Тести Рінне та Вебера є класичними клінічними методами оцінки слуху, які використовуються для диференціації кондуктивної та сенсоневральної втрати слуху. Розроблені німецькими отоларингологами Генріхом Рінне (1855) та Ернстом Вебером (1834), ці тести залишаються основними інструментами в отоларингології завдяки своїй простоті, доступності та високій діагностичній цінності. Вони виконуються за допомогою камертона (зазвичай з частотою 512 Гц) і дозволяють оцінити провідність звуку через повітря (повітряна провідність) та кістку (кісткова провідність). Ці тести широко застосовуються в первинній діагностиці при […]