. Грижа стравохідного отвору діафрагми (ГСОД):
    • Зміщення шлунка через стравохідний отвір діафрагми часто порушує функцію НСС.
  4. Стійкий езофагіт та стравохід Барретта (Barrett’s esophagus):
    • Хронічний вплив шлункового вмісту призводить до змін у епітелії стравоходу, підвищуючи ризик розвитку раку.

Клінічне значення

  • Діагностичні методи:
    • Манометрія: Вимірює тиск і розслаблення НСС.
    • Моніторинг pH: Оцінює кислотний рефлюкс.
  • Терапевтичні підходи:
    • Медикаменти (наприклад, інгібітори протонної помпи, H2-блокатори) контролюють рефлюкс.
    • Хірургічні втручання (наприклад, фундоплікація за Ніссеном) підвищують функцію НСС у разі тяжкої ГЕРХ.

Таким чином, НСС є критичним елементом у підтриманні цілісності гастроезофагеального бар’єра й запобіганні патологічним станам, пов’язаним із рефлюксом.