Сфінктер панкреатичної протоки ( або сфінктер головної протоки підшлункової залози) — це м’язова структура, яка контролює потік панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку. Він є частиною сфінктера Одді, який регулює вивільнення як жовчі, так і панкреатичних секретів.
Анатомія та локалізація
- Розташований у термінальному відділі головної панкреатичної протоки (протока Вірсунга) перед її злиттям із спільною жовчною протокою в гепатопанкреатичній ампулі (ампулі Фатера).
- Є одним із трьох компонентів сфінктера Одді:
- Сфінктер спільної жовчної протоки – контролює потік жовчі.
- Сфінктер панкреатичної протоки – регулює потік панкреатичних секретів.
- Гепатопанкреатичний сфінктер (основний сфінктер Одді) – контролює остаточний вихід жовчі та панкреатичного соку в дванадцятипалу кишку.
Функція
- Запобігає рефлюксу жовчі в панкреатичну протоку, захищаючи підшлункову залозу від можливого ушкодження.
- Регулює потік панкреатичного соку, дозволяючи травним ферментам (ліпази, протеази, амілази) надходити у дванадцятипалу кишку за потреби.
- Координується з процесом травлення, розслаблюючись у відповідь на холецистокінін (CCK) після прийому їжі.
- Підтримує тиск у панкреатичній протоці, забезпечуючи ефективну доставку ферментів.
Регуляція
- Гормональний контроль:
- Холецистокінін (CCK) стимулює розслаблення, сприяючи виділенню панкреатичного соку.
- Секретин збільшує секрецію бікарбонату підшлунковою залозою.
- Соматостатин пригнічує секрецію, підвищуючи тонус сфінктера.
- Нервовий контроль:
- Парасимпатична (блукаючий нерв) стимуляція сприяє розслабленню.
- Симпатична іннервація підвищує тонус сфінктера, зменшуючи секрецію.
Сфінктер панкреатичної протоки відіграє важливу роль у травленні, забезпечуючи контрольоване вивільнення панкреатичних ферментів, запобігаючи рефлюксу жовчі та підтримуючи оптимальний тиск у панкреатичній системі.